Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 569/6911/26
УХВАЛА
21 травня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі Ковальчук О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВС ТА НО ВИ В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 06.04.2026 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі № 569/6911/26 та призначено підготовче судове засідання на 21.05.2026 року на 10 год.
08.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» відповідачкою подано заяву про закриття провадження у справі у зв`язку із тим, що спір належить розглядати у межах справи про її неплатоспроможність.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 06.08.2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 422055-КС-011, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась в Господарський суд Рівненської області із заявою, в якій просила відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.04.2026 року у справі № 918/268/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 23.05.2013 року № 979, 64662, с. Катеринівка, Лозівський район, Харківська область, вул. Степова, 1А).
За змістом положень ст. 120 Кодексом України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:
1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом;
2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;
3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника;
4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;
5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;
6) строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав;
7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Отже, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.
Відповідно ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Судом встановлено, що підставою позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором № 422055-КС-011 від 06.08.2025 року, зобов`язання за даним договором у відповідачки перед позивачем виникло до дня відкриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, розгляд майнового спору до ОСОБА_1 повинен відбуватись саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Відтак, оскільки позивач звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , а пред`явлення та розгляд такої вимоги може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, тому справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене вище, суд вважає необхідним закрити провадження у цій справі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 255-256, 260, 353 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду Рівненської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук
Судове рішення № 136766714, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 21.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 569/6911/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: