Ухвала суду № 136761179, 21.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4935/26

Провадження № 2-др/357/65/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Бондар Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до директора ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Сохатюк Світлани Леонідівни, керівника Південного регіонального центра обслуговування клієнтів ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Матійко Валентини Петрівни, ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», про визнання неправомірними, протиправними дій та бездіяльності директора ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Сохатюк Світлани Леонідівни, керівника Південного регіонального центра обслуговування клієнтів ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Матійко Валентини Петрівни, ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» щодо здійснення нечесної підприємницької практики, відшкодування моральної шкоди, викликаної протиправною поведінкою відповідальних за неї директора ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_2 , керівника Південного регіонального центра обслуговування клієнтів ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

26.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, у якому просив задовольнити позовні вимоги, визнати неправомірними, протиправними дії та бездіяльність директора ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Сохатюк С.Л., керівника Південного регіонального центра обслуговування ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Матійко В.П. та ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» щодо здійснення нечесної підприємницької практики, оскільки вони не відповідають нормам чинного законодавства України, мають системний характер та є порушенням законних прав та інтересів позивача щодо застосування необґрунтованих, незаконних, недійсних тарифів при виконані розрахунку боргу ОСОБА_1 за спожиту електричну енергію, за період з 01 квітня 2024 року по 19 січня 2026 року, та вчинення свавільного припинення електропостачання електроустановок за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 ; заборонити керівнику Південного регіонального центра обслуговування клієнтів ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Матійко В.П. директору ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» Сохатюк С.Л., ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» припиняти електропостачання електроустановок за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 ; стягнути з ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» на користь ОСОБА_1 суму на відшкодування моральної шкоди у розмірі 129715,00 грн та суму судових витрат; зобов`язати директора ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» Сохатюк С.Л., керівника Південного РЦОКТОВ «КИІВСЬКАОБЛАСНА ЕК» Матійко В.П. і ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» виконати перерахунок вартості спожитої ОСОБА_1 електричної енергії за період з 01 квітня 2024 року по 26 березня 2026 року, за нормативно - правовими актами, які були зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Також, позивач просить у порядку ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу відносно директора ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_2 та керівника Південного регіонального центра обслуговування ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Матійко В.П., яку направити до керівника Білоцерківської окружної прокуратури для виконання вимог ст. 214 КПК України; звільнити його від сплати судового збору відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»; призначити у справі судово-психолігічну експертизу у відношенні позивача ОСОБА_1

03.04.2026 суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О.В. постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

06.05.2026 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву у справі № 357/4935/26 залишено без розгляду.

11.05.2026 представник відповідача, адвокат Кричевський Віталій Володимирович, подав до суду заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу мотивуючи тим, що 06.05.2026 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було задоволено заяву ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду. Відповідач - ТОВ «КОЕК», яке не може бути відповідачем у вказаних правовідносинах, так як постачальна компанія не встановлює тарифи на електричну енергію і враховуючи те, що особа звертаючись до суду не перевірила наявність реєстрації зазначених постанов, що регулюють тариф на електричну енергію у Міністерстві юстиції України, з огляду на необґрунтовані дії позивача, просить суд стягнути з позивача понесені ним судові витрати, у зв?язку з поданням Горопацьким А. С. до ТОВ «КОЕК» позову у справі 357/4935/26. 05.01.2026 між ТОВ «КОЕК» та ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом. 20.04.2026 на виконання п.5.1. Договору, було укладено Протокол №1 до Договору, у якому погоджено, що предметом даного протоколу є захист прав та законних інтересів ТОВ «КОЕК» у взаємовідносинах з ОСОБА_1 та виконання вищевказаних Договору і Протоколу №1 в інтересах ТОВ «КОЕК», адвокатом Кричевським В.В. було подано: відзив на позовну заяву у справі №357/4935/26. Відповідач надає детальний опис робіт (наданих послуг): підготовка та подання відзиву на позовну заяву у справі №357/4935/26 - 5000,00 грн. Тому, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи у розмірі 5000,00 грн.

13.05.2026 та 20.05.2026 позивач ОСОБА_1 , подав до суду заперечення на заяву щодо відшкодування судових витрат, у якій зазначив, що заперечує проти вимог представника відповідача - ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» адвоката Кричевського В.В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, тому що згідно з ч. 5 ст. 142 ЦПК України, відповідач має право на компенсацію витрат лише у випадку, якщо вони виникли внаслідок необґрунтованих дій позивача. Залишення позову без розгляду для оскарження базисного акта - Постанови КМУ № 632 від 30.05.2024 в Київському окружному адміністративному суді є реалізацією права на ефективний захист, а не зловживанням. Аргументи представника ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» - адвоката Кричевського В.В. щодо необґрунтованості його дій базуються на твердженні, що компанія є неналежним відповідачем, оскільки вона лише постачає енергію за тарифами, встановленими державою (НКРЕКП/Кабмін). Проте, згідно з практикою Верховного Суду, це не є доказом необґрунтованості його дій у розумінні ч. 5 ст. 142 ЦПК України. Оскільки позов залишено без розгляду за його заявою, а представниками відповідачів не доведено, що його дії були необґрунтованими чи спрямованими на зловживання процесуальними правами (ч. 5 ст. 142 ЦПК), підстави для відшкодування витрат відсутні. Також, зазначив, що адвокат Кричевський В.В. не надав суду належних фінансових документів про фактичну оплату його послуг клієнтом - ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАПЬНА КОМПАНІЯ». Тому, просив відмовити представнику відповідача ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» адвокату Кричевському В.В. у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали додані до заяви, дійшов до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду (п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

За обставинами цієї справи ОСОБА_1 на стадії підготовчого провадження звернувся до суду із заявою про залишення його позову без розгляду, яку суд ухвалою від 06.05.2026 задовольнив.

Звертаючись із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, представник відповідача, зокрема, посилається на необґрунтовані дії позивача, мотивуючи тим, що позивач свідомо подав позов до відповідача - ТОВ «КОЕК», яке апріорі не може бути відповідачем у вказаних правовідносинах.

Однак, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, у постанові від 16.06.2021 у справі № 752/3612/19, у постанові від 22.03.2023 у справі № 674/983/17).

У даному випадку, розгляд справи по суті не відбувся, тому судом не встановлювалися обставини щодо належного відповідача, який має відповідати за заявленим позовом.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тобто, стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема у разі залишення позову без розгляду, на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на яку посилається відповідач, можливе лише у разі встановлення необґрунтованості дій позивача.

Водночас, залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

За змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України, для стягнення здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Отже, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 28.08.2025 у справі № 357/5156/23, від 23.12.2025 у справі №750/14656/24, від 12.02.2026 у справі № 404/6023/24, від 06.03.2026 у справі № 290/248/22.

При цьому, «необґрунтовані дії позивача» не тотожні поняттю «необґрунтований позов», адже законодавець свідомо визначив саме підставу як дію позивача і яка є необґрунтованою, а не заяву по суті спору - позов.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 26 вересня 2018 року по справі №148/312/16-ц, у постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 359/9512/17, у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18.

З викладеного убачається, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 925/1372/21, від 11.05.2023 у справі № 921/811/21, від 25.04.2023 у справі № 924/341/22.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із заяви про ухвалення додаткового рішення у справі вбачається, що стороною відповідача не зазначено та не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні, враховуючи, що саме по собі постановлення ухвали про залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій позивача.

Крім того, матеріали справи не містять доказів та постановлених судом ухвал в порядку Глави 9 «Заходи процесуального примусу» щодо зловживання позивачем процесуальними правами чи неправильних дій позивача при звернення до суду з вказаним позовом.

Так, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. В залежності від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

При цьому, процесуальним законом не визначено поняття необґрунтованих дій сторони.

Водночас, представником відповідача не надано до суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем допущено зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору, у спорі, який має очевидно штучний характер.

Тому, вирішуючи вимоги відповідача ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» про компенсацію здійснених ним витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» витрат на правову допомогу.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, тому відмовляє у задоволені вказаної заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 137, 142, 246, 257, 258, 260, 270,353, 354, 355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до директора ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Сохатюк Світлани Леонідівни, керівника Південного регіонального центра обслуговування клієнтів ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Матійко Валентини Петрівни, ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», про визнання неправомірними, протиправними дій та бездіяльності директора ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Сохатюк Світлани Леонідівни, керівника Південного регіонального центра обслуговування клієнтів ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Матійко Валентини Петрівни, ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» щодо здійснення нечесної підприємницької практики, відшкодування моральної шкоди, викликаної протиправною поведінкою відповідальних за неї директора ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» Сохатюк Світлани Леонідівни, керівника Південного регіонального центра обслуговування клієнтів ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_3 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 21.05.2026.

Суддя: О. В. Бондаренко