Рішення № 136772282, 21.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 487/9917/24

Категорія 67

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Блащука А.М.,

за участю секретаря судового засідання Пащелопи Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в м. Києві, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною в якій просить суд:

1). Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не перешкоджати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі своєю донькою: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2). Встановити ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі способи участі:

встановити можливість перебування доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 два тижні на місяць у батька ОСОБА_1 за адресою його проживання;

спільний відпочинок влітку - 45 днів безперервно у літній період дитина проводить з батьком;

необмежене спілкування з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою.

В обґрунтування позову зазначає, що з листопада 2019 року по 06 травня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у цивільному шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_4 у вказаному цивільному шлюбі народився донька - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 . З 06 травня 2022 року вказаний цивільний шлюб було припинено і позивач перестав проживати з відповідачем. Після припинення цивільного шлюбу за ініціативою відповідача, донька була змушена проживати разом із відповідачем. Незважаючи на вчасну сплату позивачем аліментів та іншу допомогу по утриманню доньки, 30.09.2022 року відповідачка звернулась до суду за стягненням аліментів на утримання доньки. 29 червня 2023 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси аліменти було стягнуто.

На сьогоднішній день позивач справно сплачує аліменти і заборгованості по сплаті аліментів не має. Фактично з самого моменту припинення цивільного шлюбу, у позивача з відповідачем почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні дитини, відвідуванні, зі сторони відповідача створювалися штучні перешкоди стосовно неможливості нормального спілкування позивача з донькою. З моменту припинення цивільного шлюбу, всі намагання позивача, мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів, оскільки відповідач перешкоджає позивачу бачитись з дитиною, налаштовує доньку проти батька, не бажає його присутності та штучно створює такі обставини через які позивач не може нормально зустрічатися з дочкою. Протягом тривалого часу позивач намагається налагодити зв`язок із донькою, приймати участь у її вихованні, розвитку її здібностей та забезпечувати її всім необхідним Для нормального розвитку та становлення. Позивач регулярно сплачує аліменти відповідачу на утримання дитини, а в іншому, права позивача як батька сьогодні є порушеними. Після численних марних спроб вирішити дане питання шляхом переговорів, з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину позивач вимушений звернутися до суду із даною позовною заявою.

На підставі викладеного просить позов задовольнити.

У провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.12.2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

20.01.2025 від відповідача у справі до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач спростовує твердження позивача, зазначаючи наступне.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що вона не заперечувала щодо побачень батька з дитиною та після однієї з таких зустрічей та прогулянок, позивач привів доньку усю в крові, обличчя дитини було розбите. У відповідь за запитання що сталось, позивач повідомив, що не вгледів як донька каталась на самокаті та впала на бордюрний камінь розбивши підборіддя. Після цієї прогулянки донька стала боятись перебувати з позивачем, плакала коли він її забирав гуляти і кричала. Відповідач хвилювалась за психоемоційний стан дитини, оскільки уночі вона почала прокидатись з плачем, стала нервовою і тривожною. Влітку 2022 року донька ще кілька разів бачилася з позивачем за ініціативою останнього. Зазначає, що позивач забирав дитину через плач та сльози, ніс на руках до машини, де його чекала мати - ОСОБА_4 . З серпня 2022 року жодної фінансової допомоги на утримання дитини позивач не надавав, у повідомленнях писав лише погрози, виказуючи неповагу і своє презирство. Декілька разів відповідач спілкувалась з позивачем на тему неприпустимості дитячих страждань через залишення родини батьком, необхідності приймати участь у фінансовому забезпеченні доньки. Враховуючи, що добровільно позивач коштів на утримання дитини не перераховував, у вересні 2022 року відповідачем подано позов про стягнення аліментів на утримання доньки, за результатами розгляду якого 29.06.2023 Малиновським районним судом м. Одеси призначено виплатити на користь відповідача у вигляді аліментів на утримання дитини у розмірі 3000,00 грн. на місяць. Після прийняття рішення суду про зобов`язання позивача сплачувати аліменти на доньку, останній почав чинити морально-психологічний тиск на відповідача, повідомляючи правоохоронні органи про нібито викрадені у нього речі, вчинення домашнього насильства відносно нього та дітей підробки медичних довідок щодо лікування доньки, викрадення дитини. За вказаними кримінальними провадженнями жодних питань до відповідача у органів досудового слідства не виникло, приймаючи до уваги безглуздість та абсурдність доводів позивача, спрямованих саме на створення штучних проблем у житті останньої в рамках даних кримінальних проваджень твердження позивача не знайшли жодного підтвердження. Зазначає, що наразі спілкуватися з позивачем відповідачу складно через постійні погрози, зневажливе, вороже ставлення, вимоги по «безперешкодному доступу до власної доньки». Обставини, на які посилається позивач щодо створення перешкод у спілкуванні з дитиною не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами. Упродовж 2022-2024 років відповідач систематично повідомляє позивача про життя, виховання та дозвілля доньки, наголошуючи про можливість бачитись з донькою попередньо повідомивши про свій приїзд, спілкування засобами телефонного зв`язку у вільний від виховання у садочку час. На підставі викладеного просить суд, відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів у вихованні та спілкуванні з дитиною.

