Рішення № 136765136, 24.04.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/13938/25

Провадження № 2/361/5484/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 р. м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ведмідь Н.В.

за участю секретаря Чуняк В.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Оснач С.А.

розглянувши y відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Старосамбірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:

Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у місті Бровари Київської області.

Зобов`язати Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, складений Старосамбірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) 17 березня 2022 року, вказавши батьком дитини - громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » та видати нове свідоцтво про народження дитини змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_1 з 2010 року перебуває у цивільних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , проживають однією сім`єю, ведуть спільне господарство та побут. За час їх спільного проживання у них народились троє дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачка народила дитину ОСОБА_3 , так як ОСОБА_1 в день народження та реєстрації народження дитини перебував в місцях позбавлення волі, народження дитини було зареєстровано ОСОБА_2 та записано на підставі ст. 135 СК України, тобто запис про батька дітей у книзі реєстрації народження проведений за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дітей записані за її вказівкою.

Для підтвердження факту батьківства позивача було зроблено ДНК експертизу, згідно якої ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 не менше ніж на 99,999999%.

Позивач зауважує, що він є біологічним батьком дитини, проте оскільки відповідачка тимчасово перебуває у Німеччині з дітьми, він немає змоги звернутися до органів реєстрації актів цивільного стану для подання заяв про визнання батьківства, у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду з позовом про визнання батьківства на підставі ст. 128 СК України.

04 грудня 2025 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

29 грудня 2025 року недоліки позовної заяви було усунуто.

30 грудня 2025 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В. прийнято цивільну справу до свого провадження, призначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ухвали суду від 18.03.2026, яка постановлена у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати і занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання адвоката Оснач С.А. про виклик свідків, підготовче судове засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 22.04.2026 на підставі ст. 244 ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголошення якого відкладено до 09:00 год. 24.04.2026.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні 22.04.2026 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі. Додатково представник пояснила, що позивач та відповідач проживали в цивільному шлюбу, в якому в них народились троє дітей. Коли ОСОБА_2 народжувала доньку ОСОБА_3 , позивач перебував в місцях позбавлення волі, народження дитини було зареєстровано на підставі ст. 135 СК України, за вказівкою матері. У зв`язку з воєнним станом, ОСОБА_2 виїхала до Німеччини з дітьми, однак сторони продовжують підтримувати сімейні відносини.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надіслала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник третьої особи Броварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити без її участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що не заявляє самостійних вимог на предмет розгляду та не оспорює права заявника.

Представник третьої особи Старосамбірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін, врахувавши покази свідків, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , в графі батьки записано: батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Старосамбірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), серії НОМЕР_1 , актовий запис №102 (а.с.44).

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00055585012 від 26.12.2025 року відомості про батька дитини ОСОБА_6 записані відповідно до частини першої статті 135 СК України (за вказівкою матері). (а.с. 46)

Судом встановлено, що під час народження ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 відбував покарання в ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)», а саме з 23 вересня 2021 року по 23 вересня 2025 року, що підтверджується довідкою про звільнення, серії ЖИТ №30282 від 23 вересня 2025 року. (а.с. 45)

Позивач вказує, що він з 2010 року перебуває у цивільних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , проживають однією сім`єю, ведуть спільне господарство та побут, мають спільних трьох дітей.

Згідно з даними свідоцтв про народження, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є діти: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 103-104)

Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

За правилами ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно дочастини першої статті 135цього Кодексу.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що: "хоча основною ціллю статті 8 Конвенції є захист особи від свавільного втручання органів державної влади, вона не лише зобов`язує державу утримуватися від такого втручання, на додаток до цього негативного зобов`язання можуть існувати позитивні зобов`язання, притаманні ефективній повазі до приватного або сімейного життя. Ці зобов`язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя навіть у сфері відносин осіб між собою (див. рішення у справі "Фон Ганновер проти Німеччини (№ 2)" [ВП] (Von Hannover v. Germany (no. 2) [GC], заяви № 40660/08 та № 60641/08, пункт 98, ЄСПЛ 2012). Межа між позитивними та негативними зобов`язаннями держави за статтею 8 Конвенції не підлягає чіткому визначенню; проте застосовні принципи є подібними. В обох контекстах слід враховувати справедливий баланс, який має бути встановлений між конкуруючими інтересами (там само, пункт 99) (YAKUSHEV v. UKRAINE, № 15978/09, § 22, ЄСПЛ, від 14 грудня 2018 року).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Тлумачення статті128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для визнання батьківства. Підставою для визнання батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від цієї особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Експертним висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду № 50546 від 22.10.2025 медико-генетичного центру «Mama Papa» встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в рамках проведеного дослідження, складає не менше 99,999999 % . (а.с. 47-63)

В судовому засіданні 13.03.2026 за клопотанням позивача допитані свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_9 , яка є матір`ю позивача, пояснила, що на момент народження внучки ОСОБА_3 , позивач перебував у місцях позбавлення волі. Крім доньки ОСОБА_11 , у позивача та відповідачки є ще двоє дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Також свідок зазначила, що відповідач наразі проживає за кордоном, куди виїхала на початку повномасштабного вторгнення. До цього сторони проживали однією сім`єю.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що знайомий як з позивачем, так і з відповідачкою, оскільки проживає в с. Княжичі та працює водієм таксі, послугами якого сторони постійно користуються. Зі слів свідка, позивач та відповідач перебували у шлюбі, мають спільних дітей та проживали однією сім`єю. Свідок неодноразово підвозив як позивача так і відповідачку та їх дітей, зокрема молодшу дитину до будинку, де спільно проживали сторони. Також йому відомо, що відповідач відвідувала позивача у місцях позбавлення волі.

Суд приймає надані покази свідків як достовірні та достатні докази, які підтверджують, що позивач ОСОБА_1 визнавав себе батьком доньки ОСОБА_3 , проводив з нею час, знайомий з відповідачем, в них є спільні діти, оскільки зазначені покази є послідовними, логічними, взаємоузгоджуються між собою, підтверджуються також письмовими доказами, наданими позивачем. Судом не встановлено обставин, за яких покази свідків можуть бути поставлені під сумнів.

Будь-яких доказів на спростування доводів позивача та на спростування експертного висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження № 50546 від 22.10.2025 відповідачем чи іншими особами суду не надано. Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року, №96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

З огляду на те, що біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 фактично доведено на підставі висновку молекулярно-генетичного дослідження, позивач визнає своє батьківство, що підтверджується і письмовими доказами, дослідженими судом, на підставі показів свідків, допитаних безпосередньо в судовому засіданні, доведено, що позивач визнавав себе батьком ОСОБА_3 , відповідач проти задоволення позову не заперечує, а тому суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про її народження.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 244, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Старосамбірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства задовільнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у місті Бровари Київської області.

Внести до актового запису № 102 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 17 березня 2022 року Старосамбірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), зміни, а саме:

- записати батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

- змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Решту записів залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Старосамбірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: Львівська обл, Самбірський район, місто Старий Самбір, вулиця Галицького Л, буд. 35, ЄДРПОУ 20849909.

Третя особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: Київська обл, м. Бровари, вул. Київська, буд 155, ЄДРПОУ 33341526.

Суддя Ведмідь Н.В.