Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 372/329/26
Провадження № 2/357/6357/26
У Х В А Л А
іменем України
21 травня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
18.05.2026 на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали цивільної справи № 372/329/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з Обухівського районного суду Київської області за підсудністю, зареєстровані за вх. № 31894.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026, головуючим для розгляду даної справи визначено суддю Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду, які отримані суддею 20.05.2026.
Так, вирішуючи питання про відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ухвали судді Обухівського районного суду Київської області Рабчун Р.О. від 18.03.2026, підставою для направлення даної справи за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області слугувало те, що згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2257642 зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 В/Ч, а як убачається зі змісту статті 28 ЦПК України, позов про позбавлення батьківських прав не входить до переліку справ, підсудність яких, крім визначеної законом (частина 1 статті 27 цього Кодексу), може бути також визначена за вибором позивача. Положення статті 28 ЦПК України не можуть бути застосовані при визначені підсудності позову про позбавлення батьківських прав, оскільки підсудність такої справи визначена законом.
Водночас суддя вважає, що дана справа помилково була направлена до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за підсудністю з урахуванням наступного.
Так, предметом позову є позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину.
Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Дана стаття встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений в одному з двох і більше судів.
Суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.
Справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності (відповідно до статті 27 ЦПК України) за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків (частина п`ятнадцята 28 ЦПК України). Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів (або оплату додаткових витрат на дитину), такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з частиною першою статті 28 ЦПК України.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 200/11563/18.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, мають враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.
Така вимога і міститься у частині 4 статті 263 ЦПК України, де зазначено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У роз`ясненнях, що містяться в узагальненні Верховного Суду України «Практика розгляду судами справ, пов`язаних із позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми» від 11 грудня 2008 року ( які є чинними) зазначено, що справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності - відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України (що узгоджується із ст. 27 чинного ЦПК України) за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків (ч. 1 ст. 113 ЦПК) (що узгоджується із ч. 15 ст. 28 чинного ЦПК України). Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів, такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК (що узгоджується із ч. 1 ст. 28 чинного ЦПК України).
Приймаючи до уваги, що позивачем заявлені дві вимоги, як про позбавлення батьківських прав, так і про стягнення аліментів на дитину суддя вважає, що позов був пред`явлений за правилами альтернативної підсудності за місцем проживання позивача, що є його правом.
Оскільки позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 04.12.2025,а також за вказаною адресою зареєстрована і дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання мала право звернутися з даним позовом до Обухівського районного суду Київської областіза правилами альтернативної підсудностіза місцем свого проживання.
Тому, дана справа повинна була прийнята до розгляду Обухівським районним судом Київської області.
Оскільки позивач ОСОБА_1 скористувалась правилами альтернативної підсудності за місцем свого проживання, що є її правом, а суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді, дана справа повинна бути направлена за підсудністю до Обухівського районного суду Київської області, як помилково направлена до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно зі ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 28, 31, 187, 353 ЦПК України, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів передати за підсудністю до Обухівського районного суду Київської області (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 20 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя О. І. Орєхов
Судове рішення № 136761202, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 21.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 372/329/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: