Ухвала суду № 136771103, 22.05.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

22 травня 2026 року м. Рівне№460/4488/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій

29.05.2025 у справі №460/4485/25 судом ухвалено рішення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 позов ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 10 вересня 2024 року пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком згідно з рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 10 вересня 2024 року пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 27.11.2025.

На виконання вказаного рішення 23.01.2026 судом видано виконавчий лист, стягувачем за яким є ОСОБА_2 , а боржником - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Постановою від 03.04.2026 відкрито виконавче провадження №80261080 про примусове виконання зазначеного виконавчого листа.

12.05.2026 позивачем подано заяву про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У поданій заяві позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року у справі №460/4488/25 щодо здійснення перерахунку і виплати основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, за період з 01 січня 2026 року, виходячи з величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» , якому дорівнює величина мінімальної пенсії за віком - 2361,00грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок і виплату основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, за період з 01 січня 2026 року, виходячи з величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», якому дорівнює величина міні мінімальної пенсії за віком - 2595,00грн, враховуючи кожну наступну зміну величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням сплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року у справі №460/4488/25 щодо невиплати ОСОБА_1 основної пенсії за період з 10.09.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити виплату основної пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком з 10.09.2024.

Зазначена заява обґрунтована тим, що відповідач виплачує позивачу пенсію на виконання рішення суду у цій справі у розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством.

Враховуючи положення ст.383 КАС України, суд розглянув подану заяву у письмовому провадженні.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення.

Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" ("Hornsby v. Greece", заява №18357/91), суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (N1) від 27 серпня 1991 року, серія А, №209, с.20, п.59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v.United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N18, с.16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Суд зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 10 вересня 2024 року пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР.

За приписами ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966-XIV), прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX (далі - Закон №3460-IX), установлено прожитковий мінімум, зокрема, для осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 №4059-IX, установлено прожитковий мінімум, зокрема, для осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 №4695-IX, установлено прожитковий мінімум, зокрема, для осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень.

Таким чином, на виконання судового рішення у справі №460/4488/25 відповідач зобов`язаний здійснити нарахування та виплату позивачу основної пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону №796-XII у період з 10.09.2024 до 31.12.2025 із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб) на рівні 2361,00грн, а починаючи з 01.01.2026 - на рівні 2595,00грн.

Водночас судом встановлено, що згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01.05.2026 №1700-0202-8/35359, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 y справі №460/4488/25, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 10.09.2024.

3 10.09.2024 розмір пенсії ОСОБА_3 становить 23610,00грн, з 01.01.2025 - 16697,82грн, з 01.01.2026 16931,82грн, в тому числі 14166,00грн - пенсія по інвалідності, встановлена на виконання судового рішення у справі №460/4488/25.

Сума коштів пенсії, нарахованих на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі №460/4488/25 за період з 10.09.2024 до 31.05.2026 становить 153525,63грн.

Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Пенсійним фондом України розпочато виплату коштів, нарахованих на виконання рішень судів за минулі періоди з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень від 14.07.2025 №821.

У лютому 2026 року у додаткові відомості на виплату пенсій, через установу уповноваженого банку, було включено частину доплати в розмірі - 1000,00грн для зарахування на рахунок ОСОБА_3 .

У березні 2026 року у додаткові відомості на виплату пенсій, через установу уповноваженого банку, було включено частину доплати в розмірі - 982,00грн для зарахування на рахунок ОСОБА_3 .

У квітні 2026 року у додаткові відомості на виплату пенсій, через установу уповноваженого банку, було включено частину доплати в розмірі - 877,00грн для зарахування на рахунок ОСОБА_3 .

На дату розгляду запиту доплата пенсії на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі №460/4488/25 становить 150666,63грн.

Відповідач зазначає, що доплата на виконання Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 y справі №460/4488/25 буде проводитися з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" від 14.07.2025 №821, в межах бюджетних асигнувань.

Для виконання вищезазначеного рішення суду застосовано розмір мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 10.09.2024 2361,00грн. Пенсійний орган зазначає, що з 01.01.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про Державний Бюджет України на 2026 рік", не проводився.

Такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства та ухваленому у цій справі судовому рішенню.

Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Суд наголошує, що ст.1 Першого протоколу до Конвенції встановлено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Так, у рішеннях "Кечко проти України" (заява № 63134/00) і "Ромашов проти України" (заява №67534/01) ЄСПЛ зазначив, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Зокрема, у справі "Кечко проти України" ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) і у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) ЄСПЛ також зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, обмежене фінансування відповідача жодним чином не може впливати на право позивача на отримання пенсії у належному розмірі після проведеного на виконання судового рішення перерахунку.

У цій справі судом встановлено, що остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення, ухвалене на користь позивача, залишається невиконаним, що свідчить про порушення права позивача на виконання судового рішення без зайвих затримок та становить втручання у його право на мирне володіння присудженими грошовими коштами.

Право позивача права на отримання відповідних виплат встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. Вказане право не заперечується відповідачем. Відтак, це право не може бути скасоване з підстав відсутності фінансування такого виду виплат з державного бюджету.

Крім того, ігнорування судових рішень, які набрали законної сили, органом Пенсійного фонду України у сфері функціональних правовідносин порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову, що закріплено у ст.6 Конституції України.

Отже, такий Порядок №821 не може обмежувати виплату в повному обсязі перерахованої пенсії після набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з виконання рішення суду у визначений відповідачем спосіб є протиправними, такими, що також сприяють тривалому порушенню права власності позивача, яке гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відновлене у судовому порядку.

Отже, заява позивача є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 248, 249, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №460/4488/25 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року в адміністративній справі №460/4488/25, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії в частині її невиплати у перерахованому розмірі після набрання таким рішенням законної сили.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання судового рішення у справі №460/4488/25 щодо нарахування та виплати основного розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06.06.1996 № 230/96-ВР з 01 січня 2026 року, виходячи з величини прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" - 2361,00 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу складено 22 травня 2026 року.

Суддя О.М. Дудар