Рішення № 136764485, 19.05.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2401/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, згідно з яким просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №00-9632247 від 22.02.2024 у сумі 50760,00 грн, яка складається з основної заборгованості у сумі 6300,00 грн, заборгованості за процентами у сумі 44460,00 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного з ТОВ «Макс Кредит» договору кредитної лінії №00-9632247 від 22.02.2024 позичальник ОСОБА_1 отримав кредит на споживчі (особисті) потреби у сумі 6300,00 грн на строк 360 календарних днів до 16.02.2025, зі сплатою фіксованої стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 2,47% річних.

17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором №00-9632247 від 22.02.2024.

02 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №020425-У, відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором №00-9632247 від 22.02.2024.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, не здійснює платежів у рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 50760,00 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2025 у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано докази (а.с. 66).

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не згодний з твердженнями позивача, що при укладенні кредитного договору в електронній формі первісним кредитором були виконанні всі зобов`язання в повному обсязі. Крім того зазначили, що договір повинен містити електронний цифровий підпис або електронний підпис одноразовим ідентифікатором сторони, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір; не долучено жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення нарахувань по кредитному договору; не надано платіжну інструкцію на підставі якої мав відбуватись переказ коштів; розрахунок заборгованості на який посилається позивач не є первинним документом, який підтверджував отримання кредиту. Відповідач не погоджується із нарахуванням відсотків, оскільки аналізуючи умови кредитного договору, кредитор здійснював розрахунок заборгованості за відсотками, з урахуванням процентної ставки, що значно перевищує визначений змінами в законодавстві максимальний розмір денної відсоткової ставки 1%(а.с. 100-120).

04.11.2025 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, і просив вважати їх наступними: заборгованість за кредитним договором №00-9632247 від 22.02.2024 у сумі 24300,00 грн, яка складається з: 6000,00грн заборгованість за тілом, 18000,00 грн заборгованість за відсотками, 300,00 грн комісія та судові витрати пов`язані з розглядом справи, а саме - судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,40 грн (а.с.121-124). Наведено розрахунок нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Судом у судовому засіданні 15.04.2026 року прийнята заява про зменшення позовних вимог (а.с. 164, 168).

Крім того, представник позивача надіслав відповідь на відзив, де вважають, що заперечення представника відповідача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.125-136).

Представник відповідача надіслала додаткові пояснення у справі, не погоджується з викладеним у відповіді на відзив у повному обсязі (а.с.140-154).

Представник позивача також подав додаткові пояснення, заперечує проти додаткових пояснень представника відповідача (а.с.155-160).

Ухвалою суду від 15.04.2026 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог (а.с.168).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у відсутність відповідача та його представника (а.с. 177-178).

23.05.2025 на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2025 надійшли витребовувані документи (а.с. 71-77).

Судом встановлено, що 22.04.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9632247, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на споживчі (особисті) потреби у сумі 6000,00 грн на строк 360 календарних днів до 16.02.2025, зі сплатою фіксованої відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 2,47 % річних. Повернення кредиту повинно було здійснюватися шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та у порядку, визначеному договором, у відповідності до графіку платежів (а.с.40-44).

Кредитний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором 42533, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 52).

Отже, договір вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

У відповідності до п. 2.8 договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 22.02.2024. Сума кредиту перераховується кредитодавцем із його поточного рахунку в сумі 6000,00 грн на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Згідно з п. 4.3.1 договору позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти в порядку та в строки, визначені договором.

Пунктом 5.1 договору сума кредиту одержана позичальником за договором повертається ним в повному обсязі у валюті кредиту не пізніше дня повернення кредиту (включно) зазначеного в графіку платежів, на поточний рахунок кредитодавця шляхом ініціювання переказу коштів з платіжної картки позичальника через POS-термінал в особистому кабінеті.

22.02.2024 ТОВ «Макс Кредит» перерахувало грошові кошти на банківську картку відповідача 6000,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» (а.с. 53-56) та випискою наданою АТ «Універсал банк» (а.с. 72-76).

Разом з тим, будь-яких доказів того, що відповідач повернув кредит та нараховані відсотки у строк, передбачений договором, матеріали справи не містять.

17.12.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором №00-9632247 від 22.02.2024 (а.с. 9-15).

У подальшому 02 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №020425-У, відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором №00-9632247 від 22.02.2024 (а.с. 20-25).

Вказані обставини свідчать про те, що до позивача перейшли всі права кредитора за кредитним договором №00-9632247 від 22.02.2024.

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до п.1.3 Кредитного Договору строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути Суму Кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) «15» червня 2025 року, згідно умов пункту 3.4 цього Договору. Позичальник зобов`язується оплатити проценти в Періодичну оплату процентів, а саме на 05 липня 2024 року, та на кожний 15 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (Строку кредитування).

Згідно з п. 1.5. тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п.1.5.2. знижена процентна ставка становить 1,00%від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1.цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (дати видачі кредиту)протягом строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3.цього Договору.

Відповідно до п.1.5.1. Кредитного договору, Стандартна процента ставка складає 1,45% від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки) (Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного Договору).

Пунктом 1.5.3. Кредитного Договору передбачено, що у разі здійснення Позичальником платежу не пізніше наступного дня за першою Періодичною Датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору, до Позичальника, як учасника Програми лояльності, застосовується індивідуальна знижка (Знижена процентна ставка) на Стандартну процентну ставку, яка зазначена у п.1.4.2. даного Договору. У випадку невиконання Позичальником умов для отримання від Кредитодавця індивідуальної знижки (застосування Зниженої процентної ставки), користування кредитом для Позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою, яка зазначена у п. 1.4.1. даного Договору.

Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разi невикористання ним права на отримання знижки (невиконання умов Договору для отримання знижки) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою, при цьому застосування Стандартної процентної ставки без знижки, не є змiною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бiк погiршення для Позичальника, оскільки надання кредиту за даним Договором здійснюється саме на умовах Стандартної процентної ставки. Застосування Зниженої процентної ставки є проявом лояльності Кредитодавця до Позичальника та правом Кредитодавця, передбаченим умовами Програми лояльності, затвердженої та оприлюдненої Кредитодавцем на його Сайті за посиланням: https://treba.credit/finansovi-poslugy/#Action.

Згідно з п. 1.5.4 Договору у разі невиконання Позичальником умови Програми лояльності щодо отримання знижки, тобто несплати Позичальником нарахованих процентів не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору, за Зниженою процентною ставкою, Позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за Стандартною процентною ставкою, встановленою п.1.4.1. цього Договору.

В п. 1.5. зазначено, що Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 5,00% від суми Кредиту, що складає: 300,00 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.5.1 цього Договору.

Тобто сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування, та порядок її нарахування.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про ускладненість вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договорами відступлення прав вимоги.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк кошти та нараховані відсотки не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 24300,00 грн, яка складається з основної заборгованості у сумі 6000,00 грн, заборгованості за процентами - 18000,00 грн, комісії - 300 грн. Отже вимога позивача в частині стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості, в тому числі відсотків за користування кредитними коштами та комісії, є доведеною.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У позові представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у сумі 7000,00 грн.

Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та Партнери»; копію акту про отримання правничої допомоги від 07.04.2025 (а.с. 29-36).

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 гривень.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений позивачем за подання позову, що підтверджено документально.

Керуючись ст. 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором №00-9632247 від 22.02.2024 у сумі 24300,00 грн, яка складається з: 6000,00 грн - заборговність за тілом; 18000,00 грн - заборгованість за відсотками; 300,00 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 5000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 22.05.2026.

Відомості про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Рогнідинська, б. 4, літ. А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Дубовік