Ухвала суду № 136771094, 22.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15910/25

УХВАЛА

22 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/15910/25, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року по справі №420/15910/25 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 23.12.2022 року по 19.05.2023 року включно, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 23.12.2022 року по 31.12.2022 року та премії, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року та премії, а також грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 23.12.2025 року.

Ухвалою суду від 27.03.2026 року зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 19.09.2025 року по справі №420/15910/25 у місячний строк з моменту отримання копії ухвали суду.

На виконання вищевказаної ухвали суду від представника Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов звіт про виконання судового рішення по справі №420/15910/25, в якому зазначено, що 22.01.2026 року за №0989/10/0446 фінансовим органом військової частини НОМЕР_1 складено довідку-розрахунок грошового забезпечення, відповідно до якої позивачу перераховано грошове забезпечення згідно рішення суду від 19.09.2025 року у справі №420/15910/25. Юридичною службою Військової частини НОМЕР_1 був складений рапорт від 16.01.2026 року №1060/43-в з метою виконання рішення суду фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 . На ім`я начальника забезпечувального фінансового органу було подано основну заявку-розрахунок в потребі в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки за напрямом грошового забезпечення А0989 на лютий 2026 року. В подальшому, заявки-розрахунки неодноразово подавались на ім`я начальника забезпечувального фінансового органу на березень та квітень 2026 року. Тобто, Військова частина НОМЕР_1 вчинила всі дії для виконання рішення суду від 19.09.2025 року у справі №420/15910/25, однак достатнього фінансування на виконання судового рішення станом на поточну дату не отримала. Військова частина НОМЕР_1 як бюджетна установа, що виконує функції оборони держави, визначені Законом України Про Збройні Сили України, є розпорядником бюджетних коштів третього рівня, тобто найнижчого рівня у військовій структурі. Військова частина не веде підприємницьку чи іншу приватну діяльність із доходом, самостійно та на власний розсуд дохід і грошові кошти не розподіляє. Фінансування військової частини НОМЕР_1 зі сторони розпорядника бюджетних коштів першого та другого рівнів (Міністерство оборони та ІНФОРМАЦІЯ_1 ) залежить від прийняття рішеннями цими органами, а виконання судового рішення в частині виплати перерахованого грошового забезпечення - фактичного надходження коштів на рахунки військової частини.

На підтвердження вищевказаних обставин відповідачем надано до суду виписку з рахунку Державної казначейської служби України за 08.04.2026 року, відповідно до якої залишок коштів військової частини НОМЕР_1 за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки становить лише 654,77 грн.; довідку-розрахунок грошового забезпечення позивача, оформлену 22.01.2026 року; та розрахунки потреби в коштах для військовослужбовців станом на лютий - квітень 2026 року (за п.324).

Від представника позивача до суду надійшли заперечення щодо прийняття звіту відповідача про виконання судового рішення по справі №420/15910/25.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Порядок розгляду звіту про виконання судового рішення закріплений статтею 382-2 КАС України.

Розглянувши в порядку письмового провадження звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/15910/25, заперечення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року по справі №420/15910/25 було частково задоволено адміністративний позов позивача, та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 23.12.2022 року по 31.12.2022 року та премії, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум; здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року та премії, а також грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 23.12.2025 року.

Cудом встановлено, що на виконання вищевказаного рішення суду 22.01.2026 року за №0989/10/0446 фінансовим органом військової частини НОМЕР_1 складено довідку-розрахунок грошового забезпечення, відповідно до якої позивачу перераховано грошове забезпечення згідно рішення суду від 19.09.2025 року у справі №420/15910/25. Юридичною службою Військової частини НОМЕР_1 був складений рапорт від 16.01.2026 року №1060/43-в з метою виконання рішення суду фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 . На ім`я начальника забезпечувального фінансового органу було подано основну заявку-розрахунок в потребі в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки за напрямом грошового забезпечення А0989 на лютий 2026 року. В подальшому, заявки-розрахунки неодноразово подавались на ім`я начальника забезпечувального фінансового органу на березень та квітень 2026 року.

Таким чином судом встановлено, що донарахована позивачу сума грошового забезпечення не виплачена на його користь у повному обсязі, при цьому відповідач в обґрунтування цього посилається на відсутність фінансування та отримання доходів Військовою частиною НОМЕР_1 , яка фактично не має можливості у наданий судом строк провести виплату коштів, нарахованих позивачу, через відсутність на рахунках коштів, призначених для здійснення оплати судових рішень та у зв`язку із відсутністю своєчасного фінансування даних витрат. Відповідач не заперечує щодо свого обов`язку щодо виконання судового рішення, а вказує про наявність об`єктивних причин, які унеможливлюють його виконання у повному обсязі.

Суд враховує доводи відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань на виплату грошового забезпечення позивачу в розмірі, встановленому після здійснення перерахунку на виконання рішення суду по справі №420/15910/25.

Водночас, Верховний Суд неодноразово зазначав, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Більш того, поданий відповідачем звіт не містить орієнтовних строків виконання рішення суду у цій справі в повному обсязі.

У той же час суд зазначає, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Відповідні засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.05.2021р. у справі №9901/598/19 та від 01.02.2022р. у справа №420/177/20.

Також вищевказана правова позиція була висловлена колегією суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2026 року по справі №420/15588/24.

Відповідно до ч. 1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Водночас, згідно ч. 11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

За таких умов суд доходить висновку, що відповідачем при наданні до суду звіту про виконання судового рішення та доказів виконання його в частині, не було надано доказів щодо виконання Військовою частиною НОМЕР_1 дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача у повному обсязі, а тому суд вважає за можливе прийняти звіт від 27.04.2026 року про виконання судового рішення по справі №420/15910/25, та одночасно вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту Військовою частиною НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі в повному обсязі, що має бути підтверджено належними та достатніми доказами, поданими до суду.

Керуючись приписами ст.ст. 256, 370, 382, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -

У Х В АЛ И В :

Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/15910/25 задовольнити частково.

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 від 27.04.2026 року про виконання судового рішення по справі №420/15910/25.

Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання судового рішення від 19.09.2025 року по справі №420/15910/25 у повному обсязі.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 у тримісячний строк з моменту отримання копії ухвали суду подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання в повному обсязі судового рішення від 19.09.2025 року по справі №420/15910/25.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями ст.382-1 ч.5, 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький