Рішення № 136768781, 18.05.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/230/26

Провадження № 2/539/796/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026

місто Лубни Полтавської області

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Мирошникової О. Ш., за участю секретаря судового засідання Коваль Ю. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» - позивач, до

ОСОБА_1 - відповідач,

про стягнення заборгованості за кредитним договором, та

ухвалив це рішення про часткове задоволення позову про таке:

І. Стислий виклад позицій сторін по справі:

1.21.01.2026 ТОВ «ФК «Еліт фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 29313,20 грн заборгованості за договором про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та судових витрат.

1.1.Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідач не виконав зобов`язань за договором про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії з повернення кредиту, сплати відсотків, овердрафту, а також неустойки, в зв`язку з чим виникла ця заборгованість.

1.2.Позивач зазначив, що надані ним виписки по рахунку є доказами видачі кредиту та доказами наявності заборгованості відповідача, а згідно арифметичних розрахунків між сумою надходження на рахунок та знятою з рахунку та призначенням платежів вбачається розмір боргу, який розрахований у розрахунку заборгованості. Тому заборгованість відповідача підтверджується умовами кредитного договору, виписками по рахунку та розрахунком заборгованості, який зроблено на підставі даних документів. Позивач зауважує, що відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати комісію за обслуговування кредиту, тому частини договору про нарахування такої комісії не є нікчемним.

2.13.03.2026 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву у якій просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

2.1.Обґрунтування позиції відповідача: відповідач не може належним чином ознайомитися та оцінити подані позивачем докази, оскільки долучені до позовної заяви документи, зокрема паспорт споживчого кредиту, анкета-заява, а також розрахунок заборгованості (частково), подані у вигляді копій неналежної якості та є нечитабельними. Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості виготовлений з істотними відступами від вимог стандартів діловодства та оформлення документів, що унеможливлює належне сприйняття його змісту. Поданий розрахунок заборгованості не відповідає фактичним обставинам справи та здійснений з використанням невірних вихідних даних. Позивач до заборгованості включив суму комісії за розрахунково-касове обладнання, що сформована виходячи з нікчемних положень договору. Стягнення штрафних санкцій за кредитним зобов`язанням є безпідставними та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач вважає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є завищеними та не співмірними з наданими послугами.

2.2.Виписка по рахунку без належного кредитного договору, його умов та детального розрахунку не може вважатися достатнім доказом існування та розміру заборгованості. Позивач не надав належного та зрозумілого розрахунку, який би дозволяв перевірити правильність заявленої до стягнення суми.

2.3.Позивач не спростував доводи про те, що у розрахунку заборгованості використано невірні дані, які не відповідають даним, зазначеним позивачем.

2.4.Розрахунок заборгованості є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він не ґрунтується на відомостях, що містяться у виписці про рух коштів; вимоги позивача в частині стягнення неустойки є безпідставними; реєстри боржників не відповідають акту прийому-передачі.

2.5.Позивач щодо встановлення комісії не довів фактичне надання послуги, її зміст та обсяг, погодження таких умов з відповідачем при укладенні договору.

2.6.Позивач не довів наявність у нього права звернення з даним позовом. Позивач належним чином не підтвердив факт переходу до нього права вимоги за вказаним кредитними договорами та договором позики, адже у доданому договору факторингу та додаткових угодах відсутні відомості про відповідача та будь які підписані ним кредитні договори. Позивач не підтвердив, що відповідач належним чином був повідомлений про відступлення права вимоги за спірними договорами.

2.7.Позивач не підтвердив, що зазначена в матеріалах платіжна карта належить відповідачу.

2.8.Відповідач позов не визнає в повному обсязі, заперечує факт отримання кредитних коштів.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи

2.Заяви і клопотання позивача: 18.02.2026, 11.03.2026 заяви про розгляд справи без участі представника, проти заочного розгляду справи не заперечує; 04.05.2026 клопотання про долучення доказів.

