Рішення № 136759206, 16.04.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/719/25

провадження №2/165/75/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Король І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором кредитором спадкування,

встановив:

АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором кредитором спадкодавця.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.07.2021 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №11/1081065, відповідно до якого отримав кредит у розмірі 210000 гривень. Вказує, що банком зобов`язання за договром виконано. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Станом на 14.05.2024 загальна заборгованість складала 123149,80 грн. Зазначає, що 03.06.2024 була направлена претензія кредитора до Нововолинської державної нотаріальної контори Волинської області та 22.11.2024 на адресу позивача надійшла відповідь на його звернення від Нововолинської державної нотаріальної контори Волинської області на підставі претензії кредитора до боржника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу №94.

05.02. 2025 на ім`я ОСОБА_1 направлено вимогу про сплату заборгованості в порядку ст.1281, 1282 ЦК України, яка повернута з відміткою «За закінченням терміну зберігання». Заборговність залишилась непогашеною. Наголошує, що на момент смерті позичальнику на праві власності належало майно, а саме квартира за адрсеою: АДРЕСА_1 .

Вважає, що відповідач є спадкоємцем першої черги за законом.

З огляду на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу, що становить на дату смерті позичальника 123149,82 грн., а також судові витрати у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, представник АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за довіреністю Скочинська А.М. у заяві поданій до суду, просила суд справу розглядати за відсутності представника банку. Позов підтримує,просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, подали письмові пояснення, в яких просили у задоволенні позову відмовити. Пояснили, що відповідачу ОСОБА_1 не було відомо про кредитні збобв`язання її чоловіка, а про кредитний договір №11/10841065 від 22.07.2021, відповідачу стало відомо лише після отримання позову. При цьому наголошує, що 14.11.2024 вона подала заяву про відмову від своєї частки спадковоого майна, яке залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , таку ж заяву було подано сином ОСОБА_2 ОСОБА_4 . Вказує, що з листа Нововолинської державної нотаріальної контори Волинської області від 15.11.2024 №553/02-14 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , заведено спадкову справу №94 за 2024 рік згідно з претензією банку. Спдакоємців померлого ОСОБА_2 не має.

Суд, дослідивши матеріали позову в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

22.07.2021 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_2 був укладений Договір № 11/1081065. Відповідно до умов договору Банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 210000 гривень, строком на 66 місяців з 22.07.2021 року до 21.01.2027 року. Процентна винагорода щомісячно в розмірі 10.00% річних (фіксована) (а.с. 9-11).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.62).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадкоємцем спадщини, визначені у частинах третій і четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

Отже, при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення боргу кредитором спадкодавця, посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є ймовірним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , отже має відповідати за його борговими зобов`язаннями.

Як вбачається з повідомлення Нововолинської державної нотаріальної контори від 15.11.2024 №553/02-14, спадкова справа на майно померлого ОСОБА_2 , заведено спадкову справу №94/2024, згідно претензії АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК". (а.с.38)

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 77198303 від 04.06.2024 року та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 77199394 вбачається, що Нововолинською державною нотаріальною конторою 04.06.2024 було зареєстровано спадкову справу, номер у спадковому реєстрі - 72528848, номер у нотаріуса 94 після померлого ОСОБА_2 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів, постановленої 14.05.2025 за клопотанням сторони позивача, державним нотаріусом 13.03.2025, надано ксерокопію спадкової справи №94 за 2024 рік, на майно померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . У спадковій справі є нотаріально посвідчені заяви відповідача ОСОБА_5 а також сини спадкодавця ОСОБА_4 від 11.11.2024, згідно яких, останні відмовились від своєї частки спадкового майна, яке залишилося після смерті чоловіка та батька ОСОБА_2 (а.с.59-60).

12.06.2024 надійшла претензія АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до спадкоємців ОСОБА_2 про погашення заборгованості за кредитним договром №11/1081065 від 22.07.2021. Остання реєстрація місця проживання померлого була за адресою: АДРЕСА_1 . Заяви про прийняття спадщини від спадкоємців померлого не надходили (а.с. 195).

Дружина померлого - ОСОБА_1 , яка є відповідачем у справі, та син померлого ОСОБА_4 , відмовилися від прийняття своєї частки спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 (а.с. 134, 135). Свідоцтв про право на спадщину, нікому із спадкоємців не видавалось.

Положеннями ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Разом з цим, особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст.ст.1216,1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщина і не припинилися в наслідок його смерті.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Статтями 1281,1282 ЦК Українипередбачено наступне: спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч.1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Також в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011; «Огороднік проти України» від 05.05.2015).

Отже, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , 04.06.2024 була заведена спадкова справа з номером у спадковому реєстрі 94/2024. за претензією позивача. Його дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_4 відмовились від своєї частки спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , про що свідчать подані заяви (а.с.134,135).

Разом з тим, згідно з відповіддю про надання інформації по спадковій справі №94/2024 вбачається, що ніхто із спадкоємців померлого ОСОБА_2 не звертався з приводу прийняття спадщини, на цей час по спадковій справі не було видано жодного свідоцтва про право на спадщину.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, постановленої 27.08.2025, за клопотанням сторони позивача, Нововолинська державна нотаріальна контора 03.09.2025 надала відповівдь №514/02-14, з якої вбачається, що заяви про прийняття спадщини від спадкоємців померлого ОСОБА_2 , не надходили, заповіт від імені ОСОБА_2 , не посвідчувався. (а.с.195-197).

Вирішуючи спір, суд враховує такі положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язане з його особою i у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Отже, спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови договору позики, прийнявши спадщину, в силу статей 1281,1282 ЦК України зобов`язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.

Наведені норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов`язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.

Борги спадкодавця - це майнові зобов`язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами - кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов`язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов`язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

За законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини. Аналогічні роз`яснення надані в абз. 2 п. 32 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки боржник помер, то відповідати перед кредитором на підставі статей 1281,1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідач є спадкоємицею померлого ОСОБА_2 , прийняла після нього спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину.

Позивач в своєму позові зазначає, що спадкоємцем у порядку, передбаченому ст. 1261 ЦК України, першої черги ймовірно є відповідач.

Відповідно частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з вимогами статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки встановлено, що відповідач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася, а навпаки подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини за законом, а спадкова справа заведена на підставі претензії кредитора, відтак відсутні спадкоємці, які у встановленому законодавством порядку прийняли спадщину після спадкодавця ОСОБА_2 та отримали у спадщину майно, в межах вартості якого може бути задоволено вимоги кредитора спадкодавця.

Крім того, позивачем не доведено наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , а відтак, можливість визначення розміру частки відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача боргу за кредитним договором від 22.07.2021 №11/1081065 у розмірі 123149,82 гривень.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, що становить 123149,82 гривень є недоведеними та не підлягають до задоволення.

Проаналізувавши надані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи наведені вище норми матеріального і процесуального законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що такі витрати в силу вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача, як сторони, якій відмовлено в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.12, ст.13, ст.81, ст.89, ст.141, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268, ст.272, ст.273 ЦПК України, на підставі ст. 257, ст.1281, ст.1282, ст.1296 ЦК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» кредитором спадкодавця заборгованості за кредитним договором №11/1081065 від 22.07.2021, укладеного між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та Пархомчуком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 123149,82 грн, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», вул. Євгена Чикаленка, 42/4, м. Київ, 01024, ЄДРПОУ 14361575;

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 16.04.2026 року.

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук