Рішення № 136755724, 19.05.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/254/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в залі суду, в м. Борщеві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у лютому 2026 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 79282,38 грн. за кредитними договорами №8762702, №925376420, №25681-05/2025, №8912829, посилаючись на те, що за умовами наведених кредитних договорів відповідач отримав кредит, однак всупереч умов кредитних договорів взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, а оскільки позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за цими кредитними договорами, просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 79 282,38 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить справу слухати у його відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Належно повідомлений про час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідач не подавав.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечував.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

13.02.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 8762702 про надання споживчого кредиту.

Як вказано в п.п.1.1.-1.10.1. Розділу 1 даного договору, його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «Credit Plus». На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів. Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: - за стандартною ставкою на весь строк 2333,95 % річних. Орієнтовна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставко за весь строк користування кредитом 92 000, 00 грн.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2514.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1. цього договору).

Відповідно до п.3.1. Розділу 3 вказаного договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

У 5.1. Розділу 5 договору зазначено, що сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.п.5.3. договору.

Згідно додатку № 1 до договору № 8762702 про надання споживчого кредиту від 13.02.2025 - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит з 13.02.2025 по 08.02.2026, сума кредиту за договором 20 000,00 гривень, проценти за користування кредитом 66 060,00 гривень, загальна сума кредиту становить 86 060,00 гривень.

До матеріалів справи додано паспорт споживчого кредиту з умовами, які викладені в договорі. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором QF6245.

Згідно інформаційної довідки ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» вих. №7/17215 від 29.10.2025, ОСОБА_1 13.02.2025 о 11.43 год. на картковий рахунок номер № НОМЕР_1 , було перераховано суму в розмірі 20 000 гривень. Операцію проведено згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» №087/20-П від 08.07.2020.

В п.п.1.1.-1.2. Розділу 1 договору факторингу № 28102025 від 28.10.2025, який укладено між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «Авентус Україна» (Клієнт), зазначено, що за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

В Акті прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 28102025 від 28.10.2025 зазначено, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників№1 від 28.10.2025 кількістю 2506, після чого, з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу № 28102025 від 28.10.2025, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Факт оплати за договором факторингу № 28102025 від 28.10.2025 підтверджено копією платіжної інструкції від 31.10.2025.

Як вказано у витязі з реєстру боржників до договору факторингу за договором факторингу № 28102025 від 28.10.2025, боржник ОСОБА_1 , номер кредитного договору 8762702, сума заборгованості становить 53 395,32 грн, з яких 19 996,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 399,32 грн- сума заборгованості за відсотками, 10 000,00 грн- сума заборгованості за пенею штрафами. Кількість днів прострочення виконання зобов`язань 200.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за договором № 8762702 про надання споживчого кредиту від 13.02.2025, за період з 13.02.2025 по 27.10.2025 залишок заборгованості становить 53 395,32 грн, з яких 19 996,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 395,32 грн - сума заборгованості за відсотками за стандартною ставкою, 60 грн - сума заборгованості за відсотками за зниженою ставкою, 10 000,00 грн- сума заборгованості за пенею та штрафами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заборгованість за кредитним договором № 8762702 в розмірі 43 395,32 грн, з яких: 19 996,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 399,32 грн. - сума заборгованості за відсотками, є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Однак, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача в користь позивача штрафних санкцій в сумі 10 000,00 грн з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування неустойки за невиконання відповідачем умов кредитного договору в період дії воєнного стану, вказані суми в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягають списанню позивачем, як новим кредитором, а тому відсутні підстави для стягнення таких сум з відповідача.

02.04.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 925376420, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором VWPH.

Згідно п. 2.1 Договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 4440,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів кредитодавця.

П. 2.1 Договору передбачено, що сума кредиту, зазначена у п.1.2. договору, складається з двох частин: одна частина в розмірі 3700 грн видається позичальнику в порядку. передбаченому договором (чиста сума кредиту), а інша частина в розмірі 740 грн утримується кредитодавцем із суми кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог в рахунок оплати комісії.

Згідно п.2.3 кредит надається строком на 122 дні, з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (на споживчі цілі).

Згідно п.4.2 договору зобов`язання Позичальника по сплаті процентів розраховуються згідно процентної ставки 120,45 відсотків річних, що становить 0,33 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним. Загальні витрати за Кредитом та загальна вартість Кредиту, процентні наведені в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).

П.4.3 договору встановлено, що в день надання кредиту з суми кредиту позичальником утримується комісія за надання кредиту в сумі 740,00 грн., внаслідок чого позичальник отримує лише чисту суму кредиту.

Згідно п.5.1 договору кредит надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5232 44хх хххх 6313, що відбувається не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з дня укладення договору.

Відповідно до платіжного доручення від 02.05.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 3700 грн згідно договору № 925376420 на банківську карту № НОМЕР_2 хх хххх 6313.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 08.07.2025 уклали договір факторингу № МВ-ТП/43, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає (передає) ТОВ «ФК «Таліон Плюс» за плату, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п.4.1 договору факторингу наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги.

П.6.1 договору факторингу передбачено, що сторони погоджуються з тим, що не залежно від наявності цьогодоговору, клієнт не зобов`язаний відступати фактору права вимоги, які відсутні в переліку згідно Реєстру прав вимоги, а фактор не має права вимагати від клієнта відступлення таких прав вимоги фактору.

На підтвердження укладення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» договору факторингу № МВ-ТП/43позивач надав довідку № 925376420/ФК від 29.12.2025 та копію договору факторингу № МВ-ТП/43 від 08.07.2025.

Однак, суд встановив, що представником позивача не надано суду Реєстру прав вимоги до договору факторингу № МВ-ТП/43 від 08.07.2025, на підтвердження обґрунтування заявлених позовних вимог, в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 925376420.

