Ухвала суду № 136762389, 21.05.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1666/26

357/1967/26

Ухвала

Іменем України

21 травня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., розглянувши у підготовчому судовому засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко Світлани Іванівни (змінено на Державу Україну в особі судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко Світлани Іванівни), Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої слідчим суддею суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко Світланою Іванівною, -

Встановив:

В провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко Світлани Іванівни, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої слідчим суддею суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко Світланою Іванівною.

Зі змісту заявлених позовних вимог слідує, що внаслідок ухвалення завідомо незаконної, немотивованої та протиправної ухвали від 13 квітня 2023 року у справі № 357/7851/22 слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., позивачу, як потерпілому в кримінальному провадженні, було спричинено моральну шкоду, яку він просить стягнути на свою користь у розмірі 1 245 168 гривень.

20 квітня 2026 року на адресу Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання відповідача судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко Світлани Іванівни про закриття провадження у справі.

Зі змісту заявленого клопотання слідує, що відповідачка покликається на необхідність закриття провадження у справі з огляду на встановлений законом імунітет суду (судді) та неможливості бути притягненою до відповідальності за ухвалене судове рішення. Тим паче, що позивач намагається поставити під сумнів законність та обґрунтованість судового рішення, як підставу для стягнення моральної шкоди, поза межами визначеної законом процедури оскарження такого рішення. Відповідні вимоги, з точки зору відповідачки, не можуть бути розглянуті за правилами будь-якого виду судочинства, а провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України. В обґрунтування наведеного правової позиції здійснено посилання на релевантну практику ЄСПЛ та ВС.

23 квітня 2026 року на адресу Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла заява про зміну предмету позову в цивільній справі. В прохальній частині заяви уточнено спосіб стягнення спричиненої позивачу моральної шкоди та розмір такої шкоди, також уточнено, що співвідповідачем є Держава Україна в особі судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко Світлани Іванівни.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову залишеного без руху та надано строк для усунення недоліків.

07 травня 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла заява позивача про усунення недоліків, що стали підставою для залишення без руху його заяви про зміну предмету позову.

В судове засідання, призначене на 21 травня 2026 року, сторони не з`явились, були повідомлені належним чином, їхня неявка не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову, в редакції заяви від 23 квітня 2026 року.

Ознайомившись з позицією учасників справи, дослідивши клопотання про закриття провадження, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.

Так, зі змісту первинної редакції позовної заяви та заяви про зміну предмету позову слідує, що підставою для заявлення вимог про відшкодування моральної шкоди, є постановлення незаконної, з точки зору позивача, ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І. від 13 квітня 2023 року у справі № 357/7851/22, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 29 грудня 2022 року про закриття кримінального провадження № 12017110030005698.

Позивач наводить доводи і аргументи щодо незаконності та протиправності цієї ухвали, яка не була оскарженою в апеляційному порядку згідно з приписами КПК України, та, відповідно, не змінена чи не скасована за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, позивач намагається надати оцінку правомірності процесуального рішення судді, як підстави для заявлення вимог про відшкодування моральної шкоди, і така оцінка, з точки зору позивача, має бути здійснена судом в іншій справі поза межами визначеної законом процедури оскарження відповідного судового рішення.

Разом із тим, згідно приписів статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Телеологічний аналіз поняття «впливу на суддю» дає підстави для висновку, що під впливом на суддю необхідно розуміти, в тому числі, оцінку правомірності його рішень поза межами процедури оскарження, а також притягнення судді до відповідальності внаслідок ухвалення чи прийняття ним рішення, законність якого не спростована у передбаченому законом порядку.

Згідно приписів частини 1 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Згідно приписів частини 2 статті 48 цього Закону, суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно пункту 1 частини 2 цієї статті, незалежність судді забезпечується особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 49 цього закону, суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Далі, згідно правової позиції, висловленої в Постанові ВС від 30 червня 2021 року по справі № 201/11594/20, закони України не передбачають можливості розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов`язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.

Оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.

Вчинення (не вчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (не вчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Згідно Постанови ВП ВС від 20 листопада 2019 року в справі № 454/3208/16, приписи процесуального закону про «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року); «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами відповідно цивільного чи адміністративного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.

Позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.

У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року; пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Проаналізувавши зазначені вище правові норми та наведені правові позиції ВС, які є релевантними та підлягають застуванню в цій справі, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, так як заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду судами.

В цьому випадку суд додатково констатує, що залучення, як співвідповідача, Державної казначейської служби України, чи пред`явлення вимог не безпосередньо до судді, а до Держави України в особі судді, не має юридичного значення для цілей вирішення питання щодо закриття провадження у справі, так як в цьому випадку визначальним є не суб`єктний склад учасників справи, а характер заявлених позовних вимог, які передбачають необхідність надання оцінки судовому рішенню поза межами визначеної законом процедури для його оскарження.

Враховуючи вище викладене, керуючись приписами пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, -

Постановив:

Закрити провадження в цивільній справі позовом ОСОБА_1 до судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко Світлани Іванівни (змінено на Державу Україну в особі судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко Світлани Іванівни), Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої слідчим суддею суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко Світланою Іванівною.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Самуха В.О.