Ухвала суду № 136771876, 15.05.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5701/26

Провадження № 1-кс/204/988/26

УХВАЛА

Іменем України

15 травня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання старшого в особливо важливих справах слідчого слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22026040000000018 від 06.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Луганськ, громадянин України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

встановив:

До суду надійшло клопотання старшого в особливо важливих справах слідчого слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22026040000000018 від 06.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026040000000018 від 06.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У ході досудового розслідування 14.05.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень держави-агресора, передачі інших активів представникам держави-агресора, скоєних за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацію (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації. Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено та який триває до теперішнього часу. Установлено, що 20.01.2010 групою осіб у складі ОСОБА_5 (частка у статутному капіталі - 50%), ОСОБА_7 (50%), засновано товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесцентр» (код ЄДРПОУ 36642785 - далі українське підприємство ТОВ «УКРБІЗНЕСЦЕНТР») із загальним розміром статутного капіталу 1 500 000 грн., юридична адреса: Луганська область, місто Первомайськ, вул. Макуша, буд. 2а. Зазначене підприємство створено як суб`єкт господарювання приватної форми власності. Основними напрямами його діяльності є купівля та продаж власного нерухомого майна, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, консультування з питань комерційної діяльності та управління, надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, організація будівництва будівель, а також забезпечення функціонування налагоджених господарських зв`язків і комерційної інфраструктури, необхідних для безперервного здійснення виробничого циклу. Після тимчасової окупації Російською Федерацією частини території Луганської області, починаючи з 20.02.2014, громадяни України ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , а також ОСОБА_8 , достовірно усвідомлюючи факт тимчасової окупації території України, протиправність дій держави-агресора, а також усвідомлюючи вимоги ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (відповідно до яких будь-які органи та їх посадові особи, створені на тимчасово окупованій території у спосіб, не передбачений законодавством України, є незаконними, а їх діяльність не створює жодних правових наслідків) не вжили заходів щодо припинення його функціонування на тимчасово-окупованій території Луганської області, а продовжили його використання в умовах окупації, організувавши подальше здійснення виробництво товаро-матеріальних цінностей та забезпечивши використання матеріальних активів підприємства в умовах фактичного контролю держави-агресора. При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_9 виконували ролі організаторів і фактичних вигодонабувачів діяльності вказаних суб`єктів господарювання: забезпечували прийняття ключових управлінських рішень, визначали основні напрями господарської діяльності, координували дії інших співучасників та контролювали розподіл отриманих прибутків. ОСОБА_8 , у свою чергу, виступала безпосереднім виконавцем, реалізовувала прийняті рішення, здійснювала представництво інтересів підконтрольних підприємств перед незаконно створеними органами влади та забезпечувала практичну реалізацію господарських операцій. В подальшому, на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX від 14.04.2022 внесено зміни до Кримінального Кодексу України шляхом його доповнення ст. 111-2 «Пособництво державі-агресору». В свою чергу, відповідно до Протоколу №1 позачергових зборів засновників «Общество с ограниченной ответственностью «БИЗНЕСЦЕНТР» від 15.07.2023 визначено склад учасників товариства та розмір їхніх часток у статутному капіталі, а саме: ОСОБА_5 - 50%, ОСОБА_7 - 50%. Загальний розмір статутного капіталу товариства становив 3 660 180 рублів. З метою легалізації діяльності підприємства відповідно до законодавства держави-агресора, 04.08.2023 ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, за невстановлених обставин, на виконання положень Федерального конституційного закону РФ «О принятии в Российскую Федерацию Луганской Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта - Луганской Народной Республики», зокрема статті 15 зазначеного закону, подали необхідні документи до так званого «Управления Федеральной налоговой службы Луганской Народной Республики №1» (м. Луганськ, вул. Оборонна, 4-Л), а саме: статут «Общество с ограниченной ответственностью «БИЗНЕСЦЕНТР», свідоцтво про постановку на облік російської організації в податковому органі за місцем знаходження, свідоцтво про державну реєстрацію «Общества с ограниченной ответственностью «БИЗНЕСЦЕНТР» в так званому Міністерстві юстиції ЛНР, протокол засідання учасників даного товариства тощо. На підставі поданих документів зазначеним незаконно створеним органом держави-агресора до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації (ЕГРЮЛ) внесено запис за №1229400073110 про створення юридичної особи «Общество с ограниченной ответственностью «БИЗНЕСЦЕНТР» (далі - ООО «БИЗНЕСЦЕНТР»), зареєстрованої відповідно до законодавства Російської Федерації на основі даних реєстрів, що велися до незаконної інтеграції тимчасово окупованих територій України. Юридичну особу ООО «БИЗНЕСЦЕНТР» (адреса: м. Луганськ, вул. Маяковського, буд. 1а), поставлено на облік у вказаному незаконному податковому органі, при цьому директором підприємства призначено громадянку України ОСОБА_8 . Згідно з пунктом 5.1 розділу 5 Статуту ООО «БИЗНЕСЦЕНТР» (далі - Статут), учасники товариства мають право брати участь в управлінні його діяльністю, отримувати інформацію про діяльність товариства, ознайомлюватися з бухгалтерською та іншою документацією, а також на вимогу отримувати річні та квартальні баланси й звіти про фінансово-господарську діяльність. Відповідно до пункту 5.2.3 Статуту учасники також мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та отримувати належну їм частину прибутку. Крім того, пунктом 5.3 Статуту передбачено право учасника приймати рішення про наділення себе додатковими правами. У подальшому ОСОБА_5 , будучи співзасновником та учасником незаконно перереєстрованого за законодавством держави-агресора ООО «БИЗНЕСЦЕНТР», усвідомлюючи протиправний характер здійснюваних дій, пов`язаних із функціонуванням суб`єкта господарювання в юрисдикції окупаційної адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території України, розпочав активне ведення підприємницької діяльності через вказане підприємство, діючи в інтересах та на користь держави-агресора. Зокрема, з метою забезпечення стабільного функціонування підприємства в економічній системі окупаційної влади, розширення його фінансових можливостей, нарощення господарської діяльності та отримання прибутку в межах правового поля Російської Федерації, він організував залучення коштів інших бізнес-партнерів, інвесторів і контрагентів, чим сприяв зміцненню матеріально-фінансової бази незаконно створеного суб`єкта господарювання. Реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на пособництво державі-агресору, ОСОБА_5 надавав ОСОБА_8 , як підконтрольному керівнику підприємства, обов`язкові до виконання вказівки щодо укладення фінансово-господарських договорів, пошуку нових комерційних партнерів, організації взаємодії з представниками окупаційних органів влади, використання матеріальних ресурсів відповідно до вимог законодавства Російської Федерації, а також щодо забезпечення сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів до незаконно створених органів податкової системи держави-агресора. У результаті здійснення вказаної діяльності у правовому полі держави-агресора функціонування та фінансово-господарська ООО «БИЗНЕСЦЕНТР» супроводжуються регулярною сплатою податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджету Російської Федерації та підконтрольних їй окупаційних адміністрацій, що забезпечує стабільні надходження до фінансової системи держави-агресора. Зазначені дії фактично формують та підтримують матеріальну основу функціонування органів державної влади Російської Федерації, окупаційних органів управління, правоохоронних структур, а також збройних формувань держави-агресора, діяльність яких прямо чи опосередковано спрямована на ведення збройної агресії проти України, утримання тимчасово окупованих територій та реалізацію політики держави-агресора. Таким чином, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , вчинили умисні дії, спрямовані на надання допомоги державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні шляхом виконання рішень та реалізації політики держави-агресора, зокрема, на виконання положень статті 15 Федерального конституційного закону Російської Федерації «О принятии в Российскую Федерацию Луганской Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта - Луганской Народной Республики» вони здійснили незаконну перереєстрацію українського підприємства ТОВ «УКРБІЗНЕСЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 36642785) у юридичну особу за законодавством Російської Федерації - ООО «БИЗНЕСЦЕНТР» (ОГРН 1229400073110), та після незаконної перереєстрації підприємства ОСОБА_5 , будучи співзасновником та учасником ООО «БИЗНЕСЦЕНТР», при цьому, розпочавши активно підтримувати рішення держави-агресора та передавати матеріальні активи його представникам Громадянином України ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 одноособово було засновано ПП «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ФІРМА», із загальним розміром статутного капіталу 261 000 грн., юридична адреса: Луганська обл., м. Первомайськ, вул. Островського, буд. 1а. Зазначене підприємство створено як суб`єкт господарювання приватної форми власності. Основними напрямами його діяльності є купівля та продаж власного нерухомого майна, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, консультування з питань комерційної діяльності та управління, надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, організація будівництва будівель, а також забезпечення функціонування налагоджених господарських зв`язків і комерційної інфраструктури, необхідних для безперервного здійснення виробничого циклу. Натомість, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, корпоративні права ПП «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ФІРМА» перейшли до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які фактично набули можливість здійснювати управління діяльністю підприємства, розпоряджатися його майном і приймати управлінські рішення. У свою чергу, 27.06.2023 громадяни України ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , за невстановлених обставин, на виконання положень Федерального конституційного закону РФ «О принятии в Российскую Федерацию Луганской Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта - Луганской Народной Республики», зокрема статті 15 зазначеного закону, подали необхідні документи до так званого «Управления Федеральной налоговой службы Луганской Народной Республики №1» (м. Луганськ, вул. Оборонна, 4-Л), а саме: статут «Общество с ограниченной ответственностью «ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННАЯ ФИРМА», свідоцтво про постановку на облік російської організації в податковому органі за місцем знаходження, свідоцтво про державну реєстрацію «Общества с ограниченной ответственностью «БИЗНЕСЦЕНТР» в так званому Міністерстві юстиції ЛНР, протокол засідання учасників даного товариства тощо. На підставі поданих документів зазначеним незаконно створеним органом держави-агресора до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації (ЕГРЮЛ) внесено запис за №1229400017120 про створення юридичної особи «Общество с ограниченной ответственностью «ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННАЯ ФИРМА» (далі - ООО «ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННАЯ ФИРМА»), зареєстрованої відповідно до законодавства Російської Федерації на основі даних реєстрів, що велися до незаконної інтеграції тимчасово окупованих територій України. Юридичну особу ООО «ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННАЯ ФИРМА» (адреса: м. Луганськ, кв. 40 років Перемоги, буд. 4а), поставлено на облік у вказаному незаконному податковому органі, при цьому директором підприємства призначено громадянина України ОСОБА_12 . У свою чергу, ОСОБА_8 , діючи під координацією ОСОБА_5 , при невстановлених обставин, обійняла посаду головного бухгалтера перереєстрованого за законодавством Російської Федерації підприємства ООО «ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННАЯ ФИРМА» та у відомостях російської інформаційної системи Російської Федерації «ЕГРЮЛ» зазначила особисту електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), як контактну для здійснення комунікації у статусі бухгалтера з незаконними органами влади так званої «ЛНР». Діючи у складі групи осіб та за вказівками ОСОБА_5 , ОСОБА_8 забезпечила включення підконтрольного підприємства ООО «ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННАЯ ФИРМА» до системи публічних закупівель Російської Федерації, що свідчить про активну інтеграцію підприємства в економічні процеси держави-агресора та спрямованість дій учасників групи на довгострокове функціонування підприємства за законодавством Російської Федерації в умовах окупаційного режиму. У свою чергу, за вказівками ОСОБА_5 , ОСОБА_8 забезпечила укладення зазначеним підприємством, на виконання положень ст. 93 Федерального закону Російської Федерації від 05.04.2013 № 44-ФЗ «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд», 03.06.2024 договору оренди нерухомого майна з так званим «Фондом пенсионного и социального страхования РФ по ЛНР». Відповідно до умов зазначеного договору, орендна плата за користування нерухомим майном становить 320 російських рублів за 1 квадратний метр, а загальна сума щомісячних орендних платежів - 269 000 російських рублів. Вказані матеріальні активи були створені та використовувалися українським підприємством ПП «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ФІРМА», а згодом - після перереєстрації - російським ООО «ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННАЯ ФИРМА» до моменту повної окупації території Луганської області. Надалі, внаслідок цілеспрямованих дій ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , зазначене майно фактично було виведене з економічного обігу України та використане для забезпечення діяльності установи, що функціонує у правовому полі держави-агресора. Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 забезпечили передачу матеріальних активів представникам держави-агресора та створили стійкий механізм їх подальшого використання, що сприяє матеріально-технічному забезпеченню установ окупаційної влади та зміцненню її інституційної спроможності на тимчасово окупованій території України. У результаті здійснення вказаної діяльності у правовому полі держави-агресора функціонування та фінансово-господарська ООО «ТОРГОВА-ПРОМЫШЛЕННАЯ ФИРМА» супроводжуються регулярною сплатою податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджету Російської Федерації та підконтрольних їй окупаційних адміністрацій, що забезпечує стабільні надходження до фінансової системи держави-агресора. Зазначені дії фактично формують та підтримують матеріальну основу функціонування органів державної влади РФ, окупаційних органів управління, правоохоронних структур, а також збройних формувань держави-агресора, діяльність яких прямо чи опосередковано спрямована на ведення збройної агресії проти України, утримання тимчасово окупованих територій та реалізацію політики держави-агресора. Таким чином, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , вчинили умисні дії, спрямовані на надання допомоги державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних активів - нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території Луганської області, представникам держави-агресора, зокрема через надання вказівок і рекомендацій щодо підтримки її рішень, сприяння включенню підконтрольного підприємства ООО «ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННАЯ ФИРМА» до системи господарських відносин і публічних закупівель Російської Федерації, унаслідок чого зазначене підприємство, відповідно до положень ст. 93 Федерального закону РФ від 05.04.2013 № 44-ФЗ «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд», 03.06.2024 уклало договір оренди нерухомого майна з так званим «Фондом пенсионного и социального страхования РФ по ЛНР», за умовами якого загальна сума щомісячних орендних платежів становить 269 000 російських рублів. Внаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було створено умови для утвердження та функціонування окупаційної адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території Луганської області, спричинено підрив економічної безпеки України, позбавлення держави фактичного контролю над майновими активами, створення джерел фінансування бюджету держави-агресора та її силових структур, а також заподіяння довгострокової шкоди державним інтересам України. Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилися у вчинені умисних дій, спрямованих на допомогу державіагресору (пособництво), вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень держави-агресора, передачі інших активів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 06.01.2026; протоколом огляду від 16.01.2026 Інтернет-ресурсу РФ «ЕГРЮЛ», з відомостями щодо ООО «БИЗНЕСЦЕНТР»; протоколом огляду від 05.02.2026 Інтернет-ресурсу РФ «ЕГРЮЛ», з відомостями щодо ООО «ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННАЯ ФИРМА»; протоколом огляду від 05.02.2026 Інтернет-ресурсу РФ «Единой информаціионной системы в сфере закупок», з відомостями щодо передачі в оренду т.зв. «Фонду пенсионного и социального страхования РФ по ЛНР» нерухомого майна ООО «ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННАЯ ФИРМА»; протоколом огляду від 04.02.2026 чат-боту «Watson_doc_bor» з відомостями про ОСОБА_8 щодо електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 09.05.2026 - зняття інформації з електронних інформаційних систем, яка передається громадянином України ОСОБА_5 протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 ; іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності. Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії. Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: Переховуватися від органів досудового розслідування та суду: Так, існує висока ступінь ймовірності можливих спроб підозрюваного ОСОБА_5 , переховуватися від органу досудового розслідування та суду. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді від десяти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Невідворотність покарання за злочин вже сама по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Також, прошу врахувати практику Європейського суду з захисту прав людини про те, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи. Також, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). При цьому, фактичні обставини та характер інкримінованих ОСОБА_5 , злочину, який свідчать про підвищену суспільну небезпеку та винятковий цинізм протиправної поведінки вказаної особи, зокрема, останній згідно повідомлення про підозру навіть після повномасштабної агресії Російської Федерації проти України, як особа, яка приймала участь у керівництві юридичною особою українського підприємства ТОВ «УКРБІЗНЕСЦЕНТР», не тільки не припинив здійснення діяльності підконтрольного йому підприємства на тимчасово окупованій території Луганської області, а й організувавши разом зі ОСОБА_8 реєстрацію ООО «БИЗНЕСЦЕНТР», відповідно до законодавства держави-агресора, після чого забезпечив передачу інших активів окупаційній владі Російської Федерації, Окремо, слід зазначити, що на даний час триває агресія Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим частина державного кордону не контролюється державними органами України, тому ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може покинути територію країни з метою уникнення кримінальної відповідальності. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, при цьому не всі речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, вилучені та зафіксовані у порядку, передбаченому КПК України. Кримінальне правопорушення, пов`язані з проведенням господарської діяльністю українсько підприємства ТОВ «УКРБІЗНЕСЦЕНТР» та ООО «БИЗНЕСЦЕНТР», зареєстрованих за законодавством Російської Федерації, у зв`язку з чим на даний час не вилучено всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, не зібрано інших доказів. Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 , через власні аккаунти у месенджерах спілкувався з приводу планування та виконання умисних дій, спрямованих на допомогу державіагресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, а також фактично керував господарською діяльністю російської компанії ООО «БИЗНЕСЦЕНТР». З урахуванням того, що інкриміноване кримінальне правопорушення має організований та триваючий характер, перебування підозрюваної на волі створює реальну загрозу втрати, знищення або спотворення доказів, що унеможливлює повне, всебічне та неупереджене досудове розслідування без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому існує висока ступінь вірогідності, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину, може вчинити дії спрямовані на знищення облікових записів та публікацій, листувань, інших доказів, що підтверджують його протиправну діяльність. Продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: У ході досудового розслідування встановлено, що представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), Гаазьких конвенцій 1907 року, IV Женевської конвенції 1949 року, спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних формувань Російської Федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого із 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Установлено, що російські компанії ООО «БИЗНЕСЦЕНТР», одним із власників яких є ОСОБА_5 , продовжують виробничий цикл на тимчасово-окупаційній території Луганської області за допомогою відповідних виробничих потужностей, технологічних процесів, матеріально-технічної бази і комерційної інфраструктури українського підприємства ТОВ «УКРБІЗНЕСЦЕНТР», сплачуючи податки та збори до бюджету держави-агресора, що створює фінансову основу для функціонування держави-агресора, у тому числі забезпечує фінансування її органів влади, правоохоронних структур та збройних формувань. Таким чином, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 , може продовжить вчиняти умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом продовження володіння та керування діяльністю російською компанією ООО «БИЗНЕСЦЕНТР» та, як наслідок, сплати податків та внесків до бюджету Російської Федерації, за рахунок яких забезпечено функціонування діяльності органів державної влади, а також підрозділів збройних сил та інших формувань Російської Федерації, які розпочали і продовжують агресивну війну проти України. При цьому, застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , є недоцільним, оскільки обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема вчинення злочину проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану, свідчать про нехтування ним встановленими чинним законодавством України, гарантіями захисту прав і свобод людини та зневажливе відношення до загальнолюдських цінностей і дають підстави вважати, що аналогічним чином він, у разі обрання інших запобіжних заходів віднесеться до вимог та обмежень запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства. Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Крім того, оцінюючи в сукупності викладене, інші запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_5 , Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. З огляду на те, що ОСОБА_5 , підозрюється у пособництві державі агресору, продовжує володіння та керування діяльністю російськими компаніями, які, сплачують податки та внесків до бюджету Російської Федерації, а також обставини здійснення протиправної діяльності свідчать про вчинення кримінального правопорушення в інтересах держави-агресора, що в умовах збройної агресії РФ проти України суттєво збільшує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави є законним та обґрунтованим. На підставі наведеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисники заперечували щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід неповязаний з триманям під вартою, або альтернативний запобіжнийзахід у вигляді застави.

Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушенях.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Згідно ч.1 ст.176 КПК України, Запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, підозрюваний намагаючись уникнут покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, про який просив підозрбюваний та його захисники, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, враховуючи, характер вчиненого кримінального правопорушення, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання старшого в особливо важливих справах слідчого слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22026040000000018 від 06.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 12 липня 2026 року, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1