Ухвала суду № 136769483, 21.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3020/26-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 22025000000000146, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 22025000000000146 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

До обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 01.04.2026 продовжено до 30.05.2026 включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою на 60 діб. Обґрунтовуючи клопотання вказав, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, зазначив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а відтак, обвинувачені з метою уникнення покарання можуть переховуватись від суду. Крім того, прокурор вказав на наявність ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, який обґрунтовує тим, що обвинувачені мають зв`язки у окремих органах управління ЗСУ, та, з метою уникнення відповідальності, можуть використати зазначені можливості для незаконного тиску на свідків (заявників), на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу, примушування чи іншого тиску чи впливу з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні. Крім того, прокурор просив врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду показання отримуються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Наведені обставини, на думку прокурора, свідчать про наявність вказаного ризику не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прокурор обґрунтовує тим, що діяльність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , спрямована на забезпечення ухилення військовозобов`язаних та військовослужбовців від військової служби, мала системний характер та була джерелом отримання грошових коштів. Не будучи ізольованим від суспільства, ОСОБА_7 може відновити вказану протиправну діяльність, що спричинить шкоду обороноздатності та національній безпеці України. При цьому прокурор, посилаючись на позицію Верховного Суду України, викладену в п. 8 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 №1/0/2-22, вказує на неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених. Фактичні обставини злочинів, інкримінованих обвинуваченим, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу. За викладених обставин, з урахуванням обґрунтованості обвинувачення та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також інших обставин у сукупності, сторона обвинувачення вважає, що застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченими покладних на них процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не зможе запобігти означеним ризикам. Прокурор звертає увагу суду на тому, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. На підставі викладеного просить продовжити тримання обвинувачених під вартою на 60 днів, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність підстав, які б унеможливлювали б застосування іншого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту. Вказував на неналежний стан здоров`я обвинуваченого, який потребує медичної допомоги. Захисник також зазначив, що ухвалою слідчого судді прокурора було зобов`язано провести медичне обстеження ОСОБА_6 , про те воно не проведено. Просив визначити інший запобіжний захід або зменшити розмір застави, оскільки застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є непомірною для обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника, просив визначити інший розмір застави.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в задоволенні клопотання просив відмовити. Вказував, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь - які докази, які б вказували на причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, в яких йому висунуто обвинувачення. Ризики, наведені прокурором, вважав недоведеними. Зазначив, що ОСОБА_7 не переховувався від органів слідства та не має таких намірів у подальшому, свідки допитані, та прокурор не обґрунтовує, яким саме чином обвинувачений може здійснювати на них вплив. Ризик щодо можливості вчинення іншого кримінального правопорушення не підкріплений будь - якими доказами. Цивільна дружина обвинуваченого не має джерел доходів, які б надавали змогу внести заставу у раніше визначеному розмірі. Також вказав, що ОСОБА_7 неодноразово звертався до медичної установи зі скаргами на незадовільний стан здоров`я, проти лікарі до нього не прибувають. Просив зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки такий розмір є помірним для обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 на адресу суду скеровані заперечення, згідно яких пред`явлене обвинувачення є необґрунтованим, ризики необґрунтованими, оскільки прокурором не наведено жодних конкретних фактів, які б свідчили про їх існування. Посилався на тривале перебування ОСОБА_7 під вартою, а саме з 01.07.2025. Обвинувачений має постійне місце реєстрації та проживання, соціальні зв`язки - цивільну дружину, яка працевлаштована, та її дохід дозволяє внести заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу просив відмовити, або при продовженні запобіжного заходу зменшити розмір застави до вищенаведеного розміру.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, письмові заперечення захисника ОСОБА_8 , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованих злочинів та суворості покарання, що може бути застосовано до обвинуваченого у разі визнання його винуватим (так, санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років), інкримінування вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, що у своїй сукупності може спонукати особу переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, в тому числі і за допомогою наразі невстановлених осіб, що були залучені до інкримінованої діяльності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, є корупційним злочином. Відповідно, у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України, або ж звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, виключається. Вказане актуалізує ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на стадію кримінального провадження також існує та не нівельовано ризик протиправного впливу на свідків, з огляду на передбачену КПК України процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, - безпосередньо судом.

Окрім того, суд вважає доведеним ризик можливого вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 інкриміновано діяльність, спрямовану на забезпечення ухилення військовозобов`язаних та військовослужбовців від військової служби, яка мала системний характер та була джерелом отримання грошових коштів, а наявність у останнього сталих зв`язків в окремих органах військового управління Збройних Сил України може спонукати обвинуваченого до продовження протиправної діяльності.

Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На стадії досудового розслідування до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Ухвалою суду від 11.02.2026 при продовженні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, з урахуванням стадії провадження та тривалості перебування обвинуваченого під вартою, визначено йому заставу як альтернативний запобіжний захід, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн.

На даний час обвинувачений продовжує перебувати під вартою, вказана сума застави обвинуваченим не внесена, у зв`язку із чим захист посилається на необхідність зменшення застави або застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Суд враховує, що інкримінована обвинуваченим протиправна діяльність була направлена на перешкоджання законній діяльності ЗСУ, реалізовувалась шляхом впливу на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за отриману неправомірну вигоду, і вказані події мали місце в період воєнного стану. Тобто, інкримінована діяльність має підвищену суспільну небезпеку. Інкриміновані дії мали неодноразовий характер. Сума неправомірної вигоди, яка, згідно обвинувачення, була необхідна для визнання військовослужбовця таким, що придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, становило 15 тис. доларів за одну особу.

Тож з огляду на конкретні обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, високий ступінь ймовірності реалізації встановлених в провадженні ризиків, суд на даній стадії провадження не вбачає підстав для зменшення застосованої суми застави, оскільки застава у меншому розмірі не зможе стати тим стримуючим фактором, який убезпечить від реалізації встановлених в провадженні ризиків та гарантує належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .

За умови внесення застави, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 на нього слід покласти обов`язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись з м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електроний засіб контролю.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованих злочинів та суворості покарання, що може бути застосовано до обвинуваченого у разі визнання його винуватим (так, санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років), інкримінування вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, що у своїй сукупності може спонукати особу переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, в тому числі і за допомогою наразі невстановлених осіб, що були залучені до інкримінованої діяльності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, є корупційним злочином. Відповідно, у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України, або ж звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, виключається. Вказане актуалізує ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на стадію кримінального провадження також існує та не нівельовано ризик протиправного впливу на свідків, з огляду на передбачену КПК України процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, - безпосередньо судом.

Окрім того, суд вважає доведеним ризик можливого вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 інкриміновано діяльність, спрямовану на забезпечення ухилення військовозобов`язаних та військовослужбовців від військової служби, яка мала системний характер та була джерелом отримання грошових коштів, а наявність у останнього сталих зв`язків в окремих органах військового управління Збройних Сил України може спонукати обвинуваченого до продовження протиправної діяльності.

Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На стадії досудового розслідування до ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Ухвалою суду від 11.02.2026 при продовженні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, з урахуванням стадії провадження та тривалості перебування обвинуваченого під вартою, визначено йому заставу як альтернативний запобіжний захід, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн.

На даний час обвинувачений продовжує перебувати під вартою, вказана сума застави обвинуваченим не внесена, у зв`язку із чим захист посилається на необхідність зменшення застави або застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Суд враховує, що інкримінована обвинуваченим протиправна діяльність була направлена на перешкоджання законній діяльності ЗСУ, реалізовувалась шляхом впливу на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за отриману неправомірну вигоду, і вказані події мали місце в період воєнного стану. Тобто, інкримінована діяльність має підвищену суспільну небезпеку. Інкриміновані дії мали неодноразовий характер. Сума неправомірної вигоди, яка, згідно обвинувачення, була необхідна для визнання військовослужбовця таким, що придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, становило 15 тис. доларів за одну особу.

Тож з огляду на конкретні обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, високий ступінь ймовірності реалізації встановлених в провадженні ризиків, суд на даній стадії провадження не вбачає підстав для зменшення застосованої суми застави, оскільки застава у меншому розмірі не зможе стати тим стримуючим фактором, який убезпечить від реалізації встановлених в провадженні ризиків та гарантує належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .

За умови внесення застави, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 на нього слід покласти обов`язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись з м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електроний засіб контролю.

Поряд з тим, незважаючи на те, що документального підтвердження погіршення стану здоров`я ОСОБА_7 , ОСОБА_6 суду не надано, проте захистом повідомлено про незадовільний стан їх здоров`я обвинувачених та відсутність медичної допомоги.

Зокрема ОСОБА_7 зазначав, що неодноразово звертався за отриманням медичної допомоги, проте лікарі до нього не приходили взагалі.

З урахуванням викладеного суд вважає необхідним зобов`язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області провести перевірки звернень ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за медичною допомогою, та чи надавалась така допомога, провести медичне обстеження ОСОБА_7 , ОСОБА_6 згідно їх скарг, та у разі необхідності забезпечити необхідне лікування. Про вжиті заходи повідомити суд.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою - задовольнити.

Продовжити до 19 липня 2026 року включно застосований до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 998 400 (дев`ятсот дев`яноста вісім тисяч чотириста) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі звільнення з під - варти внаслідок внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електроний засіб контролю.

Продовжити до 19 липня 2026 року включно застосований до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 998 400 (дев`ятсот дев`яноста вісім тисяч чотириста) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі звільнення з під - варти внаслідок внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електроний засіб контролю.

Зобов`язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області провести перевірки звернень ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за медичною допомогою, та чи надавалась така допомога, провести медичне обстеження ОСОБА_7 , ОСОБА_6 згідно їх скарг, та у разі необхідності забезпечити необхідне лікування.

Про вжиті заходи повідомити суд.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1