Рішення № 136764974, 22.05.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/10836/25

Провадження № 2/359/1342/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Бокей А.В.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування,-

встановив:

08 вересня 2025 року представник позивача адвокат Іващенко Р.В. звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, в якому просить суд : визнати за позивачем 1, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на частку у праві спільної часткової власності:на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0051 площею 0,2500 га, передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 ;на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0052 площею 0,0920 га, передану для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 ;на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:001:0033 площею 0,1876 га, передану для ведення особистого селянського господарства в с. Любарці Бориспільського району Київської області.Визнати за позивачем 2, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_3 ) в порядку спадкування після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на частку у праві спільної часткової власності:на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0051 площею 0,2500 га, передану для будівництва і обслуго-вування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 ;на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0052 площею 0,0920 га, передану для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 ;на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01: 001:0033 площею 0,1876 га, передану для ведення особистого селянського господарства в с. Любарці Бориспільського району Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0051 площею 0,2500 га, передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 ;на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0052 площею 0,0920 га, передану для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 ;на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:001:0033 площею 0,1876 га, передану для ведення особистого селянського господарства в с. Любарці Бориспільського району Київської області. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли його доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У видачі свідоцтва про право на спадщину позивачам було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку. З цих підстав позивачі вимушені звернутись до суду за захистом своїх спадкових прав з позовом про визнання права власності на земельні ділянки.

Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

В судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явились. Від представника позивачів надійшла заява з проханням слухати справу без його та позивачів участі, позовні вимоги повністю підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача направив до суду заяву, згідно якої просив проводити у відсутність представника Бориспільської міської ради.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши подані заяви та матеріали справи, в тому числі належну чином завірену копію спадкової справи, відкриту після смерті ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд також приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав люди-ни», відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

Так, враховуються висновки, зазначені у рішенні в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року (серія А, № 303А, п. 2958), згідно якого Суд повторює, що згідно усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_3 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 27 липня 2009 року виконкомом Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області, копією свідоцтва про народження виданим 13 січня 1970 року Любарецьким сільбюро ЗАГС с. Любарці Бориспільського району Київської області; копією с свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданий Нововолинським міським відділом ЗАГСу Волинської області; копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданим Любарецькою СР с. Любарці Бориспільського району Київської області; копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 виданим виконкомом Любарецької С/ради Бориспільського району Київської області 05 березня 1992 року (а.с. 60 на звороті, 62 на звороті, 63, 63 на звороті).

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіт за життя не склав.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, в тому числі до складу якої входить : земельна ділянка з кадастровим номером 3220884801:01:005:0051 площею 0,2500 га, передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 ;земельна ділянка з кадастровим номером 3220884801:01:005:0052 площею 0,0920 га, передану для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 ;земельна ділянка з кадастровим номером 3220884801:01:001:0033 площею 0,1876 га, передану для ведення особистого селянського господарства в с. Любарці Бориспільського району Київської області.

У встановлений законом строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Бориспіль-ського районного нотаріального округу Київської області Дідок С.І. із заявою про прийняття спадщини, де була заведена спадкова справа, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №22386691 виданої 17 листопада 10 грудня 2009 року.

Дружина спадкодавця ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини на користь свої дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 65).

01 листопада 2024 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок С.І. позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0051 площею 0,2500 га, що передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 ;земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0052 площею 0,0920 га, передану для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 ;земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:001:0033 площею 0,1876 га, передану для ведення особистого селянського господарства в с. Любарці Бориспільського району Київської області, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

З листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області від 24 жовтня 2024 року встановлено, що в архіві Відділу №2 наявні примірники державних актів на право власності на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_3 , а саме: серії ЯИ № 845814 від 08 січня 2010 року з кадастровим номером 3220884801:01:005:0051 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; серії ЯИ №845815 від 08 січня 2010 року з кадастровим номером 3220884801:01:005:0052 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9-11).

Крім того, згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 12) встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220884801:01:001:0033, площею 0,1876 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення : ведення особистого селянського господарства, на праві власності належить ОСОБА_3 .

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що спору про спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , немає. Доказів протилежного суду не надано.

Спірні правовідносини регулюються книгою 6 ЦК України «Спадкове право». Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст. 1220, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом ч.1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадком-цеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1, 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно пункту «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призна-чення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Відповідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначен-ня меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та земле-користувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Встановлено, що ОСОБА_3 не встиг отримати правовстановлюючий документ та зареєструвати за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0051 площею 0,2500 га, що передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 ;земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0052 площею 0,0920 га, передану для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 ;земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:001:0033 площею 0,1876 га, передану для ведення особистого селянського господарства в с. Любарці Бориспільського району Київської області.

Тому суд дійшов висновку, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , в тому числі на вищевказані земельні ділянки, набули право власності на дане майно в порядку спадкування з моменту відкриття спадщини.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання не закон-ними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Зважаючи на вказане, суд вважає обставини, зазначені в позовній заяві, доведеними належними та допустимими доказами, а відтак наявні підстави для її задоволення.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. 10-13, 76-81, 206, 223, 258-259, 263-265, 268, 353, 354 Цивільного процесуального України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на частку у праві спільної часткової власності:на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0051 площею 0,2500 га, передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 ;на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0052 площею 0,0920 га, передану для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 ;на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:001:0033 площею 0,1876 га, передану для ведення особистого селянського господарства в с. Любарці Бориспільського району Київської області.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на частку у праві спільної часткової власності:на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0051 площею 0,2500 га, передану для будівництва і обслуго-вування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 ;на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01:005:0052 площею 0,0920 га, передану для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 ;на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884801:01: 001:0033 площею 0,1876 га, передану для ведення особистого селянського господарства в с. Любарці Бориспільського району Київської області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повер-нення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 22 травня 2026 року.

Суддя Яковлєва Л.В.