Рішення № 136762070, 20.05.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/350/26

Номер провадження № 2/371/1005/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 25.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) №24.06.2025-100002643, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 4 500, 00 грн строком на 217 днів зі сплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 1 % за один день протягом всього строку, на який надається кредит. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі. У порушення умов договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання позову виникла заборгованість у розмірі 14 940, 00 грн, яка складається з 4 500, 00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 6 975, 00 грн - заборгованість по процентам, 405, 00 грн. - комісія, 810, 00 грн - додаткова комісія, 2 250, 00 грн - заборгованість по неустойці. Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 940, 00 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 09.03.2026 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

Ухвалою суду від 21.04.2026 розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві зазначив, розгляд справи проводити без участі їх представника, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення, окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причина неявки суду ненадав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.06.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №24.06.2025-100002643, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 25.06.2025 та заявки від 25.06.2025, які підписано шляхом застосування цифрового власноручного підпису та одноразового ідентифікатора «Е282».

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4 500, 00 грн, строком на 217 днів з дати його надання, за процентною ставкою 1 % в день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Дата повернення (виплати) кредиту 27.01.2026. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту, що становить 405, 00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 405, 00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Підписавши заявку, ОСОБА_1 підтвердив, що дана заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою він ознайомився 24.06.2025 за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» та Закону України «Про споживче кредитування», позичальник підтвердив, що він ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, графіком платежів.

Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 25.06.2025 11:47:24 на суму 4 500, 00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 783554183, призначення платежу: Видача за договором кредиту №24.06.2025-100002643, що підтверджується повідомленням генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Згідно розрахунку про стан заборгованості за Кредитним договором №24.06.2025-100002643, заборгованість ОСОБА_1 складає 14 940, 00 грн, з якої: 4 500, 00 грн. - основний борг, 6 975, 00 грн - проценти, 1 215, 00 грн - комісія, 2 250, 00 грн - штраф.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За правилом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України , позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

А як зазначено в ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за Кредитним договором № 24.06.2025-100002643 від 25.06.2025, внаслідок чого кредитна заборгованість відповідача становить 11 475, 00 грн, яка складається з 4 500, 00 грн - основного боргу та 6 975, 00 грн - процентів, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1 215, 00 грн комісії, суд зазначає наступне.

Умовами кредитного договору № 24.06.2025-100002643 від 25.06.2025 передбачена комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту, що становить 405, 00 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 405, 00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Слід зазначити, що умовами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Встановлено, що умовами кредитного договору чітко визначено, що комісія у сумі 405, 00 грн та 405, 00 грн (у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом) нараховується саме за надання кредиту та обслуговування, відповідач на таку умову погодився, а відтак має оплатити нараховану комісію.

Відтак суд зазначає про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 1 215, 00 грн комісії.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за неустойки, суд зазначає наступне.

Вимога відповідача про стягнення з позивача неустойки в сумі 2 250, 00 грн суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Згідно з вимогами означеної норми у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування нормами ЦК України позичальник в імперативному порядку звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Тож у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 2 250, 00 грн також слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, суд повно і правильно встановивши обставини справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності та застосувавши при вирішенні спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, вважає, що позов банку в частині стягнення тіла кредиту, відсотків та комісії, слід задовольнити, в той же час в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки, слід відмовити за безпідставністю, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (84,94%) в сумі 2 261, 44 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, кредитну заборгованість за Кредитним договором №24.06.2025-100002643 від 25.06.2025 в розмірі 12 690, 00 (дванадцять тисяч шістсот дев`яносто гривень) гривень, а також судові витрати у розмірі 2 261, 44 (дві тисячі двісті шістдесят одну гривню сорок чотири копійки) гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко