Рішення № 136765900, 22.05.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2019/26

Провадження № 2/552/1982/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Грачової К. С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 року позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 25354-07/2023 від 18.07.2023 року, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 7 000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

12.12.2023 року ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №12122023.

Згідно договору факторингу ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №25354-07/2023 від 18.07.2023 року.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 32 900 грн. 00 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 7 000 грн. 00 коп., процентах 25 900 грн. 00 коп., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Фінансової Компанії «Кредит Капітал». Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 32900 грн. 00 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10.04.2026 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребуванням доказів.

15.04.2026 на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому відповідач визнав позов частково, просив стягнути з нього суму заборгованості в розмірі 7000,00 грн. по тілу кредиту, в іншій частині позовних вимог відмовити. Щодо стягнення з нього відсотків за договором кредиту, витрат на професійну правничу допомогу та судового збору, то вважає вказані вимоги безпідставними, незаконними, такими, що ґрунтуються на сфальсифікованих та нікчемних доказах, містять ознаки недобросовісної ділової практики, зловживання матеріальними та процесуальними правами, а також є прямим порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів. Розрахунок позивача, доданий до позовної заяви немає юридичної сили первинного бухгалтерського документу. До матеріалів справи долучено «Досудову вимогу» за вих. №23189827 від 12.03.2026, яка датована датою складання позовної заяви представником, що свідчить про те, що позивач не надав час для добровільного погашення кредиту. Вважає, що таким чином позивач хоче обтяжити його судовим збором та витратами на професійну правничу допомогу. На його думку, підтвердження розміру понесених судових витрат є фіктивними документами, що тягне за собою надмірний, несправедливий та неспівмірний фінансовий тягар на відповідача.

20.04.2026 від представника позивача надійшов відповідь на відзивів в якій зазначив, що аргументи у відзиві на позовну заяву відповідача є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Позов просив задовольнити в повному обсязі та розгляд справи проводити без його участі.

01.05.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі в яких повторно зазначив, що позов визнає частково в частині стягнення заборгованості за фактично отримане тіло кредиту в розмірі 7000,00 грн. в іншій частині позовних вимог просив відмовити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в тексті позовної заяви та у відповіді на відзив просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення не надходило.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, які в судове засідання не з`явилися.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що 18.07.2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 25354-07/2023.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» надав відповідачу кредит у розмірі 7 000 грн. 00 коп. на строк передбачений договором.

Згідно п. 1.2 Договору кредит надається строком на 360 днів, дата надання кредиту 18.07.2023. Дата погашення кредиту 11.07.2024.

Згідно п.1.4.1 Кредитного договору процентна ставка становить 2,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2. договору.

Відповідно додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту № 25354-07/2023 року від 18.07.2023 року , паспорту споживчого кредиту, що підписані відповідачем, загальні витрати за кредитом складають 63 000 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом .

В свою чергу, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором.

Згідно п.1.4. цього ж договору тип процентної ставки фіксована.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 32900 грн. 00 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту (основний борг) у розмірі 7000 грн. 00 коп. та процентах - 25900 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З матеріалів справи вбачається, що договір укладений в електронній формі.

Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

ОСОБА_1 18.07.2023 року електронним цифровим підписом підписав Договір про надання фінансового кредиту №25354-07/2023, підтверджено укладення кредитного договору та ним отримано на рахунок кошти у розмірі 7 000 грн., а отже акцептовано умови Договору.

12.12.2023 року ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №12122023.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №25354-07/2023 від 18.07.2023 року.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредит у визначений договором строк не повернув.

При вирішенні питання про розмір заборгованості судом враховано наступне.

Договором про надання фінансового кредиту №25354-07/2023 від 18.07.2023 встановлено, що при його укладенні сторони передбачили, що сума кредиту складає 7000 грн., строком на 360 днів, дата повернення 11.07.2024.

Згідно розрахунку заборгованості від за договором про надання фінансового кредиту №25354-07/2023 від 18.07.2023 сума заборгованості розрахована за період з 18.07.2023 по 12.12.2023 і складається з суми заборгованості по тілу кредиту 7000,00 грн. та суми нарахованих відсотків 25900,00 грн.

Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з приписами статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За правилами частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із частиною другою статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідач заперечуючи щодо заявлених позовних вимог, не спростував наявну заборгованість, чи взагалі відсутність у нього кредитних зобов`язань перед позивачем, не надав контррозрахунку, обґрунтовані заперечення в частині нарахування заборгованості.

Проте отримання коштів відповідачем не заперечується.

Враховуючи встановлені судом обставини та надані позивачем докази, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості, яка складається з тіла кредиту та нарахованих відсотків за кредитним договором підлягають задоволенню.

У ЦПК України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. позивачем надано копія договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, копія акту наданих послуг правової (правничої) допомоги №784 від 09.03.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, копія детального опису наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, заперечення відповідача в частині розміру таких витрат, посилаючись на їх не співмірність та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім суми заборгованості, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Згідно ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,12,81,141, 259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №25354-07/2023 від 18.07.2023 року в розмірі 32900 грн. 00 коп. та судові витрати в розмірі 6 662 грн. 40 коп., а всього 39 562 грн. 40 коп. (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236);

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Головуючий Ж.В. Кузіна