Ухвала суду № 136757842, 20.05.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/559/26

Провадження № 2/159/1120/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

20 травня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі ТОВ «Таліон Плюс») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 87956,56 грн.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на вебсайті www.moneyveo.ua створив Особистий кабінет позичальника, подав заявку на отримання коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, номер банківської карти для перерахування коштів. Після чого ознайомився із паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» і використовуючи 30.04.2025 персональний одноразовий ідентифікатор уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронний кредитний договір №657538508.

Кредитним договором передбачені такі умови:

- кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, платності, зворотності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти і комісію відповідно до умов цього договору, додатків до нього та Правил надання коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.2.1);

- загальний розмір кредиту становить 28300 грн. Разом із тим позичальнику можуть бути надані додаткові кошти у кредит шляхом додаткового траншу (п.2.2);

- перший транш за договором що дорівнює загальному розміру кредиту надається 30.04.2025 (п.2.3);

- другий та решта траншів можуть бути надані протягом дисконтного періоду на умовах передбачених договором і відповідно збільшують загальний розмір кредиту (п.2.4);

- дисконтний період становить 30 днів, протягом якого позичальник може отримати черговий транш шляхом ініціювання в Особистому кабінеті такої операції (п.3.1);

- дисконтний період може бути продовжений позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів. Кількість продовження дисконтного періоду не обмежена (п.3.2). Для здійснення першої пролонгації позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за період 30 днів проценти у розмірі 424,50 грн (п.3.3);

- позичальником використовується платіжна карта 4441-11ХХ-ХХХХ-1310 (п.5.1);

- рекомендована дата дострокового повного повернення суми кредиту є дата закінчення дисконтного періоду кредитування, а саме 30 днів 30.05.2025 (п.7.1);

- в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору 5 років; дострокове припинення дії договору в порядку передбаченому п.9.1.1.2 або п.9.1.1.7 ( п.7.2.2);

- кінцева дата повернення кредиту 30.05.2030 (п.7.3);

- розмір комісії за надання кредиту 1698,00 грн (п.8.5);

- проценти позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. Після закінчення дисконтного періоду проценти сплачуються щоденно (п.7.4);

- процентна ставка за договором є фіксованою. У разі якщо позичальник не здійснив дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом. Фактичне значення загальних витрат за договором залежить від обраної позичальником моделі поведінки (п.8.2);

- базова процентна ставка 0,98 % в день, що становить 357,70 % річних (п.8.3) - у разі якщо позичальник вчинить дії щодо сплати кредиту протягом 6 календарних днів після дати дисконтного періоду, то кредитор зобов`язаний зменшити процентну ставку за правилами визначними у пунктах 8.7.1, 8.7.2 договору (п.8.7);

- за умови повного погашення кредиту протягом 6 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду, для суми кредиту за першим траншем за перші 30 днів орієнтована вартість кредиту складає 30422,50 грн та буде включати витрати за кредитом у вигляді процентів в розмірі 424,50 грн, комісії 1698,00 грн, суми кредиту 28300 грн (п.8.8).

30.04.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу кошти в розмірі 28300 грн.

30.05.2025, тобто по завершенні першого дисконтного періоду відповідач сплатив визначену суму процентів 424,50 грн та продовжив дисконтний період до 29.06.2025. Після цієї дати відповідач дій на продовження дисконтного періоду не вчиняв.

За період з 30.04.2025 до 29.06.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нарахувало відповідачу проценти за користування кредитом за індивідуальною ставкою 0,80% в день, а з 03.07.2025 за базовою ставкою 0,98 % в день. Загальний розмір заборгованості становив: 28299,50 грн тіло кредиту, 19006,28 грн проценти, 1698 грн комісія.

На підставі договору факторингу №МВ-ТП/47 від 05.08.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», включивши відповідача в реєстр боржників.

Після отримання права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» продовжило нарахування процентів за користування кредитом за базовою ставкою 0,98 % в день до 25.12.2025 (дати розірвання договору).

На день подання позову відповідач ОСОБА_1 кредит не повернув.

У зв`язку із неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 87956,56 грн, з яких : 28299,50 грн тіло кредиту, 57959,06 грн проценти за користування кредитом, 1698,00 комісія.

У відзиві на позов та в судовому засіданні 20.03.2026 відповідач ОСОБА_1 факт отримання кредитних коштів у сумі 28 300 грн визнав повністю, однак, не погодився з розміром заявлених до стягнення процентів, які на його думку є явно неспівмірними, більш ніж утричі перевищують тіло кредиту.

У заявах по суті справи позивач ТОВ «Таліон Плюс» вказує на відсутність правових підстав для невиконання відповідачем взятих на себе при укладенні кредитного договору зобов`язань щодо сплати процентів за весь час фактичного користування кредитом в межах строку дії договору 5 років за ставкою 0,98 % в день.

В судове засідання 18.05.2026 сторони не з`явилися.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось (частина друга статті 247 ЦПК).

Вивчивши матеріали справи суд вважає необхідним зупинити провадження у справі, керуючись таким.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24) дійшов таких висновків: «Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не спростував доводів відповідача щодо несправедливих умов нарахування розміру відсотків за несвоєчасно виконане зобов`язання за кожен день прострочення, зазначивши лише про те, що позичальник із позовом про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії не звертався. При цьому відсутність такого позову не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у цій справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів»

З урахуванням таких висновків Верховного Суду при новому судовому розгляді справи № 679/1103/23 Хмельницький апеляційний суд у постанові від 22.04.2025 зазначив «встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг» і зменшив суму стягнення з 77812 грн до 19600 грн (до розміру тіла кредиту).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 552/672/23 вважав необхідним відступити від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 679/1103/23, мотивуючи тим, що : «частиною п`ятою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (на яку, в контексті несправедливих умов правочину послалася колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду) визначено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Аналізуючи вказані норми права, можна дійти висновку про те, що для визнання несправедливими певних умов правочину зі споживачем, він повинен звернутися до суду з відповідними позовними вимогами, наприклад, про кабальні (завідомо невигідні, несправедливі) умови договору тощо. Суд не в праві давати оцінку справедливості тим чи іншим умовам кредитного договору та змінювати на цій підставі розмір нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору, інакше порушується загальна засада цивільного законодавства - принцип свободи договору, передбачений пунктом 3 частини першої статті 3, статтею 627 ЦК України. За загальним правилом, договір як універсальний регулятор приватних відносин, є підставою для встановлення (зміни чи припинення) приватних прав і обов`язків та інших наслідків саме для його сторін».

З метою забезпечення реалізації верховенства права через призму однакового застосування закону, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 18.02.2026 прийняв до розгляду справу №552/6725/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі може бути прийняття палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду до свого розгляду іншої справи у подібних правовідносинах (стаття 403 ЦПК України).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, зміст заявлених позовних вимог, суд вважає необхідним зупинити провадження до формування Верховним Судом відповідного правового висновку, який в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України є обов`язковим для врахування.

Зупинення провадження у справі не створить для сторін невиправданого обтяження для реалізації існуючих прав, оскільки є врегульованою законом тимчасовою перервою в провадженні у справі.

Датою постановлення ухвали, відповідно до вимог ст.259 ЦПК України є дата складення повного тексту 20.05.2026.

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, статтями 260, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Зупинити провадження у цивільній справі №159/559/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в справі №552/672/23.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складений 20.05.2026.

ГоловуючийТ. В. Денисюк