Рішення № 136763875, 22.05.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/981/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2026 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ "ФК "Позика" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 2052153 від 26.01.2025 року у розмірі 23452,99 грн., а також понесених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного електронного договору № 2052153 про надання споживчого кредиту від 26.01.2025 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» відповідач отримав кредит в сумі 4700,00 грн загальним строком на 360 днів з 26.01.2025 року та зі сплатою стандартної процентної ставки 1,00% в день. У зв`язку з невиконанням узятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором утворилась заборгованість в сумі 23452 грн 99 коп. яку ТОВ «Селфі Кредит» за договором факторингу № 28082025 від 28 серпня 2025 року відступило для ТОВ «Фінансова компанія «Позика». У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань у встановленому договором порядку та строки, станом на 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 23452 грн 99 коп., яка складається з основного боргу за кредитом в розмірі 4699 грн 99 коп. суми нарахованих процентів в розмірі 9353 грн, суми штрафних санкцій в розмірі 9400,00 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 26.01.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №2052153 про надання споживчого кредиту та додатковою угодою до кредитного договору, відповідно до яких позивач отримав кредит в сумі 4700 грн двома платежами на платіжну картку зі сплатою відсотків за стандартною процентною ставкою 1,00% в день в межах строку кредиту - 360 днів.

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем підписано електронним підписом одноразовими ідентифікаторами відповідно К294 26.01.2025 21:49:23. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши 26.01.2025 року договір №2052153 про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (за наявності) та інші платежі передбачені договором (п. 4.4. Договору).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

28 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та позивачем укладено договір факторингу № 28082025 від 28 серпня 2025 року, у відповідності до умов якого, ТОВ «Селфі Кредит» за плату відступає для ТОВ «Фінансова компанія «Позика» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.

Витягом з реєстру боржників до договору факторингу 28082025 від 28 серпня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23452 грн 99 коп., яка складається з основного боргу за кредитом в розмірі 4699 грн 99 коп. суми нарахованих процентів в розмірі 9353 грн, суми штрафних санкцій в розмірі 9400,00 грн.

Доказів погашення указаної заборгованості ні позивачу ні попередньому кредитору відповідачем не надано, а тому позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що розрахунок заборгованості виконаний відповідно до умов договору №2052153 про надання споживчого кредиту від 26 січня 2025 року та у межах розмірів та періодів, визначених п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Інших розрахунків відповідачем не подано і розрахунку позивача останнім не спростовано, а тому такий розрахунок приймається як належним доказ.

Поряд з цим, відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та на сьогоднішній день в Україні діє воєнний стан, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором в сумі 9400,00 грн є незаконними та безпідставними.

У решті вимог суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 14052 (чотирнадцять тисяч п`ятдесят дві) грн 99 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2258 грн 60 коп. (14052 грн 99 коп. х 2662,40/23452 грн 99 коп.).

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн суд зазначає таке.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є неспіврозмірним.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн, вважаючи таке рішення справедливим і виваженим.

З огляду на викладене, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" заборгованість за Договором № 2052153 від 26.01.2025 року, що становить 14052 (чотирнадцять тисяч п`ятдесят дві) грн 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" 1595 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 31 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Здолбунівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд або через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", код ЄДРПОУ 39493634, юридична адреса: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1 Київської області, IBAN: НОМЕР_1 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя