Постанова № 136772149, 22.05.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/5355/26

Провадження № 3/932/1207/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіна Н.М. розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №121984 від 15.04.2026, о 12 год 28 хв 15.04.2026 за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, поблизу будинку 170, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. Volkswagen Beetle д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, а саме повороті до Сурсько-Литовського кладовища, не впевнилась у безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем Toyota Land Cruiser 200 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Так ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.1. ПДР України.

ОСОБА_1 подала до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до яких просила суд закрити провадження у справі за відсутності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, з огляду на таке.

15.04.2026 ОСОБА_1 під час здійснення руху у бік Сурсько-Литовського кладовища, увімкнула лівий покажчик повороту, щоб здійснити поворот ліворуч, після чого з її автомобілем скоїв зіткнення автомобіль Toyota Land Cruiser 200, водій якого здійснював подвійний обгін на великій швидкості (понад 100-120 км/год), без сигналів повороту, без покажчиків напрямку, по зустрічній смузі на повороті, що заборонено ПДР.

З-поміж іншого, як вбачається з відеореєстратора ОСОБА_1 , після скоєння ДТП, водій ОСОБА_2 проїхав 50 метрів вперед, а потім повернувся назад та став, де йому було зручно, тобто не в тому положенні, у якому був його автомобіль безпосередньо після моменту зіткнення, порушивши п. 2.10. ПДР.

Так, ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 були порушенні п. 10.1., 12.1. ПДР.

Далі, під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 запропонувала екіпажу патрульної поліції переглянути відеозаписи з реєстраторів заднього та переднього огляду з її автомобіля, проте поліцейські проігнорували наявність в ОСОБА_1 відеодоказів, та відмовили їй у долученні до протоколу про адміністративне правопорушення картки пам`яті з відеофайлом моменту зіткнення. При оформлення протоколу співробітник поліції також не зазначив про наявний у ОСОБА_1 відеофайл як додаток до протоколу.

Також, ОСОБА_3 наполягала на тому, щоб співробітники поліції виписали ОСОБА_2 направлення на огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки у ОСОБА_3 виникли сумніви щодо швидкості реакції водія ОСОБА_4 , а також вона вбачала в його поведінці ознаку алкогольного сп`яніння поведінка, що не відповідає обстановці. Таке прохання співробітниками поліції було проігноровано, в порушення ст. 266 КУпАП, Інструкції №1452/735 про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 та Порядку №1103 від 17.12.2008 направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Пізніше, ОСОБА_3 самостійно проїхала до медичного закладу, де пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат 0 ‰, коли ОСОБА_4 аналогічного висновку лікаря не надав.

З урахуванням викладеного, оскільки співробітники поліції під час складання адміністративних матеріалів неодноразово ігнорували вищезазначені прохання ОСОБА_3 , вона звернулась зі скаргами на їхні дії до ДБР та ГУНП в Дніпропетровській області.

З урахуванням викладеного, оскільки протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути доказом вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_3 співробітникам поліції надано не було, спираючись на покази свідка ОСОБА_5 , відеозаписи з реєстраторів автомобіля ОСОБА_3 , остання просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

До заперечень ОСОБА_3 долучила: відеозаписи з реєстраторів свого автомобіля переднього та заднього огляду; фото з місця ДТП; фото дорожнього покриття та дорожніх знаків на відрізку, де сталося ДТП; фото проходження ОСОБА_3 огляду на стан алкогольного сп`яніння; квитанцію про оплату огляду на стан алкогольного сп`яніння; копію заяви ОСОБА_3 на ім`я директора КНП «ДБКЛПД» ДОР; копію паспорта виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витяг з реєстру територіальної громади ДТР щодо місця реєстрації ОСОБА_1 ; письмові пояснення свідка ОСОБА_5 ; копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_5 ; витяг з реєстру територіальної громади ДТР щодо місця реєстрації ОСОБА_5 ; копію висновку КП «ДБКЛПД» ДОР від 15.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 15.04.2026 о 16 год 00 хв була тверезою; копію скарги ОСОБА_1 на незаконні дії (бездіяльність) працівників поліції до ТУ ДБР у місті Дніпрі; копію трекінгу відправлення «Укрпошти»; копії фіскальних чеків АТ «Укрпошта»; копію скарги ОСОБА_1 на незаконні дії (бездіяльність) працівників поліції (складання протоколу про адмін. правопорушення без перегляду відеодоказів з відеореєстратора ОСОБА_1 ) до ГУНП в Дніпропетровській області; копію відповіді ГУНП в Дніпропетровській області «Про направлення матеріалів» ОСОБА_1 ; документи на підтвердження замовлення ОСОБА_1 гранітного пам`ятника; копію свідоцтва про поховання серії НОМЕР_3 ; роздруківку геолокації Сурсько-Литовського кладовища; копію даних відеореєстратора ОСОБА_1 ; документи до відеореєстратора.

Відповідно до своїх заперечень ОСОБА_1 просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього на адресу суду не надходило.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_2 у судове засідання, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності потерпілого.

Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до п. 10.1. ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При прийнятті остаточного рішення у справі суд досліджує:

-протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 121984 від 15.04.2026;

-схему місця ДТП від 15.04.2026;

-письмові пояснення ОСОБА_2 від 15.04.2026;

-письмові пояснення свідка ОСОБА_6 від 15.04.2026;

-письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.04.2026;

-фото та відео з місця ДТП надані ОСОБА_1 ;

-інші документи надані ОСОБА_1 .

Щодо заперечень ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 14.2.б. ПДР України перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.

Як вбачається з п. 14.6.а. ПДР України обгін заборонено на перехресті.

Згідно до знаку 3.25 Обгін заборонено - забороняється обгін усіх транспортних засобів (крім поодиноких*, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год).

Дослідивши відеозаписи, надані ОСОБА_1 , та схему місця ДТП, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 почала виконувати поворот ліворуч у момент, коли водій ОСОБА_2 виконував маневр обгону транспортного засобу Volkswagen Beetle д.н.з. НОМЕР_1 , а саме порівнявся з її автомобілем.

З-поміж іншого, як вбачається з наданих фото та відео, дорожнє покриття, розмітка та дорожні знаки на відрізку дороги, де відбулось зіткнення транспортних засобів, не містять прямої заборони водіям, які рухаються в обох напрямках, на здійснення обгону.

Щодо недолучення співробітниками поліції відеоматеріалів ОСОБА_1 суд зазначає, що оскільки відео та фото матеріали, долучені до заперечень, були досліджені судом, таке посилання ОСОБА_1 не впливає на рішення суду при розгляді цього провадження про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З вищенаведеного законодавства вбачається, що виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у водіїв та рішення щодо направлення останніх для проходження відповідного огляду віднесено до повноважень співробітників поліції та не може прийматись іншими учасниками ДТП.

Відповідно до п. 8 Інструкції у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи не вбачається отримання тілесних ушкоджень будь-яким з учасників ДТП, проведення огляду на стан сп`яніння учасників такої пригоди не є обов`язковим.

Щодо руху заднім ходом транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , після безпосереднього зіткнення з т.з. Volkswagen Beetle д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , суд зазначає, що в межах розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 , у суду відсутні повноваження надавати оцінку діям ОСОБА_2 , оскільки вирішується питання щодо винуватості чи невинуватості ОСОБА_1 в межах висунутого їй обвинувачення у протоколі за ст. 124 КУпАП.

З приводу оскарження ОСОБА_1 дій співробітників поліції, які складали адміністративний матеріал за фактом ДТП за вищенаведеними у протоколі обставинами, до ТУ ДБР у місті Дніпрі та керівництва ГУНП в Дніпропетровській області, суд зазначає, що такі скарги можуть бути предметом розгляду під час притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної чи іншого виду відповідальності, проте не мають відношення до ухвалення судом рішення в межах протоколу за ст. 124 КУпАП, що був складений на ОСОБА_1 .

Встановлені судом обставини виявленого правопорушення свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а її дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху, передбачених п. 10.1. Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вказані докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення судом усіх обставин, що підлягають з`ясуванню.

Суду не надано доказів та не наведено доводів, які б викликали сумніви або вказували на суперечності в обставинах встановлених судом.

При обранні виду та міри адміністративного стягнення суд виходить із санкції статті, загальних засад адміністративної відповідальності, ступеню суспільної небезпеки скоєного, особи ОСОБА_1 , відсутність обставин, які обтяжують або пом`якшують накладення адміністративного стягнення.

Крім того, у відповідності до статті 40-1 КУпАП, частини п`ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому винесено постанову.

Керуючись статями 24, 27, 33, 124, 283, 284 КУпАП, а також іншими наведеними положеннями законодавства, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосувати щодо неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп. (номер рахунку (IBAN) UA758999980313020149000004001, отримувач ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп . (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) номер рахунку UA908999980313111256000026001).

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Суддя Н.М. Юдіна