2.1.Заяви і клопотання відповідача: 05.03.2026 заява про відкладення судового засідання; 13.03.2026 клопотання про поновлення строку на подання відзиву, клопотання про витребування оригіналів доказів та клопотання про зменшення суми судових витрат позивача на професійну правничу допомогу; 21.04.2026 заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

3.06.02.2026 суд відкрив провадження у справі, постановив слухати справу за правилами спрощеного провадження, призначив судове засідання з повідомленням (викликом) сторін та витребував докази.

3.1.21.04.2026 суд постановив ухвалу про витребування доказів.

3.2.Суд повідомив учасників про час та місце розгляду справи належним чином.

3.3.Учасники справи не скористалися своїм правом брати участь у судовому засіданні, їх нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

3.4.В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.

VІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

4.23.02.2018 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

4.1.Згідно умов оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.02.2018: мета кредиту для особистих потреб; ліміт кредитної лінії 200 тис грн; процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії 26% річних; тип процентної ставки фіксована; порядок повернення кредиту: щомісячно, обов`язковий мінімальний платіж у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

4.2.Підписанням акцепту ОСОБА_1 підтвердив, що в день його підписання отримав примірник отримав примірник договору та всіх додатків до нього; він ознайомлений з положеннями законодавства України, що регулюють порядок відкриття, використання і закриття рахунків, а також надання та користування іншими послугами Банку згідно із договором, в тому числі ознайомлений зі змістом Інструкції (п. 2.1.2. Анкети-заяви).

4.3.АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за угодою виконало, надало позичальнику кредитні кошти у вигляді кредитного ліміту, що підтверджується випискою № 130577-2025/0909 АТ «Сенс Банк» з рахунка приватного клієнта у період з 23.02.2018 по 22.02.2021 (а. с. 23-27), відповіддю АТ «Сенс банк» про належність платіжної картки № НОМЕР_1 відповідачу та випискою про рух коштів по рахунку (а. с. 125-170).

5.22.02.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Форт» укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК Форт» право грошової вимоги до боржників за договорами, у тому числі за договором, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 (а. с. 8-13, 21).

5.1.23.02.2021 між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 01-23-02/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК Форт» відступило на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право грошової вимоги до боржників за договорами, у тому числі за договором, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 (а. с. 14-20, 22).

6.Відповідно до розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач має кредитну заборгованість у сумі 29313,20 грн, що складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 25605,08 грн; заборгованості за відсотками 2357,60 грн; заборгованості за овердрафтом 850,52 грн; заборгованості за неустойкою 500 грн (а. с. 28).

7.Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, в результаті чого утворилася заборгованість перед позивачем станом на 23.02.2021 в розмірі 29313,2 грн, яку і просив стягнути позивач.

V. Законодавство, яке застосував суд

8.Цивільний кодекс України (в редакції, що діяла на час укладення договору 23.02.2018):

Частина перша статті 526 - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 - встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 638 - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частина перша та третя статті 1054 - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Частини перша третя статті 1056-1 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Пункт 18 Перехідних положень станом на дату винесення рішення - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

9.Закон України «Про споживче кредитування»: (в редакції, що діяла на час укладення договору 23.02.2018):

Частина перша статті 1, зокрема договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;

споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Частини перша та друга статті 8 реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

Частини перша та п`ята статті 12 у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема: … 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; … 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит …

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Частина перша статті 13, зокрема договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Частина перша статті 15 споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Частини перша та друга статті 16, зокрема споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та вартість усіх послуг, пов`язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.

10.Закон України «Про електронну комерцію» (станом на дату укладення договору 23.02.2018):

Стаття 12 - якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частина перша статті 17 - сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку, визначеному законом або договором.

