Рішення № 136765673, 21.05.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2392/26

Провадження №2/524/3012/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

головуючого судді Ковальчук Т. М.,

за участю секретаря судових засідань Воблікової І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі ТОВ «Бізнес позика») звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ) 28300,00 грн заборгованості за договором про надання кредиту від 25 серпня 2025 року № 549967-КС-002 та 2662,40 грн сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову ТОВ «Бізнес позика» вказувало, що між ним та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 10000,00 грн на строк 16 тижнів, на умовах сплати процентів за користування кредитом за денною процентною ставкою 1 % в день на засадах строковості, поворотності, платності, який зобов`язалася повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Позивач зазначив, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 549967-КС-002 належним чином не виконав, коштів не сплачував, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Посилаючись на викладене, ТОВ «Бізнес позика» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 28300,00 грн, із яких 10000,00 грн заборгованість за отриманим кредитом, 11300,00 грн несплачені проценти, 5000,00 грн заборгованість за відсотками відповідно до статті 625 ЦК України, 2000,00 грн прострочені платежі за комісією.

Ухвалою від 23 березня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука відкрив провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, із клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною першою статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, убачається, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішеннях ЄСПЛ, зокрема звертає увагу, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон № 675-VIII) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

За правилами частини дванадцятої статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону № 675-VIII, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі з використанням КЕП, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

На підтвердження укладення договору № 549967-КС-002 від 25 серпня 2025 року позивач надав інформацію щодо послідовності укладення цього договору, з якої вбачається, що 25 серпня 2025 року, використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , відповідач зайшов у особистий кабінет на сайті https://my.bizpozyka.com, надав необхідну інформацію для формування пропозиції, ознайомився з паспортом споживчого кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3011.

Одноразовий ідентифікатор UA-3011 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_1 , який вказувався під час реєстрації на сайті.

Кредитний договір був підписаний відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-3011 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://my.bizpozyka.com.

Отже, суд установив, що 25 серпня 2025 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Бізнес позика» договір про надання кредиту № 549967-КС-002 в електронній формі, у передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» порядку.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за цим договором виконало, перерахувавши на банківську картку позичальника 10000,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються: прийняттям (акцептуванням) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 549967-КС-002 від 25 серпня 2025 року; договором № 549967-КС-002 від 25 серпня 2025 року; інформаційною довідкою про переказ коштів у сумі 10000,00 грн; випискою по рахунку № НОМЕР_2 , наданою АТ «Таскомбанк» про зарахування коштів у сумі 10000,00 грн 25 серпня 2025 року.

Окрім того, за клопотанням позивача суд витребував у АТ «Таскомбанк» інформацію щодо випуску банківської картки № НОМЕР_2 на ім`я відповідача, а також щодо руху коштів по цій банківській картці за період із 25 серпня 2025 року по 15 грудня 2025 року.

Так, з наданої АТ «Таскомбанк» інформації вбачається, що 25 серпня 2025 року на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 здійснено переказ коштів у сумі 10000,00 грн.

Відповідно до договору № 549967-КС-002 від 25 серпня 2025 року кредитодавець надає позичальникові кредит у сумі 10000,00 грн на 16 тижнів, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1 % (денна процентна ставка), комісія за надання кредиту становить 2000,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту 20325,78 грн.

Згідно з пунктом 3.2 протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів.

Із поданого позивачем розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості вбачається, що станом на 16 лютого 2026 року існує заборгованість на загальну суму 28300,00 грн, із яких 10000,00 грн заборгованість за отриманим кредитом, 11300,00 грн несплачені проценти, 5000,00 грн заборгованість за відсотками відповідно до статті 625 ЦК України, 2000,00 грн прострочені платежі за комісією.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що сторони погодили конкретні умови кредитування, сплату відсотків за користування кредитними коштами; відповідач ознайомлений з умовами кредитування під підпис. Відповідач, як позичальник, взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений у договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість.

Щодо вимог позивача про стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України суд зазначає наступне. З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану. 15 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі вищевикладеного, вимога в частині стягнення неустойки за неналежне виконання зобов`язання у сумі 5000,00 грн з відповідача задоволенню не підлягає.

Ураховуючи наведене, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача 23300,00 грн заборгованості за договором № 549967-КС-002 від 25 серпня 2025 року, з яких: 10000,00 грн заборгованість за основним боргом, 11300,00 грн заборгованість за відсотками, 2000,00 грн заборгованість за комісією.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-78, 81, 89, 128, 131, 133, 141, 263265, 279, 280284, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 549967-КС-002 від 25 серпня 2025 року в сумі 23300 (двадцять три тисячі триста) грн 00 коп., а також 2191 (дві тисячі сто дев`яносто одна) грн 95 коп. витрат з оплати судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. М. Ковальчук