Рішення № 136759028, 20.05.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/301/26

Провадження № 2/162/288/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Цибень О.В.,

за участю секретаря судового засідання Будько І.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Від представника позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до суду 20.04.2026 надійшов вказаний позов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.08.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та відповідачем було укладено електронний кредитний договір № 218206403 на суму 10850 гривень. Згідно з умовами договору товариство належним чином виконало свої зобов`язання та надало відповідачу грошові кошти шляхом перерахування через банк-провайдер. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 11700 гривень. Право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договорів факторингу від 28 листопада 2018 року перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (далі ТОВ «Таліон плюс»), 23 лютого 2024 року до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (далі ТОВ «ФК «Онлайн фінанс»), 15 липня 2025 року - до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі ТОВ «ФК «Ейс») . У зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином умов кредитного договору, у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 59686,05 гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту 11700 гривень; заборгованості за відсотками 47986,05 гривень. На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість за договором та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 21.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали, задоволено клопотання про витребування доказів.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 30.08.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 218206403, відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 11700 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п.2.1). відповідно до п.2.3-2.5 кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 10850 гривень одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 29.09.2022. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору.

Пунктами 3.1-3.3 передбачено, що Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 6672 грн 90 коп.

У п.5.1.1 також мітяться реквізити Платіжної картки позичальника для зарахування грошових коштів: 4731-18XX-XXXX-3828.

Згідно з п.7.1 на момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 29.09.2022, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

Відповідно до п.8.3-8.4, 8.7 за умови, якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (далі Базова процентна ставка). Зобов`язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом без продовження Дисконтного періоду, умови про розрахунок загальних витрат за Кредитом та загальної вартості Кредиту на умовах описаних в п. 8.5. Договору не застосовуються. Відповідно загальна вартість Кредиту за період всього Дисконтного періоду визначається відповідно до розміру Базової процентної ставки вказаної в п.8.3. Договору.

Пунктом 8.11 встановлено, що для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 днів Дисконтного періоду, без виконання Позичальником умов п. 8.5. Договору, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 17685 грн 50 коп. (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят п`ять грн. п`ятдесят коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 6835 грн 50 коп. та суму Кредиту у розмірі 10850 грн 00 коп.

У заявці на отримання грошових коштів у кредит від 30.08.20225 ОСОБА_1 зазначив свої персональні дані та номер карти 4731-18хх-хххх-3828.

Із довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що відповідач 30.08.2022 підписав договір за допомогою одноразового ідентифікатора «MNV585XQ», відправленого на номер телефону « НОМЕР_1 ».

Перерахування товариством кредитних коштів у сумі 10850 гривень на рахунок ОСОБА_1 4731-18хх-хххх-3828 підтверджується платіжним дорученням № 48e8f580-253c-4569-a468-4f129111f520 від 30.08.2022 та довідкою директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 218206403/28062025/Э від 28.06.2025.

Перерахування товариством кредитних коштів у сумі 850 гривень на рахунок ОСОБА_1 4731-18хх-хххх-3828 підтверджується платіжним дорученням № c313f850-817a-4e40-adf3-e6da3aebf327 від 31.08.2022 та довідкою директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 218206403/28062025/Э від 28.06.2025.

Також згідно з витребуваною судом інформацією АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 хх-хххх-3828 та випискою за нею стверджується отримання відповідачем вищевказаних сум.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (фактор) 28.11.2018 уклали договір факторингу № 28/1118-01, включно з додатковими угодами до нього № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022 та № 32 від 31.12.2023, на підставі якого та реєстру прав вимоги № 2021 від 01.11.2022 до фактора перейшло право вимоги за кредитним договором № 218206403 від 30.08.2022 на суму 30401,29 гривень (по тілу кредиту 11700 гривень, по відсотках 18701,29 гривень).

ТОВ «Таліон плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (фактор) 23.02.2024 уклали договір факторингу № 05/0224-01, на підставі якого та реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до фактора перейшло право вимоги за кредитним договором № 218206403 від 30.08.2022 на суму 59686,05 гривень (по тілу кредиту 11700 гривень, по відсотках 47986,05 гривень).

ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) 15.07.2025 уклали договір факторингу № 15/07/25-Е, на підставі якого та реєстру боржників від 15.07.2025 до фактора перейшло право вимоги за кредитним договором № 218206403 від 30.08.2022 на суму 59686,05 гривень (по тілу кредиту 11700 гривень, по відсотках 47986,05 гривень).

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість відповідача станом на 01.11.2022 становила 30052,63 гривень гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту 117001 гривень; заборгованості за відсотками 18701,29 гривень.

Відповідно до виписки з особового рахунка, наданим ТОВ «ФК «Ейс», та розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «Таліон плюс», за кредитним договором № 218206403 від 30.08.2022 заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 складає 59686,05 гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту 11700 гривень; заборгованості за відсотками 47986,05 гривень.

У ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. (п. п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»)

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач підтвердив доказами факт переходу права вимоги за договорами факторингу.

Стороною відповідача не спростовано факту отримання відповідачем від позивача кредитних коштів у сумі 11700 грн, а також не спростовано (не надано свого розрахунку) заборгованості за кредитним договором.

Із матеріалів справи вбачається та підтверджується належними доказами те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором сплатив кошти у сумі 700 грн, які було зараховано у рахунок погашення відсотків за користування кредитом. Заборгованості за кредитним договором відповідач не сплатив.

Водночас, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у сумі 47986,05 гривень суд зауважує таке.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3ст. 509 ЦК України).

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №300/438/18.

У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно з п.3.2-3.3 договору встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 6672 грн 90 коп.

Умовами Кредитного договору передбачено, зокрема, що орієнтовна дата повернення кредиту 29.09.2022. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду кредитування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Докази виконання позичальником зазначених умов кредитного договору у матеріалах справи відсутні, тому погоджений сторонами строк кредитування залишається незмінним до 29.09.2022.

Отже, встановлені в цій справі фактичні обставини свідчать, що у позичальника виникли зобов`язання по оплаті процентів за кредитним договором у розмірі 6672 грн 90 коп.

Подальше, поза строком кредитування, нарахування TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та новими кредиторами процентів за користування відповідачем кредитними коштами за кредитним договором було необґрунтованим.

Таким чином, враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості по процентам у сумі 700 грн, стягненню з ОСОБА_1 за кредитним договором підлягають проценти за користування кредитом у сумі 5972,9 гривень, а також 11700 гривень основної заборгованості, що загалом складає 17672,9 гривень.

Представником позивача також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

На підтвердження заявленого позивачем розміру витрат з надання професійної правничої допомоги в 7000 гривень надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду № 25770986174 від 01.09.2025 до нього, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, копію довіреності від 11.08.2025.

Між тим, у додатках до позовної заяви відсутні докази про оплату наданої правничої допомоги.

Таким чином, суд вважає, що позивач документально не підтвердив витрати на правничу допомогу відповідно до вимог ст. 137 ЦПК.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-282, 288, 354 ЦПК України, ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з до ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 218206403 від 30.08.2022 у розмірі 17672,90 гривень (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні 90 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 788,33 гривень (сімсот вісімдесят вісім гривень 33 копійки) судового збору.

Іншу частину вимог залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної Заочне рішення може бути переглянуте Любешівським районним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (адреса: вул. Юрія Поправки, 6, каб.13, м. Київ; ЄДРПОУ 42986956).

Представник позивача: Сахарова Ольга Ігорівна (адреса: вул. Юрія Поправки, 6, каб.13, м. Київ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