Рішення № 136771129, 22.05.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 р. м. Чернівці Cправа № 600/349/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Андрюк Артем Миколайович до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.08.2024 №241670041531 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії (переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку із втратою годувальника) від 23.08.2024 із обов`язковим урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

14.05.2026 представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді правничих послуг в розмірі 4992,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У зв`язку з тим, що розгляд справи 600/349/25-а здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та у зв`язку з відсутністю необхідності розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд розглядає його у порядку в якому приймалось рішення - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про винесення додаткового судового рішення, перевіривши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

На обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 4992,00 грн, представником заявника надано суду: 1) Договір про надання правничої (правової) допомоги №21/01-25 від 21.01.2025; 2) додаток №1 до Договору від 21.01.2025 про надання правничої (правової) допомоги; 3) акт № 1/05-2026 прийому-передачі наданих послуг по договору від 21.01.2025 про надання правничої (правової) допомоги; 4) квитанцію до прибуткового касового ордера №4 від 13.05.2026, яка підтверджує оплату за надання правничої допомоги згідно Договору від 21.01.2025.

Ухвалюючи додаткове судове рішення суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідально до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому згідно частини сьомої названої статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є явно не співмірним, або їх витрати не були необхідними у даній справі.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд зазначає, що предметом розгляду адміністративної справи №600/349/25-а є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.08.2024 №241670041531 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, 21.01.2025 між позивачем та адвокатом Андрюком Артемом Миколайовичем укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №21/01-25, відповідно до п. 4.1 якого визначено, що вартість послуг сторони узгодили у Додатковій угоді №1.

Відповідно до Додатку №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №21/01-25 від 21.01.2025 вартість гонорару адвоката Андрюка А.М. за надання правничої (правової) допомоги визначеної п. 4.1 Договору від 21.01.2025, складає 4992,00 грн, зокрема щодо підготовки та подання до Чернівецького окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до акту №1/05-2026 прийому-передачі наданих послуг по договору про надання правничої (правової) допомоги №21/01-25 від 21.01.2025 по справі №600/349/25-а позивачу в період з 21.01.2025 по 13.05.2026 надано наступні послуги:

- підготовка, подання, надсилання адміністративного позову з додатками до суду та сторонам по справі про визнання протиправним та скасування рішення (2 год) - 3328,00 грн;

- підготовка та подання заяви про усунення недоліків (1 год) - 1664,00 грн.

З огляду на предмет розглядуваного спору, обсягу наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, не відповідає ознакам співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.

Суд зазначає, що заявлена до стягнення оплата за підготовку та подання заяви про усунення недоліків (1 год) - 1664,00 грн задоволенню не підлягає, оскільки це є недоліком наданих правничих послуг з підготовки, подання, надсилання адміністративного позову з додатками до суду та сторонам по справі про визнання протиправним та скасування рішення (2 год), вартість яких оцінено в сумі- 3328,00 грн.

Зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу за підготовку, подання, надсилання адміністративного позову з додатками до суду та сторонам по справі про визнання протиправним та скасування рішення в розмірі 3328,00 грн не є співмірними зі складністю даної адміністративної справи та часом витраченим на надання правової допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи те, що в рішенні від 08.05.2026 №600/349/25-а судом не вирішено питання про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення та наявність підстав для її задоволення в частині, на суму 2000,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області, рішення якого і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оскільки, позов задоволено частково, враховуючи приписи ч. 3 ст.139 КАС України, суд стягує на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області, рішення якого і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Керуючись статтями 241 - 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №600/349/25-а, - задовольнити частково.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 1000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на додаткове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш