Ухвала суду № 136764912, 18.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4509/26

2/357/4687/26

У Х В А Л А

18.05.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О.І.,

за участі секретаря Кича М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23 березня 2026 року головуючим суддею по справі було визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

Після здійснення запиту стосовно місця перебування/проживання відповідача по справі ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 187 ЦПК України, ухвалою судді від 26 березня 2026 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 18 травня 2026 року.

Відповідно до вищевказаної ухвали, вирішено про можливість розгляду справи (формування та зберігання) судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання свого представника не направив, в прохальній частині позовних вимог, за підписом представника Новікова Ігоря Андрійовича, який діє на підставі Довіреності, просив провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі позивача та його представника, за наявними в матеріалах справи доказами. Позивач ТОВ «Споживчий центр» не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Через систему «Електронний суд» надіслав заяву, отримана та зареєстрована канцелярією суду 18.05.2026 за вх. № 31902, в якій просив розглянути справу з урахуванням поданого відзиву та додатних документів.

Водночас, через систему «Електронний суд» відповідач надіслав Відзив на позовну заяву, отриманий та зареєстрований канцелярією суду 18.05.2026 за вх. № 31897, в якому просив витребувати у ТОВ «Споживчий центр» повний текст кредитного договору та додатків без замальованих частин; детальний розрахунок заборгованості; первинні бухгалтерські документи; підтвердження фактичного перерахування коштів; повні тексти договорів із платіжними установами.

На день розгляду справи, інших заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Неявка сторін в судове засідання не є перешкодою для вирішення клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Кодексом

Згідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством ч. 4 ст. 95 ЦПК України.

Однак, клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України, адже до суду не надано докази щодо вжиття відповідачем заходів для отримання вказаних доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання доказу.

Таким чином, клопотання відповідача про витребування доказів не підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 77, 81, 84, 95, 259, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів,- відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 18 травня 2026 року.

СуддяО. І. Орєхов