За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зроблено висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012, від 15.04.2024 у справі №2221/2373/12.

Враховуючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а позивачем не надано суду доказів переходу права вимоги від TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» шляхом надання суду реєстру боржників або витягу з даного реєстру до договору факторингу. Вказані обставини ставлять під сумнів правомірність набуття позивачем права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Оскільки позивачем не надано суду реєстру прав вимоги, який відповідно до умов договору факторингу є належним та достатнім доказом переходу права вимоги у спірних правовідносинах, суд доходить висновку, що позивач не підтвердив факту переходу права вимоги за кредитним договором № 925376420 від 02.04.2025 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». Відтак, ТОВ «ЄАПБ», яке посилається на подальше відступлення ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, не довело набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором № 925376420 від 02.04.2025, а тому за вказаних обставин позов задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 925376420 від 02.04.2025 не підлягає.

ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 11.05.2025 уклали договір про надання фінансового кредиту 25681-05/2025, відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у розмірі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) (надалі - комісія, комісія за видачу кредиту) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 11.05.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 07.09.2025.

Проценти за користування кредитом 0,90 в денна залишок заборгованості (п.1.4 договору).

У додатку №1 до договору сторони погодили графік платежів за кредитом, в тому числі 3000 грн тіла кредиту та 3240.00 грн відсотків, а всього в сумі 6540,00 грн..

Договір підписаний відповідачем електронним підписом Y782.

Відповідно до довідки ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №3426_260115102229 від 15.01.2026, товариство повідомило, що на підставі договору про переказ коштів, успішно перераховано на платіжну карту клієнта 11.05.2025 суму 3000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , призначення платежу: зарахування 3000, 00 грн на карту НОМЕР_1 .

ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» 28.08.2025 уклали Договір факторингу № 28082025 у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) позивачу належні йому право вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.2 Договору перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників. згідно Додатку №2. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до акту приймання передачі Реєстру Боржників за договором факторингу від № 28082025 від 28.08.2025, Реєстру боржників до договору факторингу № 28082025 від 28.08.2025 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №25681-05/2025 в сумі 9000,00 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2970,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 2730,00 грн - сума заборгованості за штрафом; 300,00 грн - сума комісії за видачу кредиту.

Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача в користь позивача штрафних санкцій в сумі 2730,00 грн з огляду на наступне.

Враховуючи, що позивачем здійснено нарахування неустойки за невиконання відповідачем умов кредитного договору в період дії воєнного стану, вказані суми в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягають списанню позивачем, як новим кредитором, а тому відсутні підстави для стягнення таких сум з відповідача.

Позивачем нарахована комісія, яка передбачена договором.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням та обслуговування кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту у, тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Тому, у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії 300 грн слід відмовити.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заборгованість за кредитним договором №25681-05/2025 в розмірі 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 2970,00 грн - сума заборгованості за відсотками є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

21.05.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії (Надійний) № 8912829.

Згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Сума кредиту 2500 грн, строк кредитування/строк договору 360 днів (п. 2.2.1, 2.2.2 Договору).

Дата повернення кредиту 15.05.2026. Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 431,25 грн (п. 2.2.8 Договору).

Денна процентна ставка/день 0,998% (п. 2.3.1 Договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка 3949,85% (п. 2.3).

Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 534016.

Перерахування коштів за договором в сумі 11000 гривень підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 13.01.2026 № КД-000108786.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором кредитної лінії, станом на 24.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить: 9855,00 грн, з яких: 2500 грн - за основною сумою боргу; 1923,75 грн - за відсотками, 5 000 грн неустойка, 431,25 грн комісія за надання кредиту.

TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 27.03.2025 уклали Договір факторингу № 27/03/25, а також 24.09.2025 уклали додаткову угоду до цього договору, у відповідності до умов якого TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно із п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Як видно із Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 24.09.2025 за договором факторингу № 27/03/2025 підписаний Сторонами та скріплений їх печатками, фактор ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та клієнт TOB «1 безпечне агентство необхідних кредитів», підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованостей.

Відповідно до Реєстру боржників № 15 від 24.09.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9855 грн, з яких: 2500 грн - за основною сумою боргу; 1923,75 грн - за відсотками, 5 000 грн неустойка, 431,25 грн комісія за надання кредиту.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії № 8912829 від 21.05.2025, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , а саме за основною сумою боргу в розмірі 2500 грн та відсотками в розмірі 1923,75 грн , загальною сумою 4423,75 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту, суд зазначає, що позивач у договорі не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання кредиту та обслуговування, тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію (п. 2.2.4) є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (подібні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21).

Отже, вимога про стягнення комісії в розмірі 431,25 грн не підлягає задоволенню

Щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 5 500 грн, суд зазначає, що зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по цей час в Україні діє воєнний стан та з огляду на положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу неустойку в розмірі 5 000 грн, яка стягненню не підлягає, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ст. ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу вимог ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи встановленні вище судом обставини, суд вважає, що позов підлягаєдо часткового задоволення.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610 - 612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Бровари, вул. Лісова, 2, Броварського району Київської області, ЄДРПОУ 35625014, ІBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість в загальному розмірі 53 789,07 грн, за:

- договором № 8762702 про надання споживчого кредиту, укладеним 13.02.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в сумі 43 395,32 грн, з яких: 19 996,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 399,32 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- договором про надання фінансового кредиту 25681-05/2025, укладеним 11.05.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 в сумі 5 970,00 грн, з яких: в розмірі 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 2970,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

- договором кредитної лінії № 8912829 від 21.05.2025, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_1 в сумі 4423,75 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу - 2500 грн та відсотками - 1923,75 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2257, 88 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 22 травня 2026 року.

Суддя: Г.І.Зушман