Рішення № 136769956, 22.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/26264/25

Провадження №2/760/3757/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22» травня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Верганівського Б. І.,

представника позивача Романова Д. Ю.,

представника відповідача Горват І. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», звернулось до Солом`янського районного суду міста Києва з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.05.2018 КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ). Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630. Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» та Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії». Відповідно до вимог вказаних вище нормативно - правових актів, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ, надаються споживачеві згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання. На виконання вимог законодавства, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені: договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085)/ Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води. Cвідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з ЦО/ЦПЕВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПЕВ є, у тому числі, факт отримання послуг Споживачем. Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, Відповідач/Відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ. Відповідач від послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 від послуг з ТЕ/ПГВ, у встановленому чинним законодавством порядку, не відмовлявся (не відключався). Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, між Позивачем та Відповідачем підтверджується діями сторін, а саме: Позивач щомісячно надає Відповідачу послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає Відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а Відповідач споживає надані послуги та зобов`язаний оплатити їх вартість. Відповідно до вимог законодавства, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Проте, Відповідач/Відповідачі, у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг, своєчасно не сплачував за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 31.07.2025 складає 54304,47 грн.: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 6164,03 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 8325,97 грн., за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 35300,80 грн.; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 2214,13 грн. Відповідно до вимог Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов`язані сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування. Таким чином, за вищевказаною адресою, у Відповідача/Відповідачів також існує заборгованість: у період до 31.10.2021 заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 21,06 грн., заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води становить у розмірі 0,00 грн., за період з 01.11.2021 заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1517,13 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 761,35 грн. Крім того, Позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесїї) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРЕО» та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРЕО», набув право вимоги до Відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 1725,00 грн., та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 15065,07 грн. Згідно п. 3.4.2 Договору цесії, Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованості. Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами 630, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111 (4511). Зазначав, що факт відсутності письмового договору про надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. Відповідно до статті 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. На підставі постанови КМУ від 29 грудня 2023 року № 1405, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, поновлено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на комунальні послуги з 31 грудня 2023 року, у випадку прострочення сплати коштів. Отже, згідно норм чинного законодавства Позивачем було нараховано розмір 3% річних, інфляційних втрат та пені. На підставі викладеного вище, загальна сума позовних вимог Позивача станом на 31.07.2025 складає та підлягає стягненню: - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 6164,03 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1054,05 грн., 3% річних у розмірі 277,13 грн.; - заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 8325,97 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1423,74 грн., 3% річних у розмірі 374,33 грн.; - заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 35300,80 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 4648,47 грн., 3% річних у розмірі 1226,29 грн., пеня у розмірі 1491,99 грн.; - заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 2214,13 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 215,84 грн., 3% річних у розмірі 57,74 грн., пеня у розмірі 70,25 грн.; - заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 1725,00 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 294,97 грн., 3% річних у розмірі 77,5 грн.; - заборгованості за спожиті до 01.05.2018 централізованого постачання гарячої води у розмірі 15065,07 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 2576,13 грн., 3% річних у розмірі 677,31 грн.; - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1517,13 грн.; - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 761,35 грн.; - заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 21,06 грн., заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.; що разом складає 85560,33 грн.

22 вересня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 23 вересня 2025 року.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на запит надійшла до суду 19 січня 2026 року.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 січня 2026 року справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