11.Цивільний процесуальний кодекс України:

Частина перша статті 76 - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина перша статті 81 - кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина перша статті 141 - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

VІ. Мотивована оцінка суду

12.Суд встановив, що між сторонами виникли спірні правовідносини про невиконання відповідачем умов договору про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.02.2018 з повернення кредиту, сплати відсотків, овердрафту та неустойки в сумі 29313,20 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 25605,08 грн; заборгованості за відсотками 2357,60 грн; заборгованості за овердрафтом 850,52 грн; заборгованості за неустойкою 500 грн.

13. Суд встановив, що 23.08.2018 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем була укладена угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якої відповідачу був наданий ліміт кредитної лінії у розмірі до 200 тис грн на умовах, зазначених в угоді.

13.1. Підписанням анкети-заяви та акцепту відповідач підтвердив факт ознайомлення з умовами договору, отримання його примірника та додатків до нього, а також погодився з умовами кредитування, зокрема щодо розміру кредитного ліміту, процентної ставки, порядку та строків повернення кредитних коштів.

13.2.Відповідно до умов договору, банк надав відповідачу кредитний ліміт у межах відновлювальної кредитної лінії, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти та сплачувати проценти за користування кредитом.

13.3. Факт надання кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку, а також відповіддю АТ «Сенс Банк», згідно з якою платіжна картка № НОМЕР_1 належить саме ОСОБА_1 .

13.4. З наданих банківських виписок вбачається рух коштів по рахунку відповідача, використання ним кредитного ліміту та проведення операцій із використанням кредитних коштів.

13.5. Тому доводи відповідача про недоведеність факту отримання кредитних коштів суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються письмовими доказами у справі.

13.6. Суд також відхиляє доводи відповідача про неналежність або недопустимість виписки по рахунку як доказу, оскільки відповідно до положень законодавства та усталеної судової практики виписка по рахунку є належним доказом руху коштів та підтвердженням факту користування кредитними коштами.

13.7.Посилання відповідача на нечитабельність окремих копій документів не спростовує факту укладення договору та отримання кредитних коштів, оскільки зміст істотних умов договору, розмір кредитного ліміту, процентна ставка та порядок повернення кредиту встановлюються з інших наявних у справі письмових доказів, які є належними та допустимими.

13.8. Крім того, 04.05.2026 та 05.05.2026 представник позивача та АТ «Сенс Банк» надали суду належним чином засвідчені копії документів, які є чіткими та читабельними.

14.Суд встановив, що 22.02.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Форт» укладено договір факторингу № 1, а 23.02.2021 між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 01-23-02/21, відповідно до яких право вимоги за договором, укладеним із позивачем, перейшло до позивача.

14.1.Надані позивачем витяги з реєстрів боржників містять відомості про відповідача, номер кредитного договору та суму заборгованості, що дає можливість ідентифікувати зобов`язання, право вимоги за яким було відступлено.

14.2.Тому доводи відповідача про відсутність у позивача права вимоги суд вважає необґрунтованими.

14.3.При цьому неповідомлення боржника про відступлення права вимоги саме по собі не є підставою для відмови у позові, оскільки відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, а наслідком неповідомлення є лише ризик виконання боржником зобов`язання первісному кредитору.

15.Суд встановив, що відповідач порушив умови договору в частині повного повернення позивачу кредиту. Належних та допустимих доказів повного погашення кредитної заборгованості відповідач суду не надав.

16.За умовами договору процентна ставка 26% річних, тип процентної ставки фіксована. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданим позивачем, заборгованість за процентами становить 2357,60 грн, з розрахунком яких суд погоджується, оскільки відповідач ознайомився з інформацією щодо розміру процентів у розділі 4 паспорту споживчого кредиту.

16.1.Згідно з наданим розрахунком, заборгованість за овердрафтом становить 850,52 грн. Оскільки овердрафт за своєю суттю є боргом за відсотками, тому суд вважає за доцільне зарахувати цю суму до загального складу заборгованості за відсотками.

16.2.Тобто загальна заборгованість за процентами становить 3208,12 грн.

