Ухвала суду № 136770930, 22.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 травня 2026 року Київ № 520/7891/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, здійснених із 17.03.2022 до 13.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, усіх додаткових видів грошового забезпечення та премії, за період із 01.01.2022 до 31.12.2022 шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2022, за період із 01.01.2023 до 12.05.2023 шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2023, визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704 (у редакції постанови, що діяла до 21.02.2018);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати, здійснені з 17.03.2022 до 13.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, усіх додаткових видів грошового забезпечення та премії, за період із 01.01.2022 до 31.12.2022 шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2022, за період із 01.01.2023 до 12.05.2023 шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2023, визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704 (у редакції постанови, що діяла до 21.02.2018), виплату різниці грошового забезпечення здійснити з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 адміністративну справу № 520/7891/26 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Супровідним листом від 28.04.2026 № 01-10/520/7891/26/12397/26 адміністративну справу № 520/7891/26 направлено до Київського окружного адміністративного суду.

Адміністративна справа № 520/7891/26 надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу.

Ураховуючи вказане, суд уважає, що справу необхідно прийняти до провадження та вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відтак чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд звертає увагу, що з 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01 липня 2022 р. № 2352-ІХ (далі - Закон № 2352-ІХ), яким внесені зміни до діючого законодавства про працю.

Зокрема змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів у частині строків таких звернень.

Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону № 2352-ІХ) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк із дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

При цьому статтю 234 Кодексу статті законів про працю України викладено у такій редакції: "У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року".

Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у Кодексі законів про працю України відсутня норма, що передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Суд також зазначає, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним частини другої, не містять жодних застережень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії у часі.

Отже, Закон № 2352-ІХ містить норми прямої дії і поширює свою дію лише на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, зокрема з 19.07.2022.

Разом із цим, відповідно до прикінцевих і перехідних положень Закону № 2352-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суд зазначає, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Також суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду сформувала висновок, що, з урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 Кодексу законів про працю України, почався 01.07.2023.

Разом із цим Велика палата Конституційного Суду України 11.12.2025 розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України та ухвалила Рішення № 1-р/2025, згідно з яким частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною). Частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника (сторони, яка перебуває у трудових правовідносинах) до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. У Рішенні зазначено, що законодавець, установлюючи тримісячний строк для звернення до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, не врахував, що зобов`язання щодо виплати винагороди з працю є триваючим, призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав працівника, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України. Така законодавча конструкція ставить працівника, який перебуває у трудових відносинах, у менш захищене становище порівняно зі звільненим працівником, що суперечить принципу рівності та гарантії ефективного судового захисту.

Суд установив, що відповідно до витягу з наказу від 18.07.2024 № 201 командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, а отже позиція Конституційного Суду України про не обмеження строку звернення до суду на позивача не поширюється.

Ураховуючи зазначене та беручи до уваги дату відміни карантину в Україні, відлік строку звернення до суду позивача з цим позовом розпочався 01.07.2023 та закінчився 01.10.2023.

Стаття 233 Кодексу законів про працю України встановлює загальний тримісячний строк для звернення до суду в трудових спорах, зокрема щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення). Цей строк починає відраховуватися з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відтак суд уважає, що позивач міг/повинен був дізнатися про порушення свого права після виключення зі списків в/ч і саме з цією датою має бути пов`язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату грошового забезпечення та грошових допомог на оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки та для вирішення соціально-побутових питань.

Водночас із позовом до адміністративного суду позивач звернувся 06.04.2026, тобто з порушенням тримісячного строку.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також згідно з вимогами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачу в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з цією позовною заявою в межах строку, встановленого законодавством, або надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Окрім цього, згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, позаяк від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому визначитися з предметом спору має саме позивач, адже саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.

З аналізу позовних вимог суд установив, що позивач просить визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, однак не конкретизує які саме одноразові виплати відповідач відмовився нарахувати та виплатити позивачу.

У порядку усунення зазначеного недоліку позовної заяви позивачу (представнику) необхідно уточнити позовні вимоги в частині конкретизації одноразових виплат.

Згідно з частинами першої і другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів із дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити позивачу десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу (представнику).

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Басай О.В.