Ухвала суду № 136767880, 22.05.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

ЄУ №712/5969/26

Провадження №2/712/3751/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 травня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить надати їй право на вступ у спадщину після батька ОСОБА_2 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

Копія ухвали про залишення заяви без руху була направлена на електронну адресу позивача, що зазначена у позові, та отримана позивачем 05 травня 2026 року, згідно довідки про доставку електронного листа.

Таким чином, останнім днем для усунення недоліків позовної заяви є 11 травня 2026 року.

У постанові КГС ВС від 28 квітня 2023 року №904/272/22 зазначено, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.

У постанові КЦС ВС від 06 березня 2023 року №753/19393/20 зазначено, що для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Якщо учасник справи подав суду електронну адресу, зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19 зазначено, що зогляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Верховний Суд зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховний Суд зазначає, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Судом встановлено, що у визначений судом термін п`ять днів з дня отримання копії ухвали недоліки, вказані в ухвалі суду від 05 травня 2026 року, позивачем не були усунуті, а строк, наданий судом для усунення недоліків позовної заяви, сплинув.

При цьому, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 05 травня 2026 року у строки, встановлені судом, від заявника також не надходило.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не цікавився ходом руху позовної заяви, недоліки у встановлений судом строк не усунув.

Як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, заявник, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені цивільно-процесуальним законодавством щодо форми та змісту позовної заяви, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За вищенаведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу, роз`яснивши при цьому право на повторне звернення із даною позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 вважати неподаною і повернути позивачу з усіма доданими документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення Черкаському апеляційному суду.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя: О.С. Стеценко