Рішення № 136772793, 21.05.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1511/26

Номер провадження 2/213/1288/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В., секретар судового засідання Куропятник І.О., розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань № 14, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №213/1511/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

09 січня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №2013492, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 24800,00 грн. зі сплатою відсотків. На підставі договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «ПОЗИКА». Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, має заборгованість у розмірі 92023,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 24800,00 грн.; заборгованість за відсотками - 54823,00 грн. та сума штрафних санкцій - 12400,00 грн., яку позивач разом із судовими витратами просить стягнути на свою користь з відповідача.

Процесуальні дії у справі.

31 березня 2026 року позовна заява надійшла до суду через підсистему "Електронний суд".

08 квітня 2026 року судом отримана інформація про останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача.

08 квітня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

У судове засідання сторони не з`явились, їх належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, зокрема відповідача шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.

Представник позивача у позові просить розгляд справи проводити без його участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач відзив на позов не подав, ніяких клопотань від нього не надходило.

За таких обставин, суд вважає можливим ухвалити рішення у справі за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 ЦПК України, та оголосив про заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом.

09 січня 2025 року між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено Договір №2013492 про надання споживчого кредиту, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти на умовах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку, передбаченому договором.

Сума кредиту 21700,00 грн.; 3100,00 сума збільшення, що підлягає довидачі шляхом перерахування Кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання додаткової угоди; строк кредитування 360 днів; стандартна процентна ставка становить 1% в день (365% річних); тип процентної ставки - фіксована; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (Перший платіж 6975 грн. Наступні 10 платежів по 7440,00 грн. Останній 12 платіж 32240,00 грн., з яких 7440,00 грн. проценти, 24800,00 грн. кредит). Пеня - не передбачено. Штрафи - 3720 гривень на 4 (четвертий) день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом та 744 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором H417.

Кредитні кошти перераховані ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану АТ «ПУМБ», 2025-01-23 23:08:06 на суму 3100,00 грн. та 2025-01-09 17:37:09 на суму 21700,00 грн.

Відповідач у порушення вимог кредитного договору свої зобов`язання щодо виконання належним чином взятих на себе зобов`язань за цим договором не виконав, що потягло за собою виникнення простроченої заборгованості за кредитом та процентами.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованість станом на 28.08.2025 заборгованість становить 92023,00 грн, що складається із: тіло кредиту 24800,00 грн., проценти 54823,00 грн., сума штрафних санкцій - 12400,00 грн.

Доказів, які б спростовували розмір заборгованості за кредитом, відповідачем суду не надано.

28 серпня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено Договір факторингу №28082025, на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №2013492 про надання споживчого кредиту.

Розмір заборгованості відповідача перед первісним кредитором на момент передачі права вимоги становить 92023,00 грн, з яких: 24800,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 54823,00 грн. - сума нарахованих процентів; 12400,00 грн. - сума штрафних санкцій.

Після набуття права вимоги позивачем не здійснювалося нарахування процентів та штрафу за цим договором.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Норми права, які застосовує суд.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частина 2 статті 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII законодавець залишив за кредитодавцем можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитного договору з первісним кредитором, порушення ним взятих на себе зобов`язань, ознайомлення і згода відповідача з умовами кредитного договору, набуття позивачем права вимоги до відповідача за цим договором. Відповідачем порушувались умови кредитного договору, кошти на повернення кредиту не сплачувались, що призвело до виникнення заборгованості.

Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується розрахунком, наданим позивачем, який є повним, чітким, узгоджується з умовами кредитного договору, відповідачем не спростований.

Суд враховує, що позивачем доведений факт досягнення сторонами домовленості за кредитним договором про сплату відповідачем відсотків за користування кредитом та комісії, з якими відповідач погодився.

Відповідачем наявність заборгованості за кредитом не спростовано, виписки з особового рахунку та свого контррозрахунку не надано.

Таким чином, позивачем доведено порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Тому вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами підлягають задоволенню.

Щодо заявленої вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд зазначає, що стягнення неустойки (штрафу, пені) у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону.

З огляду на викладене позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 79 623,00 грн., з яких: основний борг за кредитом 24800,00 грн, нараховані проценти 54823,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн. підтверджується платіжною інструкцією №2013492 від 23 березня 2026 року.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2303,50 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позов заявлено на суму 92023,00 грн., а задоволено 79623,00 грн., тобто на 99,08% (79623,00 х 100 % /92023,00 = 86,52%).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2303,50 грн. судового збору (2662,40 х 86,52 %/100%).

Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, в його рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до Постанови Верховного суду від 11 листопада 2021 року у справі №922/449/21 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Надаючи оцінку переліченим послугам правничої допомоги, на думку суду вартість послуг адвоката в загальній сумі 6000,00 грн є обґрунтованою та співмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, значенням справи для учасників.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" заборгованість за Договором №2013492 про надання споживчого кредиту від 09 січня 2025 року в розмірі 79623 (сімдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять три) грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 24800,00 грн.; заборгованість за відсотками - 54823,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" судовий збір у розмірі 2303 (дві тисячі триста три) грн. 50 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА", місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, будинок 21/1, код ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач ОСОБА_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 21 травня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Попов.