16.3.Суд погоджується з розрахунками процентів за період з 23.02.2018 по 22.02.2021 у сумі 3208,12 грн.

17.Суд погоджується з доводами відповідача про те, що включення комісії за розрахунково-касове обладнання до складу заборгованості є безпідставною та зазначає таке:

17.1. Згідно розрахунку заборгованості відповідачем було сплачено суму заборгованості у частині комісії за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 25013,14 грн.

17.2. За частиною третьою статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Таким законом є Закон України «Про споживче кредитування».

17.3.Частина перша статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

17.4.Верховний Суд у постанові № 204/224/21 від 06.11.2023: дійшов до такого висновку: «Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

17.5. Кредитний договір не передбачає обов`язку позичальника сплачувати комісію за розрахунково-касове обслуговування. Крім того, у тексті договору відсутній вичерпний перелік додаткових послуг банку, які могли б бути підставою для нарахування комісії за обслуговування кредиту.

17.6.У постанові Великої Палати Верховного Суду № 496/3134/19 від 13.07.2022 зазначено, що умови у кредитному договорі про обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

17.7.Враховуючи наведене, оскільки відповідачу, було встановлено плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд констатує, що є нікчемним обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту.

18.Відповідно до розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було сплачено 25013,14 грн у заборгованість комісії за розрахунково-касове обладнання.

18.1.Суд вважає доцільним зарахувати частину сплаченої комісії за розрахунково-касове обладнання у розмірі 3208,12 грн в рахунок погашення процентів, а решту суми у розмірі 21805,02 грн в рахунок погашення тіла кредиту.

19. Суд погоджується з доводами відповідача про безпідставність стягнення штрафних санкцій за кредитним зобов`язанням з таких мотивів:

19.1.В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 500 грн неустойки, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19.2.З цих підстав відмовляє в задоволенні частини позовних вимог про стягнення неустойки у сумі 500 грн та погоджується з доводами відповідача про те, що стягнення штрафних санкцій є безпідставними.

20.Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що розрахунок заборгованості є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він не ґрунтується на відомостях, що містяться у виписці про рух коштів з таких мотивів:

20.1.Наданий позивачем розрахунок заборгованості містить чітку арифметичну деталізацію складових суми позову, періоди нарахування та правові підстави для кожної цифри, а виписка по рахунку відповідача містить точний час та дату кожної операції. У сукупності дані докази підтверджують обсяг грошових зобов`язань боржника за кредитним договором, а тому суд не погоджується з твердженнями відповідача.

21.Суд вважає, що сума заборгованості за договором, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 3800,06 грн, та складається із заборгованості за кредитом (основна сума боргу).

21.1.В решті вимог суд відмовляє, оскільки вони є безпідставними.

VII. Розподіл судових витрат

22. Згідно зі статтею 133 та частиною другою статті 137 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: зокрема на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

22.1.Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

22.2. Вимоги позивача суд задовольнив частково на 13%, тому стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 432,64 грн.

23.Суд погоджується з доводами відповідача, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9200 грн є завищеними та такими, що не відповідають складності справи та об`ємом виконаних робіт, а тому зменшує їх розмір до суми сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3328 грн, і це буде відповідати принципу співмірності і справедливості.

З цих підстав суд вирішив:

1.Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» заборгованість за договором про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.02.2018 у сумі 3800,06 грн (три тисячі вісімсот грн 06 коп) та складається із заборгованості за кредитом (основна сума боргу).

3.Відмовити в решті позову у сумі 25513,14 грн.

4.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» судовий збір у сумі 432,64 грн (чотириста тридцять дві грн 64 коп) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім грн 00 коп.).

5.Копію цього рішення направити учасникам справи.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

8.Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» (місцезнаходження: місто Київ, площа Солом`янська, будинок 2, ЄДРПОУ 40340222).

8.1.Відповідач: ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

9.Суддя підписала повне рішення 22.05.2026.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Мирошникова О. Ш.