Ухвала суду № 136756774, 22.05.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/754/26

Провадження № 4-с/135/1/26

У Х В А Л А

іменем України

22.05.2026 м.Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Троснянецько-Ладижинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

07.05.2026 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Троснянецько-Ладижинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , у якій боржник просить: поновити строк для подання скарги на дії державного виконавця; визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Троснянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Клопотуна Євгенія Сергійовича про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами від 27.01.2025 за виконавчим провадженням №76707737.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 справу передано в провадження судді Кривешко І.В.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.05.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кривешко І.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2026 справу передано в провадження судді Нікандрової С.О.

Розглянувши скаргу та подані до неї матеріали, суд вважає за необхідне залишити скаргу без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

У частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, аналіз частини першої статті 449 ЦПК України та статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №2-1441/10, від 19.04.2023 у справі №759/20392/18.

У постановах від 18.11.2020 у справах №466/948/19 та №439/1493/15-ц, від 31.07.2023 у справі №2-3187/11, Верховний Суд вказав, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку на оскарження постанови державного виконавця, необхідно виходити з фактичних обставин справи, поведінки заявника та особливостей правозастосовчої практики з питань розгляду такої категорій справ. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

Скаржник ОСОБА_1 , звертаючись до суду зі скаргою, просить поновити йому строк для подання скарги на дії державного виконавця, а саме на постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 27.01.2025 року, обґрунтовуючи причину пропуску строку тим, що вказана постанова йому не вручалася та не надсилалася, про її існування не було відомо, однак під час керування транспортним засобом про наявність заборони керування транспортним засобом йому повідомили працівники поліції. В інтересах скаржника представником було надіслано адвокатський запит та 01.05.2026 отримано копію постанови.

Разом з тим, на підтвердження отримання від державного виконавця постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 долучено копію листа Троснянецько-Ладижинського ВДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.04.2026 вих.№4965, копію поштового конверту, який направлений на адресу адвоката Бодачевського Р.В., з відбитком державного знака Укрпошти, що нанесений маркувальною (франкувальною) машиною у формі кола, у центрі якого вказано дату (день, місяць, рік) відправлення 08.04.26. Відомостей про отримання поштового відправлення 01.05.2026 матеріали справи не містять. Власноручне зазначення адвокатом на конверті про отримання поштового відправлення 01.05.2026 не свідчить про фактичне отримання саме в цей день. Таким чином, з долучених до матеріалів скарги доказів суд не має можливості встановити дату коли ОСОБА_1 фактично дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав.

З долучених до справи матеріалів встановлено, що 12.03.2026 ОСОБА_1 звертався до Троснянецько-Ладижинського ВДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, що свідчить про обізнаність про наявність оспорюваної постанови.

Також в долучених до скарги матеріалах містяться копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.12.2024, постанови про арешт коштів боржника від 27.01.2025, постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 27.01.2025, постанова про зняття арешту з коштів від 18.06.2025, постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.11.2025, постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02.04.2026, які роздруковані ОСОБА_1 з Автоматизованої системи виконавчого провадження за реєстраційним номером виконавчого провадження 76707737, та ідентифікатором доступу, який надавався боржнику у постанові про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, дізнавшись від працівників поліції про наявність заборони керування транспортними засобами, ОСОБА_1 , маючи ідентифікатор доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження мав можливість ознайомитися з оскаржуваною постановою без відповідного адвокатського запиту.

Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.

У рішенні по справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03 ЄСПЛ зазначив: «Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А N 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).

В постанові Великої Палати Верховного суду від 03.10.2018 у справі №320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії, у даному випадку на подання скарги.

Беручи до уваги те, що скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду за оскарженням постанови від 27.01.2025лише 07.05.2026, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку звернення зі скаргою, передбаченого ч.1 ст.449 ЦПК України, без надання доказів поважності та відповідного обґрунтування пропуску строку, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Троснянецько-Ладижинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 447-449, 259-261 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Троснянецько-Ладижинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення та може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О.Нікандрова