Рішення № 136762742, 30.04.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/2415/25

номер провадження 2/531/242/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Герцова О. М.,

за участю секретаря Капленко Є. С.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просили стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 92717,02 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 26.04.2013 між АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 010/0974/82/0058725.

Відповідно до умов зазначеного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 4300 грн строком на 48 місяців (з 26.04.2013 по 26.04.2017) (дата повного погашення кредиту). Підписавши кредитний договір, позичальник підтвердив, що перед підписанням договору він був повідомлений про всі умови споживчого кредитування в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та орієнтовну вартість кредиту, що підтверджується підписом клієнта в паспорті споживчого кредиту «Кредит готівкою». Сторонами договору узгоджено, що до правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням договору, застосовується строк у 70 років.

За умовами договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити штраф та пеню (у разі наявності), а також інші платежі за договором. Банк належним чином виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку та в розмірі, передбачених умовами кредитного договору. Однак, відповідач припинив повернення кредитних коштів у строки, передбачені договором.

Разом з тим, 26.06.2018 між АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 014/0974/82/0187037.

Відповідно до умов зазначеного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 25288,38 грн строком на 72 місяці (з 26.06.2018 по 26.06.2024) (дата повного погашення кредиту). Підписавши кредитний договір, позичальник підтвердив, що перед підписанням договору він був повідомлений про всі умови споживчого кредитування в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та орієнтовну вартість кредиту, що підтверджується підписом клієнта в паспорті споживчого кредиту «Кредит готівкою». Сторонами договору узгоджено, що до правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням договору, застосовується строк у 70 років.

За умовами договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити штраф та пеню (у разі наявності), а також інші платежі за договором. Банк належним чином виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку та в розмірі, передбачених умовами кредитного договору. Однак, відповідач припинив повернення кредитних коштів у строки, передбачені договором.

20.09.2019 було укладено договір №114\2-19-F відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0974/82/0058725.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0974/82/0058725.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №010/0974/82/0058725.

20.09.2019 було укладено договір №114\2-19-F відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0974/82/0187037.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0974/82/0187037.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №014/0974/82/0187037

На даний час заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість, за вищевказаними договорами, що станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 92717,02 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 38963,13 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 36991,41 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 13243,32 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами - 1904,99 грн. - інфляційні збитки - 1232,28 грн. - нараховані 3% річних - 381,89 грн..

Невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 22.10.2025 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

До суду повернувся конверт з ухвалою про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви з додатками, який надсилався відповідачу, з відміткою «Адресат відсутній». у зв`язку з цим ухвалою суду від 28.11.2025 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

22.01.2026 року від представника відповідача надійшло відзив на позовну заяву, в якому адвокат Янко О. О. заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність заявлених вимог. Зазначав, що матеріали справи не містять належних доказів повідомлення відповідача про відступлення права грошової вимоги за договором факторингу, як того вимагають положення ст. 1082 ЦК України, а відтак відсутні правові підстави для стягнення заборгованості на користь нового кредитора. Також звертав увагу на те, що договори факторингу подані не в повному обсязі та без необхідних додатків, у зв`язку з чим не можуть вважатися належними та допустимими доказами переходу права вимоги.

Крім того, сторона відповідача зазначала про ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт видачі кредитних коштів та належний розрахунок заборгованості, а наданий розрахунок боргу вважала одностороннім арифметичним підрахунком, що не є належним доказом у розумінні процесуального закону.

Також представник відповідача заперечував щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи на їх неспівмірність зі складністю справи, стандартний характер позовної заяви та відсутність доказів необхідності й неминучості таких витрат.

28.01.2026 року представник позивача надіслала відповідь на відзив, у якій заперечувала проти доводів відзиву та зазначала, що між відповідачем та АТ «Райффайзен Банк» були укладені кредитні договори, умови яких відповідачем належним чином погоджені та частково виконувались, що підтверджується матеріалами справи. Посилалася на те, що відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Представник позивача вказувала, що неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не є підставою для звільнення його від виконання кредитних зобов`язань та не тягне відмову у задоволенні позову нового кредитора, оскільки такі правовідносини допускають заміну кредитора без згоди боржника. Також зазначила, що на підтвердження наявності заборгованості надано належні та допустимі докази, зокрема виписки по рахунках, розрахунок заборгованості та документи щодо переходу права вимоги.

Крім того, представник позивача просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що їх розмір є документально підтвердженим, співмірним зі складністю справи та відповідає критеріям реальності, необхідності й розумності, а відповідачем не доведено неспівмірності заявлених витрат.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення повному обсязі. Просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. Крім того, просив застосувати строк позовної давності стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/0974/82/0058725 від 26.04.2013 року.

Відповідач підтримав позицію свого представника.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що позовна давність до спірних відносин не може бути застосована, з огляду на положення договору, відповідно до яких строк позовної давності встановлено у 70 років, а також у зв`язку із зупиненням строків позовної давності у зв`язку з карантином, а згодом - у зв`язку з введенням воєнного стану. Пояснив, що у зв`язку з відсутністю заперечень у відповідача, згідно з умовами договору строк його дії вважається продовженим навіть після закінчення строку кредитування.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 26.04.2013 між АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 010/0974/82/0058725, згідно з яким Банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредит в сумі 4300,00 грн. Розмір Поточного ліміту на дату початку кредитування складає 4300 грн., максимальний ліміт кредиту за договором становить 200000 грн.

Згідно з п.1.2 договору строк користування кредитом становить 48 місяців і починається з 26 квітня 2013 року (дата початку кредитування) та закінчується 26 квітня 2017 року (дата закінчення строку користування кредитом).

Процентна ставка фіксована, 36% річних (п.1.3 договору).

Відповідно до п.9.3 договору без укладання додаткових угод до договору Банк має право продовжити строк користування кредитом на той самий строк за умови, що на останній робочий день Строку користування кредитом Банк не отримав листа від клієнта про відмову від продовження строку користування кредитом. Використання Клієнтом за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів після продовження Строку користування кредитом розглядається Сторонами як згода Клієнта на продовження Строку користування кредитом.

За користування кредитом Клієнт щомісяця зобов`язаний сплачувати Банку проценти за ставкою, зазначеною в п.1.3 договору. Проценти нараховуються за фактичне користування кредитом на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, до яких застосовується пільговий період (п.11.1, п.11.3. договору).

Погашення процентів здійснюється щомісячно шляхом договірного списання коштів в необхідній сумі з КР в дату розрахунку процентних платежів, у т.ч. за рахунок збільшення заборгованості за кредитом в рамках встановленого поточного кредитного ліміту (п.11.4 договору).

Клієнт зобов`язаний до 20 числа включно кожного місяця наступного за місяцем користування кредитом сплатити банку платіж в розмірі 5% від власної заборгованості перед Банком, але не менше 30 грн або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менша за вказану суму (п.11.5 договору).

Банк у встановленому законодавством України порядку має право без згоди Клієнта відступити свої права вимоги за договором будь-якій особі. У разі відступлення права вимоги за договором новий кредитор набуває усі права та обов`язки Банку за договором, що стосуються умов кредитування, в т.ч. право щодо повернення кредиту, процентів за користування ним, неустойок (п.16.1 договору).

До всіх правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності у 70 років (п.18.6 договору).

Договір підписано власноручним підписом ОСОБА_1 , та отримано другий примірник договору.

Крім того, ОСОБА_1 підписано Умови видачі кредиту (Додаток № 1 до Договору № 010/0974/82/0058725 від 26.04.2013) та довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Враховуючи викладене, первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк» було надано ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на строк 4 роки (48 місяців), а ОСОБА_1 зобов`язався щомісячно належним чином сплачувати обов`язковий щомісячний платіж та відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 36,00% відсотків річних, комісії згідно умов договору.

АТ «Райффайзен Банк» видав позичальнику кредитну картку з кредитним лімітом, що підтверджується розпискою ОСОБА_1 про отримання картки.

Згідно з випискою Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк» дата останнього руху по картці ОСОБА_1 17.02.2020. Донараховано відсотків за період з 28.01.2020 по 13.02.2020 згідно з кредитним договором № 010/0974/82/0058725 в сумі (перед відступленням права вимоги) в сумі 300,67 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 010/0974/82/0058725 від 26.04.2013, здійсненим АТ «Райффайзен Банк», станом на 17.02.2020 ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 15584,77 грн, яка складається з дозволеного овердрафту 14800,00 грн, недозволеного овердрафту 484,10 грн, заборгованість за відсотками 300,87 грн.

20.09.2019 було укладено договір №114\2-19-F відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0974/82/0058725, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору, копією платіжного доручення № 0410001 від 16.01.2020 про оплату згідно з договором відступлення права вимоги № 114\2-19-F від 20.09.2019, Реєстром боржників від 16.01.2020 до Договору відступлення права вимоги №114\2-19-F та витягом з нього.