29.01.2025 до суду надійшла відповідь на відзив.

11.02.2025 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.02.2025 цивільну справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025, головуючим суддею у справі визначено Блащука А.М.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 02.04.2025 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 14.08.2025 задоволено клопотання представника відповідача Коваленко А.О. про заміну третьої особи Служби у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради на Службу у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 06.10.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Причини неявки суду не повідомили. Повідомлені належним чино.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Повідомлений належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 82 ЦПК України).

Судом встановлено, що в цивільному шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим Заводським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.06.2020. Відповідно до цблшл свідоцтва батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 є: батько - ОСОБА_1 , матір - ОСОБА_5 .

На даний час вказаний цивільний шлюб припинено і позивач не проживає разом з відповідачем.

29.06.2023 рішенням Малинівського районного суду м. Одеси у справі № 521/14448/22 стягнуто щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову, тобто з 30.09.2022, до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В листопаді 2023 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та взяла Прізвище чоловіка - ОСОБА_6 .

Після одруження відповідач разом з дітьми переїхали в квартиру свого чоловіка ОСОБА_6 , яка розташована за адресою АДРЕСА_1 де вони проживають родиною на даний час.

Суд, вирішуючи спір, виходить із засад, визначених міжнародними та національними нормативно-правовими актами щодо пріоритетності найкращих інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

У силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.

Згідно приписів ст. 157, ч. 1, ч. 2, ч. 3 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України).

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Матеріали справи містять висновок органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.05.2025 про визначення порядку та способів участі батька у вихованні дитини з якого вбачається, що малолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю, сестрою ОСОБА_9 , 2013 року народження та вітчимом, ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Діти та матір перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.03.2024 № 3007-70019797, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.03.2024 № 3007-70001979797, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

На виконання запиту служби у справах дітей і сім`ї відповідачем забезпечено доступ до квартири, де вона з родиною проживають на даний час та надано пояснення щодо складних відносин з позивачем. Жодних зауважень та/або пропозицій щодо невідповідності умов проживання дитини працівниками служби не виявлено.

З метою визначення психоемоційного стану дитини, її думки та бажання щодо визначення місця проживання з одним з батьків та порядку спілкування з батьком Службою направлено запит до Міського центру дитини Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради від 01.04.2025 № 106/58-849 щодо проведення психологічного обстеження ОСОБА_3 .

Відповідно до відповіді МЦД від 05.05.2025 № 069010 з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було проведено психологічну роботу з метою визначення її особистих характеристик, особливостей дитячо-батьківських відносин, прихильності дитини до батьків та інших членів родини. Згідно висновку МЦД Анна комунікабельна дівчинка, емоційна, швидко встановлює контакт з психологом, любить бути в центрі уваги, розповідає про дружню атмосферу у їх родині. Емоційно-вольова сфера дитини на стадії формування, наразі вона характеризується відсутністю проявів агресії, ознак тривожності та страху, дитина спокійна, емоційно-позитивна, активна. З`ясовано, що у ОСОБА_3 сформована надійна прив`язаність до матері, яка для дівчинки є авторитетом, вона дуже любить маму і прагне бути схожою на неї. У відповіді МЦД також зазначено, що остання зустріч, візит батька взимку 2025, негативно вплинули на психоемоційний стан дитини, її небажанням та страх із ним зустрічатись. У процесі діагностики, в негативному виборі дитина називає ім`я ОСОБА_1 та повідомляє, що це її батько. Зі слів ОСОБА_3 батько її не ображав, але вона до нього не хоче і за ним не сумує, бо тато залишив їх ще коли вона була маленькою. Дитина нічого не розповідає про батька, так як досить давно його не бачила, позитивних чи негативних моментів із власного життя пригадати не може. Зустрічі батька з донькою на території Центру не було, так як мати подала заву від 14.04.2025 № 0690/10-М-10 проте, що дитина не спілкувалася з батьком з грудня 2022, у неї немає з ним стосунків, так як батько не налагоджує зв`язок з донькою.

З батьком ОСОБА_1 працівниками МЦД були проведені онлайн консультації та надіслано анкету для опрацювання. Батько повідомив, що дуже хоче спілкуватися з донькою, приймати активну участь в її вихованні, завжди допомагає матері матеріально забезпечувати дитину, проте спільної мови з ОСОБА_2 знайти не може. В анкеті зазначає, що мати займається маніпулюванням, брехнею та шантажує його донькою, яку він дуже любить, він хвилюється за стан її психологічного та фізичного здоров`я та вважає, що дитині буде краще проживати разом з ним. Мати відмовляє йому у зустрічах з ОСОБА_3 , не дає можливості спілкуватися по телефону. Готовий бути учасником медіації, щоб вирішити питання, які пов`язані з його участю в житті доньки ОСОБА_3 .

За результатами проведеної роботи психологами МЦД зроблено висновки:

- емоційна сфера малолітньої ОСОБА_3 стабільна, дитина оточена любов`ю та турботою з боку дорослих;

- через дистанцію та тривалий час відсутності батька у житті дівчинки та інформації про нього, будь-якого емоційного зв`язку з батьком не визначено.

Враховуючи вищезазначене для забезпечення повноцінного та гармонійного розвитку ОСОБА_3 МЦД рекомендовано батькам налагодити конструктивну комунікацій між собою за допомогою сімейної медіації; обом батькам усвідомити власну відповідальність за збереження здоров`я ОСОБА_3 , враховуючи її особливості та потреби, а також беручи до уваги, що дитина на даний час проживає з матір ю, бажано поступок налагодження контакту Анни з батьком.

На засіданні Комісії 07.05.2025 були запрошені та присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Органом опіки та піклування на вказаному вище засіданні розглядалося питання про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з матір`ю та за результатами розгляду ухвалено рішення вважати за доцільне визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з матір`ю ОСОБА_2 . Службою надано до Центрального районного суду міста Миколаєва висновок Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.05.2025 в рамках цивільного провадження по справі № 490/8887/24. Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 01.07.2025 ухвалено визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з матір`ю ОСОБА_2 . Відповідно до постанови Миколаївського апеляційного суду від 03.09.2025 по справі № 490/8887/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 01.07.2025 про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з матір`ю ОСОБА_2 без змін.

Після ухвалення Комісією 07.05.2025 рішення про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю на засіданні Комісії було заслухано питання визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з приміткою оформити відповідний висновок належним чином після отримання ухвали суду про залучення Служби, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Ухвалою Суду від 14.08.2025 по справі № 487/9917/24 замінено третю особу - Службу у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

На засідання Комісії 07.05.2025 було заслухано пропозиції батька та матері щодо графіку зустрічей батька з дитиною.

ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги щодо встановлення графіку зустрічей з донькою, а саме:

- 2 тижні на місяць проводити у батька за його адресою проживання в місті Миколаєві;

- літній відпочинок 45 днів безперервно дитина проводить у батька;

- необмежене спілкування з донькою особисто засобами телефонного, електронного, поштового та іншими засобами зв`язку, що не передбачають безпосередньо фізичного спілкування між батьком та донькою.

ОСОБА_2 заперечувала проти графіку батька та зазначила свій графік зустрічей:

- спілкування будь-якими месенджерами по телефону без відео-зв`язку враховуючи режим та навчання дитини;

- день народження доньки спільно з обома батькам з урахуванням бажання дитини;

- щосуботи зустріч з батьком з 12 год 00 хв до 17 год 00 хв, за бажанням дитини.

Враховуючі зазначене, зважаючи на те, що дитина проживає разом з матір`ю, вирішили за доцільне визначити ОСОБА_1 порядок та спосіб спілкування з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 наступним чином:

- засобами телефонного, поштового, електронного та іншими засобами зв`язку з урахуванням режиму дня та навчання дитини;

- перша та третя субота та неділя щомісяця, в суботу з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. в неділю з 11 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. в присутності матері;

- день народження дитини спільно з обома батьками з урахуванням бажання дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків зобов`язаний приймати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Так, ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Суд звертає увагу на те, що позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись з донькою, та в ході розгляду справи сторонами не було заявлено клопотання про проведення судової психологічної експертизи стану дитини та встановлення негативного впливу батька на неї, а відтак у суду відсутні підстави для усунення його від спілкування з дитиною.

Суд вважає, що батькам дитини слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного спілкування батька з донькою.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про те, що спілкування позивача з дитиною буде перешкоджати її нормальному розвитку, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що спілкування позивача із донькою буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, задоволенню життєво важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України» суд зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden від 27 листопада 1992 року), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року).

Суд наголошує, що для дитини вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання, останньої, що батьками, як встановлено судом, не здійснюється.

Батьками, сторонами у справі, - не досягнуто компромісу щодо способів участі батька у вихованні доньки, при цьому увага батька у житті дитини безкомпромісно є важливим елементом її розвитку в психологічному аспекті.

Сторони по справі, як батьки малолітньої дитини, бажають забезпечити її належне виховання, однак, в той же час, належного компромісу щодо часу проведення батьком з дитиною досягнуто не було, конфліктні ситуації спричинені виключно на ґрунті неприязних стосунків батьків між собою.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.

При цьому, на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дитини, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини.

Позивачу важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини з колишньою дружиною зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у праві докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги те, що сторони фактично не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування батька з дитиною, з огляду на ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, вік дитини, беручи до уваги, що обоє батьків мають рівні права щодо спілкування з дитиною та участі у їх вихованні незалежно від того, з ким проживає дитина, суд дійшов висновку про необхідність встановлення в судовому порядку способу та графіку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідатиме її інтересам.

Однак, суд вважає, що графік (регламент) такого спілкування має бути визначений із врахуванням інтересів дитини, її фізичного стану здоров`я та має бути таким, що не буде порушувати режиму дня та навчання дитини, не відриватиме її від нормального, звичайного для неї середовища та не заважатиме нормальному її існуванню і, при цьому, не порушуватиме принципу рівності прав батьків при участі у вихованні дітей.

Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що вони, як батьки дитини, незважаючи на взаємні непорозуміння між собою, - мають вжити заходів щодо уникнення конфліктних, напружених стосунків між собою з метою досягнення співробітництва в інтересах дитини, в тому числі, знайти можливі шляхи вирішення проблем спілкування позивача із донькою засобами телефонного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними.

З урахуванням принципу рівності прав та обов`язків батьків, закріпленого у статті 141 Сімейного кодексу України, а також виходячи з необхідності забезпечення найкращих інтересів дітей, суд вважає, що спілкування з батьком є важливим для їх повноцінного розвитку, формування емоційної стабільності та збереження сімейних зв`язків.

Визначаючи способи участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, суд виходить із того, що ключовим критерієм у справах цієї категорії є забезпечення найкращих інтересів дитини, які відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини мають пріоритетний характер над інтересами батьків.

Суд враховує, що між сторонами склалися тривалі конфліктні відносини та за таких умов визначення чітких та деталізованих способів участі батька у вихованні є необхідним механізмом відновлення балансу прав сторін та гарантування дитині стабільного емоційного зв`язку з обома батьками.

Участь обох батьків у таких подіях сприяє формуванню у дитини відчуття родинної безперервності та емоційної підтримки, що відповідає її найкращим інтересам.

До того ж, суд вважає за необхідне роз`яснити батькам вимогу нести відповідальність за життя та здоров`я дитини, не налаштовувати дитину один проти одного, попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.

При цьому, суд звертає увагу, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, так і в судовому порядку встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Таким чином, оцінивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини, її права на сімейне виховання та підтримання сталого емоційного зв`язку з обома батьками, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд виходить із того, що встановлений порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною має бути не формальним, а таким, що реально забезпечує безперервність сімейних зв`язків, психологічну стабільність дитини та рівність прав обох батьків, водночас не порушуючи режиму дня, навчання та звичного способу життя дитини.

Визначений судом спосіб участі батька у вихованні дитини є необхідним, пропорційним та таким, що відповідає балансу між правами батьків і найкращими інтересами дитини, забезпечуючи як можливість регулярного спілкування, так і належний рівень передбачуваності та стабільності для дитини.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне встановити порядок участі батька у вихованні дитини у визначеному судом обсязі, оскільки саме такий спосіб є ефективним засобом захисту порушених прав позивача та одночасно відповідає інтересам малолітньої дитини.

Суд розяснює позивачу право звернутися до суду, у разі суттєвої зміни обставин, що стали підставою для прийняття цього рішення, з цивільним позовом про зміну визначеного порядку його спілкування та участі у вихованні доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 77-83, 89, 95, 200, 206, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 порядок та спосіб спілкування з малолітньою донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом встановлення наступного порядку його спілкування та участі у вихованні доньки:

- засобами телефонного, поштового, електронного та іншими засобами зв`язку з урахуванням режиму дня та навчання дитини;

- перша та третя субота та неділя щомісяця: в суботу з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., в неділю з 11 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. в присутності матері;

- день народження дитини спільно з обома батьками з урахуванням бажання дитини.

У разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі з батьком, перенести зустріч на іншу дату, погоджену з батьком, з урахуванням інтересів дитини, її стану здоров`я та потреб.

Зобов`язати мати дитини, ОСОБА_2 , негайно повідомляти батька дитини, ОСОБА_1 , про зміну фактичного місця проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та її місця навчання у дошкільному/шкільному навчальному закладі, стану здоров`я дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

- відповідач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- третя особа - Подільська районна в м. Києві державна адміністрація, місцезнаходження: 04070, Україна, місто Київ, Контрактова площа, будинок, 2, код ЄДРПОУ: 37333608.

Суддя А.М.Блащук