Рішення № 136773010, 20.05.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/8250/25

2/214/2661/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області області в складі:

головуючого-судді Сіденко С. І.

з участю секретаря судового засідання Розстальної К. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №3521298 від 10.03.2023, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .

Позов мотивовано тим, що 10.03.2023 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3521298, який підписано електронним підписом позичальника. За умовами договору встановлено, що за взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до договору кредиту кредит, сума кредиту складає 4100 грн. та зобов`язалася повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

Згідно п. 1.1. договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту 3521298, укладення цього договору здійснювалось сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується через Вебсайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС Товариства.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 359 днів: стандартна відсотова ставка 1,99 % на день. ТОВ "Лінеура Україна" належним чином виконало свої зобовязання за договором, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську карту за № НОМЕР_1 , саме цю карту позичальник зазначив при оформлені кредиту. Факт надання коштів підтверджується документом від надавача платіжної послуги ТОВ «Універсальні платіжні рішення.

26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу №?26102023, за яким Первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за Кредитним договором. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (Позивачу, Новому кредитору) відповідно до договору факторингу №?ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року. За умовами цього договору ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступає (передає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги кредитора за визначеними кредитними договорами, сплативши ТОВ «ФК ПРОФІТ» грошові кошти в розмірі ціни відступлення, у порядку та строки, встановлені договором. Згідно з Додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу №?ДО-20250909/001 від 09.09.2025 р., заборгованість Відповідача за кредитним договором №3521298 становить 21320 грн. Оскільки Додаток 1 (Реєстр боржників) є об`ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження зазначеного факту додаються копія самого договору факторингу, копії першої та останньої сторінок Додатку 1 (із застереженням про наявність оригіналу Додатку 1 у Позивача) та копія витягу з Додатку 1, що містить інформацію про заборгованість конкретно Відповідача за договором №3521298.

Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та заборгованість не погасив ні перед первісним кредиторам, ні перед позивачем. Вказує, що на час набуття права вимоги до відповідача сума заборгованості відповідача становила 21 320,00 коп.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом, а також просив суд стягнути судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн.

Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 13 січня 2026 року справу передано за підсудністю до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.02.2026 справу передано до судді Сіденку С. І

Ухвалою суду від 05.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

20.05.2026року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження в звязку з тим, що ОСОБА_1 , з 18.05.2024 року призваний на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України на підставі Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року, Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 п/п- АДРЕСА_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 , оригінал знаходится у відповідача. На даний час я перебуваю у складі військової частини НОМЕР_3 , яка переведена на воєнний стан та виконує бойові (спеціальні) завдання, а саме оператор БПЛА 216121А з 31.12.25 №369 (що підтверджується записом у військовому квитку на ст.. 17).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, в прохальній частині наявне прохання про розгляд справи у його відсутності, а також надіслав на адресу суду відповідну заяву, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, будь-яких клопотань чи заяв від них не надходило на адресу суду.

Отже, у визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого позивач позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 10.03.2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3521298, який підписано електронним підписом B037. За умовами договору встановлено, що за взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до договору кредиту кредит, сума кредиту складає 4100 грн. та зобов`язалася повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

Після підписання кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов`язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, що передбачена кредитним договором.

Згідно банківської виписки по особовому рахунку за період з 10.03.2023 по 26.10.2023 суд встановив, що відповідачу перераховано кредитні кошти та відповідно користування кредитними коштами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №3521298 від 10.03.2023р, заборгованість відповідача по договору становить: - тіло кредиту: 4100 грн; - нараховані відсотки: 17220 грн; - пеня/штрафні санкції: 0,00 грн.

26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу №?26102023, за яким Первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за Кредитним договором. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (Позивачу, Новому кредитору) відповідно до договору факторингу №?ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року. За умовами цього договору ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступає (передає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги кредитора за визначеними кредитними договорами, сплативши ТОВ «ФК ПРОФІТ» грошові кошти в розмірі ціни відступлення, у порядку та строки, встановлені договором. Згідно з Додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу №?ДО-20250909/001 від 09.09.2025 р., заборгованість Відповідача за кредитним договором №3521298 становить 21320 грн.

Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за договором у розмірі 21320 грн.

Оскільки, відповідач добровільно не погасив існуючої заборгованості ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, ТОВ «ФК Сіті Колект» набуло право належного кредитора до відповідача за Кредитним договором №3521298 від 10.03.2023р.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, судом встановлено, що за умовами договору сторонами було погоджено тип кредиту сума/ліміт/кредиту, строк кредитування, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

Відповідач власним підписом підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору у тому числі ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Суд встановив, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав кредитний договір, однак умови договору порушив. Зворотнього відповідачем не доведено.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за кредитним договором №3521298 від 10.03.2023р. перейшло до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ».

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилання представника відповідача, що відповідач є військовослужбовць, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Підставами для отримання пільг військовослужбовцями під час дії особливого періоду є: 1.Для військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - довідка за Формами 5 або 6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124 (далі - Інструкція) та витяг із наказу або довідка про призов військовозобов`язаного або резервіста на військову службу за призовом від час мобілізації, на особливий період, видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (раніше - військовим комісаріатом), військовою частиною, органом військового управління, військовим навчальним закладом, установою та організацією Збройних сил України. 2.Для військовослужбовців, які проходять військову службу всіх видів, передбачених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (крім осіб, зазначених в пункті 1 цього листа), які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - довідки за Формами 5 або 6 Інструкції та довідка за Формою, яка встановлена додатком 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередньо участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій 4 та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.

Отже, військовослужбовці, які надали вищезазначені документи мають право на пільги, визначені пунктом 15 статті 14 Закону про захист військовослужбовців.

При цьому слід зазначити, що саме у разі надання вище зазначених документів, відповідач має право на пільги, тобто в даному випадку відповідач мав повідомити первісного кредитора, що він є військовослужбовцем та надати відповідні документи щодо застосування відповідної пільги.

Національний банк України у своєму листі від 02.09.2014 № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Проте стороною відповідача не надано суду доказів, що відповідач звертався до первісних кредиторів з відповідною заявою та надавав відповідні документи.

Отже, в даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказує саме на неможливість звільнення від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а не на звільнення від виконання зобов`язання.

Тобто, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», обов`язок виконання взятих на себе зобов`язань нікуди не зникає, боржник звільняється лише від штрафних санкцій, які він зобов`язаний сплатити у разі їх неналежного виконання.

Крім цього, звільнення позичальника від виконання своїх зобов`язань з повернення кредиту (позики), сплати процентів за користування ним або відтермінування таких платежів Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» не передбачено.

Окрім цього вказані кредитні договори з відповідачем було укладено в 2023 році. Відповідно до наданих довідок відповідач на той час не перебував на військовій службі, а отже твердження відповідача щодо неможливості стягнення відсотків з останнього є безпідставними.

Враховуючи, що позичальником зобов`язання з повернення коштів за договорами не виконано, а згідно наданих позивачем розрахунків відсотки кредитними договорами нараховані в межах строків, визначених договорами та погоджених сторонами, позовні вимоги у вказаній частині є доведеними та обґрунтованими.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогою позивача про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3521298 від 10.03.2023 в розмірі 21 320,00 грн., тіло кредиту: 4100 грн; - нараховані відсотки: 17220 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати на оплату судового збору в розмірі 2422 грн. 20 коп.слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача суми коштів за отримання правової допомоги у розмірі 9000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатом Боцюк О. М. та позивачем ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» 17.10.2025 року було укладено договір №25 про надання правової допомоги та відповідно до акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом та платіжної інструкції № 711 від "01" грудня 2025 року сплачено кошти за надання адвокатом правничої допомоги.

Суд вважає, з огляду на те, що позовні вимоги до відповідача було задоволено повністю, заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у цьому випадку є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг), а тому з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 9000 грн. 00 коп.витрат на правничу допомогу.

В зв`язку з задоволення позову, витрати на підготовку відповідачем відзиву на позовну заяву залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 204, 207, 526, 527, 530, 536, 610, 611, 625, 628, 629, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 211, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , остання відома адреса місця реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (ЄДРПОУ:43453613, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, м.Київ) заборгованості за кредитним договором №3521298 від 10.03.2023 року в розмірі 21 320 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Сіденко С. І.