Згідно з цим Реєстром від АТ «Райффайзен Банк» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

Також, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором № 010/0974/82/0058725, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору, актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором №10-01/2023 від 10.01.2023, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, Реєстром боржників до договору №10-01/2023 від 10.01.2023, в якому зазначений боржник ОСОБА_1 .

Згідно з цим реєстром від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

Разом з тим. 26.06.2018 між АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 014/0974/82/0187037, згідно з яким Банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредит в сумі 25288,38 грн.

Згідно з п.1.1.6 договору строк користування кредитом становить 72 місяці і починається з 26.06.2018 року (дата надання кредиту одноразово) та закінчується 26.06.2024 року (дата повного погашення кредиту).

Процентна ставка фіксована, 38,3% річних (п.1.1.8 договору).

За користування кредитом Клієнт щомісяця зобов`язаний сплачувати Банку проценти за ставкою, зазначеною в п.1.3 договору. Проценти нараховуються за фактичне користування кредитом на щоденний залишок заборгованості по кредиту (п. 2.2).

Погашення процентів здійснюється щомісячно шляхом договірного списання коштів в необхідній сумі з КР в дату розрахунку процентних платежів, у т.ч. за рахунок збільшення заборгованості за кредитом (п.. 3.5 договору).

Банк у встановленому законодавством України порядку має право без згоди Клієнта відступити свої права вимоги за договором будь-якій особі. У разі відступлення права вимоги за договором новий кредитор набуває усі права та обов`язки Банку за договором, що стосуються умов кредитування, в т.ч. право щодо повернення кредиту, процентів за користування ним, неустойок (п.8.1 договору).

До всіх правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності у 70 років (п..10.5 договору).

Договір підписано власноручним підписом ОСОБА_1 , та отримано другий примірник договору.

Крім того, ОСОБА_1 підписано Умови видачі кредиту (Додаток № 1 до Договору № 014/0974/82/0187037 від 26.06.2018) та умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Враховуючи викладене, первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк» було надано ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на строк 6 років (72 місяці), а ОСОБА_1 зобов`язався щомісячно належним чином сплачувати обов`язковий щомісячний платіж та відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 38,3 % відсотків річних, комісії згідно умов договору.

АТ «Райффайзен Банк» видав позичальнику 11396,10 грн на придбання товарі (робіт, послуг) для зодоволення власних потреб., 2488,38 грн. на сплату страхового платежу на користь страховика та 11403,90 грн на погашення заборгованості позичальника перед кредитором за кредитним договором № 014/0974/82/0075625 від 27.01.2014 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № № 014/0974/82/0187037 від 26.06.2018, здійсненим АТ «Райффайзен Банк», станом на 16.01.2020 ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 29245,73 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 23679,03 грн, заборгованості за процентами 3065,34 грн та розрахованої пені 2051,36 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Вердикт-Капітал», за період з 16.01.2020 по 09.01.2023 боржнику ОСОБА_1 були нараховані відсотки новим кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» на суму основного платежу 23679,03 грн за 1090 днів у сумі 27082,97 грн., всього за період нараховано відсотків на суму 30148,31 грн. Станом на 09.01.2023 заборгованість ОСОБА_1 складала 55732,33 грн.

Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Коллект Центр», за період з 10.01.2023 по 25.06.2024 (533 дні) ОСОБА_1 було нараховано відсотки за користування кредитом в сумі 13243,32 грн. Станом на 24.09.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0974/82/0187037 від 26.06.2018 становила 68975,65 грн, у т.ч. за основним платежем 23679,03 грн, за відсотками 43391,63 та пеня в розмірі 1904,99 грн.

20.09.2019 було укладено договір №114\2-19-F відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0974/82/0187037, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору, копією платіжного доручення № 0410001 від 16.01.2020 про оплату згідно з договором відступлення права вимоги № 114\2-19-F від 20.09.2019, Реєстром боржників від 16.01.2020 до Договору відступлення права вимоги №114\2-19-F та витягом з нього.

Згідно з цим Реєстром від АТ «Райффайзен Банк» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

Також, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором № 014/0974/82/0187037, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору, актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором №10-01/2023 від 10.01.2023, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, Реєстром боржників до договору №10-01/2023 від 10.01.2023, в якому зазначений боржник ОСОБА_1 .

Згідно з цим реєстром від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики,якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 26.04.2013 та 26.06.2018 укладено кредитні договори. Первісний кредитор умови кредитних договорів виконав належним чином, надавши відповідачу кредити у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок за договором № 010/0974/82/0058725 від 26.04.2013 та готівковий одноразовий кредит на розрахунковий рахунок позичальника за договором № 014/0974/82/0187037 від 26.06.2018.

В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені вище умови договору, його форма і порядок укладення суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.

Однак, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначеному договорами порядку та у встановлені договорами строки погашення заборгованості за кредитними договорами не здійснювала, внаслідок чого у відповідача перед АТ «Райффайзен Банк» склалася заборгованість.

Факту укладення кредитних договорів із АТ «Райффайзен Банк Аваль» та отримання на підставі них грошових коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту відповідач у судовому засіданні не заперечував, доказів сплати заборгованості у повному обсязі та у строки, визначені договором, або ж урегулювання сплати боргу в позасудовий спосіб не надав.

Щодо стягнення відсотків за договором № 010/0974/82/0058725 від 26.04.2013 суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, згідно з п.1.2 договору № 010/0974/82/0058725 від 26.04.2013 строк користування кредитом становить 48 місяців і починається з 26.04.2013 року (дата початку кредитування) та закінчується 26.04.2017 року (дата закінчення строку користування кредитом).

Отже, кредитним договором визначено строк, за який позикодавець має право нараховувати відсотки за користування кредитом (до 26.04.2017 включно).

Відповідно до п.1.13 договору без укладання додаткових угод до договору Банк має право продовжити строк користування кредитом на той самий строк за умови, що на останній робочий день Строку користування кредитом Банк не отримав листа від клієнта про відмову від продовження строку користування кредитом. Використання Клієнтом за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів після продовження Строку користування кредитом розглядається Сторонами як згода Клієнта на продовження Строку користування кредитом.

Як убачається з описаних вище доказів, у тому числі виписки по рахунку, де відповідач і після 26.04.2017 року (закінчення строку дії Договору) продовжував користуватися кредитом, заяви про припинення договору у вказаний період не подавав, що відповідно до п. 1.13. Договору підставно розцінено АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», як згода на продовження строку кредитування.

Таким чином доведено факт продовження строку дії договору пронадання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0974/82/0058725 від 26.04.2013 року ще на 48 місяців, тобто з 26.04.2017 року по 26.04.2021 року. Однак представником позивача не доведено, що вказаний Договір був пролонгований після 26.04.2021 року і новий кредитор ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» правомірно нараховував відсотки за користування кредитом в період з 26.04.2021 року по 23.02.2022 року, оскільки кредитними коштами відповідач в цей період не користувався.

Отже з врахуванням викладеного, враховуючи, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, строку дії договору з врахуванням пролонгації до 26.04.2021 року, суд дійшов висновку, що за вказаним договором, відсотки за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише до 26.04.2021 року, та нарахування відсотків має проводитися на рівні фіксованої відсоткової ставки.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 010/0974/82/0058725 від 26.04.2013 року за період з 26.04.2013 року по 25.04.2021 року заборгованість ОСОБА_1 за відсотками складає 6843,10 грн. Нарахування відсотків після 25.04.2021 року не здійснювалося.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 вказано, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами Цивільного кодексу України мають різний зміст. Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 Цивільного кодексу України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.

Також, у зазначеній вище постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит, виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Окрім цього, у сформульованих правових висновках Велика Палата Верховного Суду зауважує, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування.

Тобто, фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.

Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за «користування кредитом» за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.

Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.

Натомість Велика Палата Верховного Суду вважає, що у цивільних та господарських відносинах, які регулює глава 71 Цивільного кодексу України, важливо дотримати баланс інтересів позичальника та позикодавця в межах кредитних відносин. Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).

Відповідно до розрахунків АТ «Райффайзен Банк Аваль» ТОВ «Вердикт капітал» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0974/82/0058725 від 26.04.2013 станом на 10.01.2023 року (датою кінця нарахувань визначено 25.04.2021 року включно) становить 23741,37 грн., яка складається з:

- заборгованості за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 15284,10 грн;

- заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6843,10 грн;

- інфляційних збитків - 1232,28 грн;

- нарахованих 3% річних - 381,89 грн;

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №014/0974/82/0187037 від 26.06.2018 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 68975,65 грн, з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту)- 23679,03 грн.

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 30148,31 грн.

- заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору(з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості)- 13243,32 грн.

- заборгованість за пенею та/або штрафами - 1904,99 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 92717,02 грн, з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 38963,13 грн.

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 36991,41 грн.

- заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору(з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 13243,32 грн.

- заборгованість за пенею та/або штрафами - 1904,99 грн.

- інфляційні збитки - 1232,28 грн.

- нараховані 3% річних - 381,89 грн

Щодо заборгованості за кредитним договором № 010/0974/82/0058725 від 26.04.2013 року в частині нарахованих інфляційних збитків та 3 % річних за період з 26.04.2021 року по 23.02.2022 року, про стягнення яких з відповідача на свою користь просить позивач, суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Разом з тим, згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування" у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів).

При цьому карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був відмінений згідно Постанови КМУ № 651 від 27.06.2023 року з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача не підлягають стягненню інфляційні втрати та 3 %, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Доводи представника відповідача про застосування строку позовної давності щодо договору № 010/0974/82/0058725 від 26.04.2013 суд відхиляє, з наступних підстав.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Суд зауважує, що пунктом 18.6 договору сторонами погоджено строк позовної давності у 70 років. З вимогами про визнання цих положень договору недійсними відповідач не звертався.

Суд зауважує, що відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з ч.3 ст.263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

З урахуванням пролонгації дата закінчення строку користування кредитом 26 квітня 2021 року.

Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (чинного з 02.04.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п.19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (в редакції згідно із Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, у період з 02.04.2020 по 30.06.2023 (до моменту скасування карантину на території України) строк позовної давності законодавцем було продовжено на час дії карантину, а з 24.02.2022 цей строк також було продовжено на строк дії воєнного стану

Законом України № 3450-ІХ від 08.11.2023, який набрав чинності 30.01.2024, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень викладено в наступній редакції : У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Отже, з 30.01.2024 і станом на дату закінчення трирічного строку з 26.04.2021 (05.05.2024) строк позовної давності за зобов`язаннями за договором № 010/0974/82/0058725 від 26.04.2013 - зупинився.

Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» № 4434-ІХ від 14.05.2025, який набрав законної сили 04.09.2025, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено.

До суду ТОВ «Коллект Центр» звернулось 01.10.2025, тобто, з урахуванням дати виникнення права вимоги за договором (26.04.2021), вищенаведених законодавчих положень про продовження, зупинення і поновлення строку позовної давності (04.09.2025), - в межах трирічного строку позовної давності, і не пропустило строку звернення до суду.

Отже, відсутні підстави для застосування судом строків позовної давності.

Щодо заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем до позовної заяви додано укладений ТОВ «Коллект центр» та ФОП ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги №02-09/2024-7 від 02 вересня 2024 року, тарифи на послуги ФОП ОСОБА_3 , заявку на надання юридичної допомоги №25 від 01.08.2025 року, витяг з акту №12 про надання юридичної допомоги від 29.08.2025 року.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 757/13974/21-ц вказав, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України (див. пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 надавала юридичні послуги, перебуваючи у статусі фізичної особи-підприємця, а не адвоката.

Відповідно до ст. 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

На переконання суду адвокатська і підприємницька діяльність фізичних осіб не є тотожними. Фізична особа, надаючи ту чи іншу послугу вправі обрати, у якому статусу вона буде виступати у даному правовідношенні: фізичної особи, фізичної особи-підприємця, адвоката, нотаріуса, експерта, тощо.

З огляду на те, що ОСОБА_2 надавала свої послуги позивачеві, перебуваючи у статусі ФОП, з якою і було укладено договір на надання правових послуг, а не адвоката, суд не вбачає підстав для стягнення із відповідача витрат на правову допомогу, які позивач поніс під час звернення до суду із даним позовом.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

З платіжної інструкції №0559440002 від 30.09.2025 року вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Коллект Центр» сплатило судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок. Позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково. Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відповідач є інвалідом ІІ-ї групи, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 251/25/8698/В (номер рішення 251/25/8698/Р від 23.10.2025 року).

Отже, відповідач звільнений від сплати судового збору, тому суд приходить до висновку, що з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, а саме на 98,25%, ТОВ «Коллект Центр» необхідно повернути з державного бюджету сплачений судовий збір, що становить 2380 гривень 00 копійок.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, а також Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 137, 141, ч.1 ст.223, ч.2 ст.259, ст.ст.263-266, 268, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитнимим договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) заборгованість за договорами № 010/0974/82/0058725 від 26.04.2013, № 014/0974/82/0187037 від 26.06.2018 у розмірі 91102 (дев`яносто одна тисяча сто дві) грн 85 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір, сплачений при поданні позову до суду, що становить 2380 гривні 00 копійок, відповідно до платіжної інструкції №0559440002 від 30.09.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя О. М. Герцов