Ухвала суду № 136757683, 20.05.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1349/24

Провадження №2-з/155/6/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Сметани В.М.

при секретарі судового засідання Воронюк Н.М.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стасюка Олександра Володимировича про забезпечення позову ОСОБА_1 до Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення сесії, державного акту та державної реєстрації права власності ,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Стасюк О. В. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у цивільній справі №155/1349/24 за позовом ОСОБА_1 до Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення сесії, державного акту та державної реєстрації права власності

Заява про забезпечення позову обґрунтована, що предметом спору є скасування правовстановлюючих документів та реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0720885404:01:001:0009, площею 0,33 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 31.07.2025 року було призначено судову земельно-технічну експертизу. Під час ознайомлення з матеріалами експертизи (висновок експерта № 1/12-25 від 10.12.2025), в ході судового розгляду відповідач ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на штучну зміну предмета спору. Зокрема, на його замовлення було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі якої 08.09.2025 року до Державного земельного кадастру (ДЗК) були внесені зміни до координат поворотних точок меж спірної земельної ділянки. Внаслідок цих недобросовісних дій відповідача, житловий будинок позивача, який раніше згідно з даними кадастру знаходився в межах спірної земельної ділянки, формально опинився поза її межами, що прямо вплинуло на висновки експертизи та спрямоване на ускладнення або унеможливлення захисту порушених прав позивача. Оскільки відповідач вдався до дій зі зміни конфігурації та меж спірної земельної ділянки під час судового процесу, на думку представника позивача, існують обґрунтовані ризики того, що він може здійснити її подальше відчуження, поділ, об`єднання або повторну зміну меж у ДЗК. Це призведе до неможливості виконання майбутнього рішення суду та вимагатиме від позивача ініціювання нових судових процесів для захисту своїх прав.

Враховуючи наведене вище, просить вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі №155/1349/24 шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0720885404:01:001:0009, площею 0,33 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши відповідачу ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатися та користуватися нею для проведення будівельних чи земляних робіт, а також заборонити Державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації вчиняти дії щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 0720885404:01:001:0009 (щодо зміни її меж, площі, конфігурації, координат поворотних точок, поділу, об`єднання тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Сторони в судове засідання не викликались, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майна та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом встановлено, що 09 серпня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Стасюк О. В., звернувся до суду із позовною заявою до Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення сесії, державного акту та державної реєстрації права власності.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач успадкував житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 . У зв`язку із цим до нього перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщений будинок. Згідно даних Державного земельного кадастру та Технічного звіту будинок знаходиться на земельній ділянці відповідача ОСОБА_2 , а тому просить визнати недійсним рішення Перемильської сільської ради Волинської області від 27 травня 2005 року №16 відносно передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,33 га із цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» кадастровий номер 0720885404:01:001:0009, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати недійсним та скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку серії БЛ №081702, зареєстрований в книзі реєстрації за №538 від 11.07.2005, виданий на ім' я ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,33 га із цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», кадастровий номер 0720885404:01:001 :0009, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виключити відомості про дану земельну ділянку з Державного земельного кадастру, скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 24 вересня 2024 року відкрито провадження у справі.

Відповідно до ухвали Горохівського районного суду Волинської області від 31 липня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення сесії, державного акту та державної реєстрації права власності призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: чи розташований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в межах земельної ділянки площею 0,3300 га, кадастровий номер 0720885404:01:001:0009?

Відповідно до висновку експерта від 10 грудня 2025 року №1/12-25 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у справі №155/1349/24, встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , розташований у межах земельної ділянки з кадастровим номером 0720885404:01:001:0009 відповідно до координат поворотних точок її меж, що містяться у технічній документації по видачі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі рішення Перемильської сільської ради від 27.05.2025 №16. Крім того, встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , розташований не у межах земельної ділянки з кадастровим номером 0720885404:01:001:0009 відповідно до координат поворотних точок її меж, згідно з даними Держгеокадастру відомостями Державного земельного кадастру.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 29.12.2025 (вх. № 32-3/60-26-КФК від 07.01.2026) щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат від 09.08.2019 № 014210) законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, надано витяг з протоколу засідання Кваліфікаційної комісії від 29.11.2026 № 1, відповідно до якого сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 технічна документація із землеустрою розроблена з порушенням вимог ст.107 ЗК України, статей 21, 22, 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст.55 Закону України «Про землеустрій» та пункту 110, 156-4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та законних інтересів органу місцевого самоврядування, на землі якого було переміщено земельну ділянку. За результатами голосування було відмовлено у зверненні з поданням до Держгеокадастру щодо припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_3 .

Відповідно до наказу № 90-АА від 31 березня 2026 року Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр «Про залишення скарги ОСОБА_4 від 25.02.2026 року без розгляду», скаргу ОСОБА_5 залишено без розгляду згідно з підпунктом 10 пункту 228 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051 (зі змінами).

Відповідно до п. 4 та 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20), умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) сформульовано висновок про те, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

На думку суду, у заяві належним чином обґрунтовано та доведено, що під час судового розгляду відбулися зміни конфігурації та меж спірної земельної ділянки, тому існують обґрунтовані ризики, що відповідач може здійснити її подальше відчуження, поділ, об`єднання або повторну зміну меж у ДЗК. Це призведе до неможливості виконання у майбутньому рішення суду у разі задоволення позову та вимагатиме від позивача ініціювання нових судових процесів для захисту своїх прав, з яким звернувся позивач до суду.

Такий захід забезпечення позову як арешт земельної ділянки та заборона вчиняти дії дозволить попередити потенційні труднощі під час виконання рішення суду за результатами розгляду цієї справи.

Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0720885404:01:001:0009, площею 0,33 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та заборона вчинення дій щодо неї як вид забезпечення позову є співмірним з позовними вимогами.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, вони застосовуються на час розгляду справи.

З наведених мотивів, враховуючи предмет позову та суб`єктний склад спірних правовідносин, обґрунтування позову та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. 149, 150, 153, 352, 353, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву - задовольнити.

Забезпечити позовшляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0720885404:01:001:0009, площею 0,33 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам відчужувати вказану земельну ділянку.

Заборонити Державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації вчиняти дії щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 0720885404:01:001:0009 (щодо зміни її меж, площі, конфігурації, координат поворотних точок, поділу, об`єднання тощо).

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали невідкладно направити у Горохівський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для виконання.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотання учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала в повному обсязі складена 20.05.2026 року.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана