Рішення № 136762126, 20.05.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5290/25

Провадження 2-307/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Рабчуна Р.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1197-5012 від 29.04.2023 року у розмірі 60 000 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. Свої вимоги мотивує тим, що 29.04.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1197-5012. Відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа з наданням позивачу одноразового ідентифікатора А3938 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит в сумі 12 000 грн. 00 коп. зі строком кредитування 300 днів, базовим періодом 15 днів, зниженою процентною ставкою 2,50% в день, стандартною % ставкою 3,00 % в день. Всупереч умов кредитного договору відповідач не повернув у повному обсязі кредит, а також не виконав інші грошові зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з чим станом на 25.08.2025 року виникла заборгованість на загальну суму 119 100 грн. 00 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 12 000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 107 100 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути частково, а саме - просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 12 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 48 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, у позові просив слухати справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив, хоч про час розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подав.

У свою чергу відповідачка відзив на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження, до суду не подав, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі статями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.04.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1197-5012 для задоволення особистих потреб позичальника з сумою кредиту 12 000 грн. зі строком кредитування 300 днів, базовим періодом 15 днів, зниженою процентною ставкою 2.50 % в день, стандартною % ставкою 3.00 % в день.

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено даними витягу з реєстрів банків щодо видачі кредиту, розрахунком заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Станом на 25.08.2025 року у боржника перед кредитодавцем виникла заборгованість на загальну суму 119 100 грн. 00 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 12 000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 107 100 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути частково, а саме - прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 12 000 грн. 00 коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 48 000 грн. 00 коп.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2023 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1197-5012.

З наданої ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» виписки за період з 29.04.2023 року по 25.08.2025 року вбачається, що загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем станом на 25.08.2025 року становить загальну суму 119 100 грн. 00 коп., яка складається з: 12 000 гривень - основний борг, 107 100 гривень - залишок непогашених відсотків.

Кредитодавець анулював частину боргу позичальнику в сумі 59 100 грн. 00 коп., а тому стягненню, на думку позивача, підлягає сума 60 000 гривень, яка складається з: 12 000 гривень - основний борг, 48 000 гривень - залишок не погашених відсотків.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12 000 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо розміру нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016.

Відповідно до п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Ураховуючи, що закон № 3498-IX від 22.11.2023 набрав чинності 24.12.2023, то:

-із 24.12.2023 по 21.04.2024 (протягом перших 120 днів) максимальний розмір денної процентної ставки за користування кредитними коштами не може перевищувати - 2,5 %;

-із 22.04.2024 по 19.08.2024 (протягом наступних 120 днів) розмір денної процентної ставки за користування кредитними коштами не може перевищувати 1,5 %.

Починаючи з 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

За розрахунком Позивача, проценти за користування кредитними коштами нараховано за період з 29.04.2023 по 13.05.2023 за ставкою 2,50 % на день, а за період з 14.05.2023 по 22.02.2024 за ставкою 3.00 % на день. Таким чином, загальна сума нарахованих позивачем процентів становить 119100 грн., що не відповідає нормам закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023, яким доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016.

За таких обставин суд вважає за необхідне здійснити власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 29.04.2023 у частині нарахування процентів за користування кредитом, який повинен бути здійснений наступним чином:

за період з 29.04.2023 по 13.05.2023 (14 днів) 12 000 грн. тіло кредиту * 0,025* 14 днів = 4200 грн.

за період з 14.05.2023 по 23.12.2023 (225 днів) 12 000 грн. тіло кредиту * 0,030* 225 днів = 81000 грн.

за період з 24.12.2023 по 22.02.2024 (61 днів) 12000 грн. тіло кредиту * 0,025 * 120 днів = 18300 грн.

Зважаючи на зазначене, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 23.09.2023 у частині процентів за користування кредитом становить 103500 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З приводу обставини прощення боргу позивачем суд зазначає наступне.

Позивачем прийнято рішення про застосування до ОСОБА_2 програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами на суму 59100 грн.

Відповідно до статті 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Аналіз статті 605 ЦК України свідчить, що під прощенням боргу розуміють звільнення кредитором боржника від виконання обов`язку, що на ньому лежить, повністю або частково. За загальним правилом, прощенням боргу втілюється в односторонньому правочині. Хоча сторони договору не позбавлені можливості укласти договір про прощення боргу.

У цій справі прощення боргу втілене в односторонньому правочині кредитора. Недійсність такого одностороннього правочину законом прямо не встановлена, а тому в аспекті положень частини 1 статті 204 ЦК України такий правочин є правомірним, якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначений висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 січня 2023 року у справі № 758/2990/17 (провадження № 61-6756св22).

З урахуванням викладеного, загальна сума заборгованості за процентами підлягає зменшенню на суму прощеного боргу і становить 44400 грн. (103500 (відсотки) - 59100 (прощення) = 44400 грн).

З урахуванням описаного вище, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1197-5012 від 29.04.2023 складає 56400 грн., з яких 12 000 грн.- тіло кредиту, 44400 - проценти за користування кредитом.

Як свідчать матеріали справи, станом на день ухвалення рішення у справі, відповідач відзиву на позов або доказів сплати заборгованості за Кредитним договором не надав.

Виходячи з викладеного вище та зважаючи на невиконання зобов`язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості по кредиту та відсотках за невиконання умов Договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їхнього часткового задоволення у розмірі 56400 грн.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом частково, з урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 2277,05 грн. (56400 грн. *100 % / 60000 грн. = 94 %; 2 422,4*0.94 = 2277,05 грн.).

На підставі ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598), заборгованість за кредитним договором №1197-5012 від 29.04.2023 року, в розмірі 56400 грн. 00 коп., з яких прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 12 000 грн. 00 коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 44400 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598), суму сплаченого судового збору в розмірі 2277 грн. 05 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Р.О. Рабчун