Ухвала суду № 136754777, 22.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23069/25

У Х В А Л А

22 травня 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду у справі №420/23069/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) в порядку ч.5 ст.262 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Приписами ч.4 ст.9 КАСУ визначений обов`язок суду вжити визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За ч.3 цієї ж статті КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.ч.6-9 ст.80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

За час розгляду справи Державна установа «Ізмаїльський слідчий ізолятор» посилалась на те, що позивач в державній установі проходила службу з 12.08.2015 року по 04.02.2025 року, в тому числі знаходилась у відпустці по догляду за дитиною з 15.04.2019 року по 04.02.2022 року, у відпустці без збереження грошового забезпечення з 05.02.2022 року по 04.02.2025 року. При звільненні зі служби позивачу суми грошового забезпечення не виплачувались, оскільки вона не проходила службу з 05.02.2022 року.

При цьому, відповідачем було надано до суду довідку про нарахування позивачу посадового окладу, посадового окладу за спецзвання, надбавки за вислугу років, надбавки за вислугу років та надбавки за особливості проходження служби за останні два місяці перед звільненням, відповідно до якого складові грошового забезпечення за грудень 2024 року та січень 2025 року складають 0 грн.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100), який застосовується до правовідносин щодо обчислення середньої заробітної плати у визначених ним випадках, зокрема в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати (п.1 Порядку №100).

Згідно п. 2 Порядку №100 всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Враховуючи вищевказані обставини, судом було виявлено необхідність у витребуванні додаткових письмових доказів по справі у Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», а саме:

- довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2 повні останні місяці, що входили до розрахункового періоду, а саме за лютий та березень 2019 року (тобто до моменту надання їй відпустки по догляду за дитиною з 15.04.2019 року, а саме за лютий та березень 2019 року).

Частиною 2 ст. 241 КАС України визначено, що всі процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, а також клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5-11, 77, 80, 90, 236, 241, 243, 248, 256, 287, 293-295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Витребувати у Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» додаткові письмові докази по справі, а саме:

- довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2 повні останні місяці, що входили до розрахункового періоду, а саме за лютий та березень 2019 року (тобто до моменту надання їй відпустки по догляду за дитиною з 15.04.2019 року, а саме за лютий та березень 2019 року).

Зобов`язати Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» виконати доручення суду та надіслати інформацію, а також належним чином засвідчені докази на її підтвердження до Одеського окружного адміністративного суду (65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14) протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до п.3 ч.1 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя Білостоцький О.В.