03 березня 2026 року до суду від представника відповідача - адвоката Горват І. І., надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований наступним. ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_2 . Власницею вказаної квартири є інша фізична особа - теща відповідача. Ця обставина підтверджується Довідкою про відсутність нерухомого майна від 20.02.2026 року, виданою за ІПН НОМЕР_1 , згідно з якою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні будь-які відомості про наявність об`єктів нерухомості у власності ОСОБА_1 . З 2015 року ОСОБА_1 не проживає та не користується жодними житлово-комунальними послугами за адресою реєстрації. Квартира АДРЕСА_3 постійно використовується третіми особами (орендарями), які є фактичними споживачами всіх комунальних послуг, у тому числі послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, що є предметом даного позову. Фактичним місцем постійного проживання та місцем споживання всіх житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 є інша квартира - АДРЕСА_4 е (9 черга будівництва бізнес-комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 »). Саме за цією адресою відповідач постійно проживає, користується послугами опалення, холодного водопостачання, утримання будинку та прибудинкової території, електропостачання та регулярно і в повному обсязі їх оплачує. Підтвердження фактичного проживання та споживання послуг саме за адресою АДРЕСА_5 є: - Договір купівлі-продажу майнових прав № 9-23-210 від 01.10.2015 року та Акт прийому-передачі майнового права від 07.10.2016 року; - Договір № 9К-210 про участь у компенсації витрат на підтримання належного стану житлового будинку та прибудинкової території від 17.09.2018 року (зі змінами, внесеними договором про внесення змін від 2021 року); - Квитанції (платіжні інструкції) про сплату комунальних послуг саме за адресою АДРЕСА_5 за вересень-грудень 2019 року, вересень-грудень 2025 року та січень 2026 року на користь ТОВ «СЕРВІС ГРІН» та ТОВ «ГАРТ-ІНВЕСТ №1»; - Довідка про відсутність нерухомого майна від 20.02.2026 року, яка спростовує наявність у відповідача будь-яких прав власності на квартиру за адресою реєстрації. Крім того, багатоквартирний будинок за фактичною адресою проживання відповідача ( АДРЕСА_6 , 9 черга) досі не введений в експлуатацію, у зв`язку з чим реєстрація місця проживання за цією адресою є неможливою. Ця обставина буде додатково підтверджена відповідями на адвокатські запити, направлені 20-21.02.2026 року до ТОВ «СЕРВІС ГРІН», ТОВ «ГАРТ-ІНВЕСТ №1», ОСББ «ПУЛЮЯ 2» та ЗАТ «Українська будівельна компанія», які представник має намір долучити до матеріалів справи після їх отримання. Таким чином, ОСОБА_1 не є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою, вказаною в позовній заяві, ніколи не укладав з Позивачем жодного договору щодо цієї адреси та не отримував там жодних послуг. Позивач не надав жодних доказів фактичного споживання послуг саме відповідачем (акти зняття показників, дані комерційного обліку, показання загальнобудинкових приладів обліку тощо). Саме тому позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача (ст. 51 ЦПК України), а стягнення з ОСОБА_1 заборгованості є безпідставним. Позивач не надав належних і допустимих доказів факту та обсягу споживання послуг саме відповідачем (акти зняття показників, дані комерційного обліку, обґрунтування норм тощо). Нарахування проводилися формально «за нормами» без прив`язки до реального споживання. Позивач не надав: - актів зняття показань; - даних комерційного/загальнобудинкового обліку; - доказів, що нарахування не за нормами, а за фактичним споживанням. З врахуванням наведеного просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, застосувати позовну давність та відмовити у стягненні заборгованості за періоди, щодо яких сплив трирічний строк.

19 березня 2026 року до суду від представника відповідача - адвоката Горват І. І., надійшло клопотання про долучення доказів, в якому зазначав що неподання вказаних доказів раніше було зумовлене об`єктивними причинами, що не залежали від Відповідача, а саме необхідністю отримання відповідей на адвокатські запити та документів від третіх осіб. З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України, Відповідач подає зазначені докази одразу після їх отримання та просить суд прийняти їх і долучити до матеріалів справи. 21.02.2026 року адвокатом Горватом І.І. в інтересах ОСОБА_1 були направлені адвокатські запити, в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до: - ОСББ «ПУЛЮЯ 2» для того, щоб підтвердити, що ОСОБА_1 не проживає за адресою реєстрації та послуги там споживають інші особи; - ТОВ «СЕРВІС ГРІН» для того, щоб отримати офіційні особові рахунки та підтвердження платежів за фактичною адресою; - ТОВ «ГАРТ-ІНВЕСТ №1» для того, щоб отримати завірені копії договору №9К-210 про участь у компенсації витрат на підтримання належного стану житлового будинку та прибудинкової території та історії платежів; - ЗАТ «Українська будівельна компанія» для того, щоб отримати офіційну довідку, що будинок на АДРЕСА_6 не введений в експлуатацію. 04.03.2026 року отримано відповідь від ТОВ «СЕРВІС ГРІН», у якій Товариством підтверджується, що Громадянин ОСОБА_1 01 жовтня 2015 року придбав у ЗАТ «Українська будівельна компанія» майнові права на квартиру АДРЕСА_7 ) на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_8 . Також, Товариство надало Документальне підтвердження одержаних ТОВ «СЕРВІС ГРІН» від ОСОБА_1 коштів в якості компенсації ним витрат на опалення та наголосив що з урахуванням меж його компетенції Адвокату надана вичерпна відповідь. Також, Відповідачем отримано з системи приват банк платіжні інструкції за використані комунальні послуги, за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_9 . Просив долучити до матеріалів справи копію договору № 9К-210 та платіжні інструкції за використані комунальні послуги, за фактичним місцем проживання. Ці докази у сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 є споживачем послуг в розумінні ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», але за адресою фактичного проживання та користування, а саме: АДРЕСА_10 . Також, довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено, що ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_11 . А тому, обов`язок сплати, відповідно до визначених статтею 322 Цивільного кодексу України норм, має бути покладений на фактичного власника квартири - Позивач не довів, що Відповідач є власником, користувачем або фактичним споживачем послуг. Також, у позовній заяві КП «Київтеплоенерго», посилаючись на ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги», надає Витяг з реєстру територіальної громади міста Києва у якості підтвердження права власності ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_12 . Проте, згідно зі статтею 6 Закону України "Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 2021 року, прописка лише фіксує факт проживання, даючи доступ до медичних послуг, освіти та соціальних виплат. Вона не впливає на майнові права, як підкреслює Цивільний кодекс у статті 316: власність виникає з моменту державної реєстрації в Реєстрі речових прав. Отже, наявність доказів, що підтверджують право власності є необхідним для укладення Договору про надання послуг з ЦО/ЦПВГ від 28.03.2018 №34, адже ч. 5 статті 13 ЗУ «Про житлово комунальні послуги» чітко вказує необхідність прийняття або ж відсутності прийняття рішення про укладення договору, саме власником (співвласником). Але, всупереч вимогам ч. 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу, без надання доказів права власності або ж фактичного користування, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» в односторонньому порядку укладено Договір №34 від 28.03.2018 року. Відсутність доказів, що підтверджують право власності ОСОБА_1 на квартиру та відсутність доказів фактичного користування або ж проживання у квартирі АДРЕСА_3 , вказує на необґрунтованість позовних вимог. З врахуванням наведеного просив долучити до матеріалів справи № 760/26264/25 (провадження № 2/760/3757/26) наступні докази: копію відповіді ТОВ «СЕРВІС ГРІН» на адвокатський запит від 04.03.2026; копію договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №9-23-210 від 01.10.2015; копію договору №9К-210 про участь у компенсації витрат на утримання будинку; копії платіжних інструкцій та банківських документів, що підтверджують оплату комунальних послуг за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_5 ; копії адвокатських запитів адвоката Горвата І.І. від 21.02.2026.

08 травня 2026 року до суду від представника відповідача - адвоката Горват І. І., надійшли клопотання про витребування доказів.

В судове засідання представник позивача з`явився, щодо задоволення клопотання від 19 березня 2026 року про долучення доказів заперечував. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Зазначав що відповідач є особою яка зареєстрована на час подачі позову за адресою АДРЕСА_13 , а отже є споживачем житлово-комунальних послуг, заборгованість була не погашена на момент подачі позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, просив задовольнити клопотання від 19 березня 2026 року про долучення доказів. Щодо клопотань про витребування доказів від 08 травня 2026 року вказав що ним була отримана вказана в клопотаннях інформація та необхідності витребувати її повторно немає, з метою економії процесуального часу просив клопотання про витребування доказів від 08 травня 2026 року залишити без розгляду. Проти задоволення позовних вимог заперечував, вказав що відповідач не був належною стороною публічного договору теплопостачання, він не проживав за вказаною адресою, у нього відсутні будь-які правові підстави для оплати заявленого боргу оскільки він його не укладав. Зазначив, що фактичного користування послугами не було, відповідальність за оплату лежить виключно на власниці квартири.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно - процесуального законодавства.

Судом встановлено, що з 01 травня 2018 року КП «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води; з 01 листопада 2021 року у зв`язку зі зміною законодавства позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.

На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІV КП (далі - Закон № 1875-ІV) «Київтеплоенерго» на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води у газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085).

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

11 жовтня 2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Комунальним підприємство (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), прав вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.

Відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору цесії Позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 4500,00 грн., та заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 15 065,07 грн., за адресою: АДРЕСА_13 (а.с. 27 - 28).

Згідно п. 3.4.2 Договору Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором.

Крім того, відповідно до п. 1.3 договору цесії Кредитор відступає, Новий кредитор/Позивач набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та/або виникли до дати укладення цього Договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 та у Додатку № 2 до Договору цесії.

В свою чергу, надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила), який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).

Згідно з даними витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва №135928969 від 21 серпня 2025 року, за адресою: АДРЕСА_13 зареєстровані: з 21.05.2010 року - ОСОБА_1 (а. с. 5).

Відповідно до інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА від 19 січня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 з 21.05.2010 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_13 (а. с. 34).

З наданих позивачем копій корінців нарядів, що видавались на включення (відключення) опалення, вбачається, що для будинку за адресою: АДРЕСА_12 , надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання (а. с. 18 - 24).

Згідно з розрахунками заборгованості за адресою: АДРЕСА_13 , наявна заборгованість:

-за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 1725,00 грн., інфляційна складова у розмірі 294,97 грн., 3 % річних у розмірі 77,55 грн. (а. с. 11, 16 - 17);

-за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 15 065,07 грн., інфляційна складова у розмірі 2576,13 грн., 3 % річних у розмірі 677,31 грн. (а. с. 10, 16 - 17);

-за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 6164,03 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 1054,05 грн., 3 % річних у розмірі 277,13 грн. (а.с. 6, 12);

- за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8325,97 грн., інфляційна складову боргу у розмірі 1423,74 грн., 3 % річних у розмірі 374,33 грн. (а.с. 7, 12);

-за спожиті з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2025 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 35 300,80 грн., інфляційна складову боргу у розмірі 4648,47 грн., 3 % річних у розмірі 1226,29 грн., пеня у розмірі 1491,99 грн. (а.с. 8, 13);

-за спожиті з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2025 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 2214,13 грн., інфляційна складову боргу у розмірі 215,84 грн., 3 % річних у розмірі 57,74 грн., пеня у розмірі 70,25 грн. (а.с. 9, 13);

-по сплаті за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 1517,13 грн. (а.с. 14);

-по сплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 761,35 грн. (а.с. 14);

-по сплаті обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 21,06 грн. (а.с. 15);

-по сплаті обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн. (а.с. 15).

Як вбачається з відповіді на адвокатський запит від 20.02.2026 року директора ТОВ «Сервіс Грін» №6/26 від 04 березня 2026 року, Громадянин ОСОБА_1 01 жовтня 2015 року придбав у ЗАТ «Українська будівельна компанія» майнові права на квартиру АДРЕСА_7 ) на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_8 . 17.04.2018 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Київський домобудівний комбінат №1», ТОВ «Гарт-інвест» та ТОВ «Гарт-інвест №1» Договір №9К-210 про участь - у компенсації витрат замовника будівництва на підтримання належного стану житлового будинку та прибудинкової території, згідно з яким ОСОБА_1 зобов`язався здійснювати відшкодування (компенсацію) витрат іншим Сторонам цього Договору на певні послуги у Будинку, серед яких, зокрема, є й відшкодування ним витрат на опалення. Гаряче водопостачання у будинку відсутнє, а отже, й відшкодування витрат на таку послугу вказаним Договором не встановлено. При цьому, станом на сьогоднішній день відшкодування (компенсація) витрат на опалення у будинку за вказаною адресою відбувається з коштів, що сплачуються сторонами вищенаведеного договору на банківський рахунок ТОВ «СЕРВІС ГРІН» (а.с. 82).

Судом також було досліджено Договір №9-23-210 від 01 жовтня 2015 року та додатки до нього (а.с. 88 - 93), акт приймання-передачі майнового права від 07 жовтня 2016 року до договору №9-23-210 від 01 жовтня 2015 року (а.с. 94), платіжні інструкції про сплату ОСОБА_1 , комунальних послуг за адресою АДРЕСА_9 (а.с. 99 - 106).

Відповідно до вимог законодавства, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зареєстрований, відтак є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає позивач за адресою: АДРЕСА_13 .

Суд враховує, що реєстрація місця проживання відповідача за вказаною адресою, відсутність доказів його зняття з реєстрації, а також відсутність доказів відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання у встановленому законом порядку, свідчить про наявність у відповідача статусу споживача житлово-комунальних послуг.

При цьому, сам по собі факт відсутності права власності на житлове приміщення не звільняє особу, яка зареєстрована та користується житлом, від обов`язку оплачувати житлово-комунальні послуги, оскільки обов`язок з їх оплати покладається не виключно на власника майна, а й на споживача таких послуг.

Посилання відповідача на те, що фактичними споживачами послуг були треті особи (орендарі), а сам відповідач проживав за іншою адресою, не можуть бути прийняті судом як належна підстава для звільнення від обов`язку сплати заборгованості, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів передачі квартири у користування іншим особам, укладення договорів найму (оренди), зміни споживача комунальних послуг або повідомлення виконавця послуг про непроживання відповідача у житлі.

Надані відповідачем докази щодо проживання за іншою адресою, зокрема договори, відповіді на адвокатські запити та платіжні документи про оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_9 , підтверджують лише факт користування відповідачем іншим житлом, однак самі по собі не спростовують факту отримання житлово-комунальних послуг за адресою реєстрації та не звільняють його від виконання обов`язку щодо оплати послуг, наданих за адресою АДРЕСА_13 .

Відповідно до ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Згідно з п.21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Згідно з п.30 Правил, споживач зобов`язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не належним чином сплачує кошти за надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком позивача, утворилась заборгованість.

Стосовно клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до усталених загальних правових висновків Верховного Суду щодо порядку застосування позовної давності, викладених, зокрема, в постановах від 23.01.2020 у справі № 916/2128/18, від 03.02.202 у справі № 914/197/19, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2018 у справі № 911/3677/17, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Слід зауважити, що Законом України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 продовжено на всій території України карантин до 30.06.2023.

Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 вказав на те, що у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), тому заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності підлягала частковому задоволенню судом з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20, від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21, від 16 листопада 2023 року у справі № 487/1342/21.

З урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину з 12 березня 2020 року у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2017 року.

З 01 липня 2023 року строки позовної давності мали б продовжуватись, однак 24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.

Крім того, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, чинного на момент звернення позивача до суду з позовом, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу.

Тобто вимоги які пред`явлені за період до квітня 2017 року пред`явлені поза межами строку позовної давності.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з квітня 2017 року по квітень 2025 року, заявлені в межах позовної давності.

З огляду на викладене, при здійсненні розрахунку підлягають виключенню нарахування за період з липня 2015 року по квітень 2017 року.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість:

-за спожиті з квітня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн., інфляційна складова у розмірі 0,00 грн., 3 % річних у розмірі 0,00 грн.;

-за спожиті з квітня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5029,79 грн., інфляційна складова у розмірі 860,09 грн., 3 % річних у розмірі 226,13 грн.;

-за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 6164,03 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 1054,05 грн., 3 % річних у розмірі 277,13 грн.;

- за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8325,97 грн., інфляційна складову боргу у розмірі 1423,74 грн., 3 % річних у розмірі 374,33 грн.;

-за спожиті з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2025 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 35 300,80 грн., інфляційна складову боргу у розмірі 4648,47 грн., 3 % річних у розмірі 1226,29 грн., пеня у розмірі 1491,99 грн.;

-за спожиті з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2025 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 2214,13 грн., інфляційна складову боргу у розмірі 215,84 грн., 3 % річних у розмірі 57,74 грн., пеня у розмірі 70,25 грн.;

-по сплаті за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 1517,13 грн.;

-по сплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 761,35 грн.;

-по сплаті обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 21,06 грн.;

-по сплаті обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що за період з квітня 2017 року по 01 травня 2018 року за послуги з централізованого опалення обліковується переплата у розмірі 5899,24 грн.

З огляду на викладене, вказана сума підлягає врахуванню при визначенні остаточного розміру заборгованості та виключенню із загальної суми боргу, заявленої до стягнення.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за надані житлово-комунальних послуг в загальному розмірі 65 361,07 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги у цій частині обґрунтованими та таким, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету та платіжною інструкцією №9016 від 29 серпня 2025 року, які містяться в матеріалах справи (а.с. 4).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 2313,14 грн., виходячи з розрахунку: 65 361,07 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 3028,00 грн. (сума сплаченого судового збору) / 85 560,33 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 534, 610, 625, 642 ЦК України, ст. ст. 76, 77, 81, 89, 128, 129, 130, 131, 141, 187, 223, 247, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за адресою АДРЕСА_13 , за період з квітня 2017 року по 31 липня 2025 року, в загальному розмірі 65 361,07 гривень.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2313,14 гривень.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Суддя І. О. Тесленко