Ухвала суду № 136769301, 17.02.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2931/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах СВК «БАГАЧАНСЬКИЙ» та СВК «ХИЛЬКІВСЬКИЙ», про скасування арешту майна,

УСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах СВК «БАГАЧАНСЬКИЙ» та СВК «ХИЛЬКІВСЬКИЙ», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025100060000794 від 09.05.2025, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2025 у справі № 757/21851/25-к, а саме на земельні ділянки, які перебувають у користуванні СВК «БАГАЧАНСЬКИЙ» та СВК «ХИЛЬКІВСЬКИЙ».

В обґрунтування клопотання посилається на те, що постановою слідчого кримінальне провадження № 12025100060000794 від 09.05.2025 закрито у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (в редакції до 11.08.2023) КК України.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду справи. Заяв, клопотань не надходило.

Прокурор у судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги. Заперечень, заяв, клопотань не надходило.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100060000794 від 09.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

З ухвали про арешт вбачається, що досудовим розслідуванням вказаного кримінального провадження досліджуються обставини щодо вчинення замаху на заволодіння грошовими коштами АТ "БАНК АЛЬЯНС" в особливо великих розмірах службовими особами СВК "БАГАЧАНСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 03770201) спільно зі службовими особами СВК "ХИЛЬКІВСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 03770247), відповідні грошові кошти були отримані СВК "БАГАЧАНСЬКИЙ" та СВК "ХИЛЬКІВСЬКИЙ" по кредитним договорам.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2025 у справі № 757/21851/25-к накладено арешт на майно, а саме на визначений перелік земельних ділянок.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Так у судові засідання представник не з`явився, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик, що підлягає з`ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.

Разом з тим, особі, за клопотанням якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки. Відтак, заявник будучи належно повідомленим про розгляд клопотання, не прибув у судове засідання, про причини неявки не повідомив слідчого суддю, клопотання або заяви не надходили.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Аналізуючи викладене, вбачається, що на час розгляду клопотання заявлені вимоги заявником не підтримуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 138, 174 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_4