Рішення № 136768171, 21.05.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

711/953/26

2/707/927/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Костроміної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про зняття арешту та розшуку з рухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. 04 лютого 2026 року ОСОБА_1 , звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд:

- зняти арешт з транспортного засобу марки Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_1 , категорія ТЗ: легковий Комбі-В, номер шасі НОМЕР_2 , 2005 року випуску, належний ОСОБА_1 , накладений постановою Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.11.2020 у виконавчому провадженні № 47638155;

- зняти з розшуку транспортний засіб марки Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_1 , категорія ТЗ: легковий Комбі-В, номер шасі НОМЕР_2 , 2005 року випуску, належний ОСОБА_1 , накладений постановою Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.11.2020 у виконавчому провадженні № 47638155;

- стягнути з Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконанні у Другому відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 47638155 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1685/2007 від 11.05.2007 виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/3 від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 12.04.2007 і до досягнення дітьми повноліття. На підставі інформації МВС України, 11.11.2020 державним виконавцем була винесена постанова про розшук майна боржника та оголошено в розшук транспортний засіб - автомобіль Hyundai модель: Getz, д.н.з. НОМЕР_1 . Також, державний виконавець 11.11.2020 виніс постанову про арешт майна боржника, якою наклав арешт на транспортний засіб, однак вказаний автомобіль не належав боржнику, а перебував у власності позивача, внаслідок чого ОСОБА_1 вимушена звертатися із даною позовною заявою до суду.

1.2. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2026 року цивільна справа передана до Черкаського районного суду Черкаської області за підсудністю.

1.3. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 09 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

1.4. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін.

1.5. 05 травня 2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить ухвалити рішення щодо зняття арешту та припинення розшуку автомобіля на розсуд суду та відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з тим, що відшкодування органом державної влади необґрунтованого розміру судових витрат, в умовах воєнного стану, призведе лише до понесення додаткових витрат державою. Вказав про те, що порядок накладення обтяження у вигляді арешту майна боржника та розшуку майна боржника не був порушений державним виконавцем, оскільки у наданих відповідях на запит від МВС України, було зазначено, що власником транспортного засобу був боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Додатково зазначено, що у державного виконавця відсутня технічна можливість у виконавчому провадженні оголосити транспортний засіб у розшук, якщо право власності на цей транспортний засіб не зареєстровано за боржником.

1.6. Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.

У відзиві на позовну заяву представник просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. 11.11.2020 постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. у ВП № 47638155 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1685/2007 від 11.05.2007 виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси накладено арешт на транспортний засіб марки Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , що належить боржнику ОСОБА_2 .

11.11.2020 постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. у ВП № 47638155 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1685/2007 від 11.05.2007 виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси оголошено в розшук транспортний засіб марки Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , що належить боржнику ОСОБА_2 .

Згідно з копії листа Територіального сервісного центру МВС №7141 (ТСЦ МВС № 7141) від 13.01.2026 «Про надання інформації» вказано про наявність обмеження на транспортний засіб марки Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме електронна постанова ДВС № 47638155 від 11.11.2020.

2.2. Згідно з відповідями на запити до МВС України у межах виконавчого провадження № 47638155 від 05.05.2020, 03.07.2021, 22.10.2021 18.11.2022, 10.08.2022, 02.10.2024, 05.10.2024, 12.05.2024, 06.02.2025 щодо зареєстрованих за боржником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортних засобів, за запитом встановлено транспортний засіб - Марка ТЗ: Hyundai, модель ТЗ: Getz, категорія ТЗ: легковий, рік виробництва ТЗ: 2005, VIN: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_1 , колір ТЗ: червоний. У графі боржник зазначено: ОСОБА_1 .

Згідно з копії листа «Про результати розгляду заяви» від 24.11.2025 повідомлено про те, що порядок накладення обтяження у вигляді арешту майна боржника та розшуку майна боржника не був порушений державним виконавцем, оскільки у наданих відповідях на запит від МВС України, було зазначено, що власником транспортного засобу є боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.3. Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль марки Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 , дата реєстрації 02.02.2008.

Згідно з відповіддю на запит до МВС України у межах виконавчого провадження № 47638155 від 18.11.2025 у межах виконавчого провадження №47638155, за боржником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстровані транспортні засоби.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Вказаною нормою, що є спеціальною у спірних правовідносинах закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно такої особи і у разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.

Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. В всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону).

3.2. Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом, що відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

3.3. Відповідно до положень ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції закону станом на дату винесення постанови про розшук майна боржника), У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Судом установлено, що 11.11.2020 державним виконавцем були винесені постанови про арешт та оголошення в розшук транспортного засобу Hyundai Getz, д.н.з. НОМЕР_1 , що за їх відомостями належить боржнику ОСОБА_2 .

Однак вищевказаний автомобіль марки Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за позивачем ОСОБА_1 (згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ), яка є позивачем у справі та стягувачем у виконавчому провадження № 47638155 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1685/2007 від 11.05.2007 виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/3 від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 12.04.2007 і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно з відомостей отриманих на запит судді з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами власника або ТЗ від 21 травня 2026 року, ОСОБА_2 (боржник за виконавчим провадженням) не мав у власності автомобіль марки Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Доказів того, що виконавче провадження № 47638155 закінчено, матеріали справи не містять.

Отже, оскільки транспортний засіб на даний час належить позивачу на праві приватної власності, а позивач не є боржником у вказаному виконавчому провадженні, а є стягувачем, проте арешт даного транспортного засобу діє та розшук його не припинено, позивач позбавлена можливості вільним чином користуватися та розпоряджатися своїм майном через наявність арешту, що є порушенням її прав, а саме: володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд. Станом на теперішній час відсутні будь-які розумні підстави вважати, що збереження арешту на майно позивача та його розшуку є доцільним та пропорційним будь-якій меті, для якої на майно накладався арешт та оголошувався в розшук вказаний транспортний засіб.

4.2. Підводячи підсумок суд зазначає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а відтак наявні підстави, передбачені законом, для задоволення позову та право позивача підлягає захисту шляхом зняття арешту з майна та припинення його розшуку.

5. Розподіл судових витрат, вирішення інших процесуальних питань

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанціями від 29.01.2026 та 15.04.2026 про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат у розмірі 2 662,40 грн.

5.2. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження №11-562ас18), вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правові допомоги/юридичних послуг № 25102507, який укладено між ТОВ «Центр правової допомоги» (ТОВ «Центр правової допомоги юрист 24») та ОСОБА_1 , за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з підготовки та направлення запиту, складення позовної заяви, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги. Вартість послуг становить 10 000,00 грн.

Водночас, матеріали справи не містять належних доказів понесених позивачем ОСОБА_1 витрат саме на професійну правничу допомогу, яка надавалась би їй в даній справі адвокатом чи адвокатським бюро/ адвокатським об`єднанням, а також відповідних договорів про надання правової допомоги з ними. Крім того, надання лише юридичної допомоги учаснику справи, без підтвердження надання саме правничої допомоги, враховуючи норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не свідчить про право особи на відшкодування їй таких витрат, у розумінні ст. 137 ЦПК України. Надані матеріали не містять і посилань на платника або й жодних посилань на відношення до витрат, здійснених на оплату зобов`язань позивача за договором. Таким чином, означені документи не можуть бути належними доказами реальності здійснення витрат саме на правничу допомогу і саме позивача.

За таких обставин, суд висновує про відсутність підстав для компенсації ОСОБА_1 понесених витрат на правничу допомогу, оскільки нею документально не підтверджено реальне понесення таких витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про зняття арешту та розшуку з рухомого майна, задовольнити.

Скасувати арешт з транспортного засобу марки Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_1 , категорія ТЗ: легковий Комбі-В, номер шасі НОМЕР_2 , 2005 року випуску, належний ОСОБА_1 , накладений постановою Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.11.2020 у виконавчому провадженні № 47638155.

Зняти з розшуку транспортний засіб марки Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_1 , категорія ТЗ: легковий Комбі-В, номер шасі НОМЕР_2 , 2005 року випуску, належний ОСОБА_1 , накладений постановою Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.11.2020 у виконавчому провадженні № 47638155.

Стягнути з Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, сорок копійок).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), код ЄДРПОУ 36157425, місцезнаходження: просп. Хіміків, буд. 50, м. Черкаси, Черкаська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. С. Волкова