Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
22 травня 2026 року № 520/417/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду у м. Харкові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бадюкова Ю.В. по справі №520/417/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 18.11.2023 року мені, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату мені з 18.11.2023 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Ухвалою від 14.01.2026 позовну заяву - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення.
На виконання ухвали, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 18.11.2023 по 08.07.2025 мені, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату мені з 18.11.2023 по 08.07.2025 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - повернуто позивачу.
Ухвалою суду від 23.01.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 09.07.2025 позивачу, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату мені з 09.07.2025 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
21.05.2026 позивачем через систему "Електронний суд" надіслано заяву, в якій просить задовольнити заяву про відвід судді Харківського окружного адміністративного суду Бадюкова Ю.В у подальшому розгляді справи №520/417/26.
В обґрунтування заяви зазначено, що як передбачено ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. В порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства адміністративна справа №520/417/26 після відкриття провадження розглядається більше ста двадцяти днів, що на думку позивача є порушенням його права на доступ до суду.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.05.2026 справу № 520/417/26 передано судді Мороко А.С. для розгляду заяви позивача про відвід судді Бадюкова Ю.В.
Надаючи оцінку заві про відвід судді, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Оскільки об`єктивних підстав для вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи немає, суддя вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Отже, перелік підстав для відводу судді є вичерпним.
Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Крім того, відповідно до положень частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Така правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 23 грудня 2019 року у справі №9901/526/19.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
Слід зазначити, що відвід повинен бути належно вмотивованим, як того вимагає стаття 39 КАС України, тобто ґрунтуватись на об`єктивних фактах і обставинах, які реально існують, є доведеними й у взаємозв`язку з конкретною справою та ймовірними результатами її судового розгляду, наслідками ухвалення відповідного судового рішення можуть викликати розумний та обґрунтований сумнів щодо упередженості судді (суду) та його безсторонності не тільки у сторін, але й у стороннього спостерігача.
Усі інші обставини, які перебувають поза зв`язком із справою та судом, який її розглядає, не можуть і не повинні братись до уваги під час вирішення питання про відвід судді (суду) від участі у розгляді справи, оскільки відвід судді (суду) у справі як процесуальна гарантія забезпечення безсторонності та об`єктивності суду, має бути спрямований на виконання саме тієї мети, яка закладена у цьому інституті.
Відвід судді (суду) не повинен бути безпідставним і заявлятись лише з формальних причин, інакше його задоволення за вказаних умов неминуче призведе до порушення задекларованих у процесуальному законі засад (принципів) адміністративного судочинства, зокрема, таких як верховенство права, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 9 частини третьої статті 2 КАС України), незмінюваність складу суду (статті 31, 35 цього Кодексу).
Саме тому не може бути підставою для відводу судді (суду) заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Як вбачається із матеріалів справи, заява про відвід ґрунтується на доводах позивача про те, що суддею не розглянуто справу №520/417/26 в строки, визначені ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що право на доступ до суду це право людини, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав, яке випливає з пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950.
Разом з тим, матеріали заяви не містять в собі належних і достатніх обґрунтувань, а також доказів на підтвердження викладених заявником доводів порушення суддею права доступу до суду чи наявності сумніву в безсторонності та неупередженості головуючого судді в розумінні положень ст.36 КАС України.
У разі наявності сумнів у неупередженості судді позивач повинен обґрунтовувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Суд вважає за необхідне вказати, що з врахуванням недостатньої кількості суддів у Харківському окружному адміністративному суді, а саме з 2017 року по сьогоднішній день кількість суддів, які здійснюють правосуддя та щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, у т.ч. по догляду за дитиною) зменшилася.
Зазначені обставини мають наслідком скорочення часу для розгляду справ та виникнення надмірного навантаження на кожного окремого суддю, що має наслідком ускладнення можливості своєчасного розгляду справ в строки передбачені КАС України, незалежно від їх складності.
Рішенням Вищої ради правосуддя №3237/0/15-20 від 24.11.2020 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Зі змісту додатку до згаданого рішення убачається, що рекомендований середній час розгляду справ і матеріалів адміністративним судом становить 597 хв. (9 год. 57 хв.), окремих процесуальних питань - 179 хв. (2 год. 59 хв.).
Із наведеного розрахунку вбачається, що дотримання засад своєчасності розгляду справи не може не корелювати із кількістю справ у провадженні судді, при цьому, виходячи із розрахункового часу визначеного Вищою радою правосуддя, кількість розглянутих справ суддею значно перевищує рекомендовані норми, навіть без урахування щорічної відпустки та тимчасової втрати працездатності.
У зв`язку з цим, наразі судді Харківського окружного адміністративного суду знаходяться в ситуації, яка з об`єктивних причин ускладнює можливість дотримуватися процесуальних строків розгляду справ. При цьому, більшість справ розглядаються судом в межах розумного строку.
Враховуючи вказане, зазначені у заяві позивачем обставини не можуть бути приводом для сумнівів учасників провадження у неупередженості або об`єктивності судді.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п.27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17.
Проаналізувавши викладені в заяві позивача доводи, слід дійти висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у даній справі, відповідно до статті 36 та статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, у задоволенні заяви позивача про відвід судді Бадюкова Ю.В. від участі у розгляді даної справи слід відмовити.
Керуючись статтями 36-37, 39-41, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бадюкова Ю.В. по справі №520/417/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Мороко А.С.
Судове рішення № 136755766, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 22.05.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/417/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: