Рішення № 136754602, 22.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9721/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просить:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 06 березня 2026 року № 154750013463 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенси за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 лютого 2026 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії період роботи з 11 лютого 1992 року по 10 грудня 1993 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Після досягнення 60 років позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 24 жовтня 2025 року №154750013463, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зокрема, підставою для такої відмови слугувало незарахування до страхового стажу наступних періодів роботи (згідно із записами у трудовій книжці), а саме: з 11 лютого 1992 року по 10 грудня 1993 року, оскільки відсутня підстава (не зазначено документ, його дата та номер) запису про реорганізацію підприємства; з 15 грудня 1993 року по 10 листопада 1997 року, оскільки відсутня інформація про реорганізацію підприємства ТПЗ-2 в «Іллічівське споживче товариство».

У грудні 2025 року позивач знову звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України, долучивши довідку Чорноморського міського споживчого товариства спілки споживчих товариств Одеської області від 24 жовтня 2025 року № 10, згідно з якою підтверджено, що вона дійсно з 15 грудня 1993 року по 10 листопада 1997 року працювала в системі Іллічівського МСТ. Крім того позивач привезла до територіального органу Пенсійного фонду України двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що з 11 лютого 1992 року по 10 грудня 1993 року вона дійсно працювала в «СМУ-7 ПСМО «Одесстрой» після реорганізації СМУ «Пульс» «штукатуром-маляром 3 розряду».

Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 25 грудня 2025 року №154750013463, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. У вказаній відмові від 25 грудня 2025 року зазначено, що страховий стаж становить 31 рік 10 місяців 07 днів.

03 лютого 2026 року позивачем із Головним управлінням ДПС в Одеській області в особі заступника начальника Головного управління ДПС в Одеській області Юрієм Вдовиченком укладено Типовий договір № 02615539100016 про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску), згідно з яким загальна сума єдиного внеску за січень-лютий 2025 року становить 7609 грн. 36 коп. і сплачується на рахунок НОМЕР_1 .

04 лютого 2026 року позивачем сплачено відповідну суму в розмірі 7609 грн. 36 коп. на рахунок UА408999980000355699203021532, що підтверджується квитанцією АТ КБ ПРИВАТБАНК № 1.516821175.1

10 лютого 2026 року, надавши відповідні докази сплати єдиного внеску за січень-лютий 2025 року в розмірі 7609 грн. 36 коп., позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV.

Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області від 17 лютого 2026 року № 154750013463, прийнятим за принципом екстериторіальності, мені відмовлено в призначенні пенсії за віком. У вказаній відмові зазначено, що страховий стаж становить 31 рік 10 місяців 07 днів. Водночас до страхового стажу не зараховано період участі в добровільному страхуванні з 01 січня по 28 лютого 2025 року, оскільки сплата внесків за даний період не відображена в даних РЗО.

27 лютого 2026 року позивач знову звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV.

Проте, рішенням ГУ ПФУ в Луганській області від 06 березня 2026 року № 154750013463, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено в призначенні пенси за віком. Підставою для такої відмови слугувало незарахування до страхового стажу наступного періоду роботи (згідно із записами у трудовій книжці), а саме: з 11 лютого 1992 року по 10 грудня 1993 року у БМУ-7 ПСНО" «Одесбуд» за записами трудової книжки від 08 серпня 1983 року серії НОМЕР_2 , оскільки наявне виправлення дати звільнення з роботи та дати наказу про звільнення з роботи від 10 грудня 1993 року № 37-к, відсутня дата та номер наказу про реорганізацію з 01 січня 1993 року в БМУ «Пульс».

Крім того, в цій відмові вказано, що за даними Протоколу підтвердження трудового стажу показаннями свідків від 19 грудня 2025 року №9 відсутні підстави для підтвердження, оскільки: у свідка ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка працювала з 05 квітня 91 року по 26 квітня 1993 року в БМУ-7 ПСНО «Одесбуд», в трудовій книжці від 17 квітня 1971 року відсутній запис про перейменування з 01 січня 1993 року; у свідка ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , період роботи з 11 лютого 1992 року по 10 березня 1995 року в БМУ-7 ПСНО «Одесбуд» за записами трудової книжки від 08 серпня 1983 року серії НОМЕР_5 містить виправлення дати звільнення з роботи та наявна значна різниця з датою наказу про звільнення з роботи від 10 грудня 1995 року № 37-к, відсутня дата та номер наказу про реорганізацію з 01 січня 1993 року в БМУ «Пульс». Крім того за матеріалами електронної пенсійної справи зазначений період до страхового стажу не зараховано.

Позивач вважає рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 06 березня 2026 року про відмову в призначенні пенсії протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 13.04.2026 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

28.04.2026 року від представника ГУ ПФУ в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши таке.

ОСОБА_1 27.02.2026 звернулась до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою №1108 про призначення пенсії за віком у віці 60 років 8 місяців 19 днів, відповідно Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву позивача від 27.02.2026 відпрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом з призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та головним спеціалістом з призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

За наслідками розгляду заяви позивача від 27.02.2026 №1108 та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення №154750013463 від 06.03.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, відповідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 років.

Страховий стаж ОСОБА_1 обчислений за наданими документами та даними Реєстру застрахованих осіб та складає 30 років 2 місяці 25 днів.

До страхового стажу заявниці не зараховано період роботи за записами трудової книжки з 11.02.1992 по 10.12.1993 у БМУ-7 ПСНО Одесбуд (БМУ «Пульс»), оскільки наявне виправлення дати звільнення з роботи та дати наказу про звільнення з роботи від 10.12.1993 №37-к, а також у записі про реорганізацію підприємства з 01.01.1993 в БМУ Пульс внесено з порушенням пункту 2.15 Інструкції №58 не зазначено підстави перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер. Водночас вищезазначений період частково враховано до страхового стажу (з 11.02.1992 по 28.02.1992) як догляд за дитиною, до досягнення нею трирічного віку.

За даними Протоколу №9 підтвердження трудового стажу показаннями свідків від 19.12.2025 відсутні підстави для підтвердження, оскільки:

- у свідка ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка згідно записів трудової книжки від 15.04.1971 працювала у БМУ-7 ПСНО Одесбуд з 05.04.1991 по 26.04.1993, запис про реорганізацію підприємства з 01.01.1993 в БМУ Пульс внесено з порушенням пункту 2.15 Інструкції №58, а саме не містить підстав перейменування (наказ (розпорядження), його дата і номер). Крім того свідок ОСОБА_3 працювала на підприємстві тільки по 26.04.1993, а отже не може підтвердити період роботи заявниці по 10.12.1993;

- у свідка ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка згідно записів трудової книжки НОМЕР_5 від 08.08.1983 працювала у БМУ-7 ПСНО Одесбуд з 11.02.1992 по 10.03.1995 в записі про звільнення наявне виправлення дати звільнення, а також наявна розбіжність між датою звільнення (10.03.1995) та датою наказу про звільнення (10.12.1995). Запис про реорганізацію 01.01.1993 в БМУ Пульс не містить підстав. Звертаємо увагу, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 період роботи у БМУ-7 ПСНО Одесбуд з 11.02.1992 по 10.03.1995 до страхового стажу не враховано.

Отже, відповідач вказує, що за результатом розгляду заяви позивача від 27.02.2026 №1108 та доданих до неї документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області обґрунтовано прийнято рішення №154750013463 від 06.03.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, відповідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 років.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 60 років звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 24 жовтня 2025 року №154750013463, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зокрема, підставою для такої відмови слугувало незарахування до страхового стажу наступних періодів роботи (згідно із записами у трудовій книжці), а саме: з 11 лютого 1992 року по 10 грудня 1993 року, оскільки відсутня підстава (не зазначено документ, його дата та номер) запису про реорганізацію підприємства; з 15 грудня 1993 року по 10 листопада 1997 року, оскільки відсутня інформація про реорганізацію підприємства ТПЗ-2 в «Іллічівське споживче товариство».

У грудні 2025 року позивач знову звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України, долучивши довідку Чорноморського міського споживчого товариства спілки споживчих товариств Одеської області від 24 жовтня 2025 року № 10, згідно з якою підтверджено, що вона дійсно з 15 грудня 1993 року по 10 листопада 1997 року працювала в системі Іллічівського МСТ. Крім того позивач привезла до територіального органу Пенсійного фонду України двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що з 11 лютого 1992 року по 10 грудня 1993 року вона дійсно працювала в «СМУ-7 ПСМО «Одесстрой» після реорганізації СМУ «Пульс» «штукатуром-маляром 3 розряду».

Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 25 грудня 2025 року №154750013463, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. У вказаній відмові від 25 грудня 2025 року зазначено, що страховий стаж становить 31 рік 10 місяців 07 днів.

03 лютого 2026 року позивачем із Головним управлінням ДПС в Одеській області в особі заступника начальника Головного управління ДПС в Одеській області Юрієм Вдовиченком укладено Типовий договір № 02615539100016 про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску), згідно з яким загальна сума єдиного внеску за січень-лютий 2025 року становить 7609 грн. 36 коп. і сплачується на рахунок НОМЕР_1 .

04 лютого 2026 року позивачем сплачено відповідну суму в розмірі 7609 грн. 36 коп. на рахунок UА408999980000355699203021532, що підтверджується квитанцією АТ КБ ПРИВАТБАНК № 1.516821175.1

10 лютого 2026 року, надавши відповідні докази сплати єдиного внеску за січень-лютий 2025 року в розмірі 7609 грн. 36 коп., позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV.

Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області від 17 лютого 2026 року № 154750013463, прийнятим за принципом екстериторіальності, мені відмовлено в призначенні пенсії за віком. У вказаній відмові зазначено, що страховий стаж становить 31 рік 10 місяців 07 днів. Водночас до страхового стажу не зараховано період участі в добровільному страхуванні з 01 січня по 28 лютого 2025 року, оскільки сплата внесків за даний період не відображена в даних РЗО.

27.02.2026 позивач звернулась до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою №1108 про призначення пенсії за віком у віці 60 років 8 місяців 19 днів, відповідно Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву позивача від 27.02.2026 відпрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом з призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та головним спеціалістом з призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

За наслідками розгляду заяви позивача від 27.02.2026 №1108 та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення №154750013463 від 06.03.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, відповідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 років.

Страховий стаж ОСОБА_1 обчислений за наданими документами та даними Реєстру застрахованих осіб та складає 30 років 2 місяці 25 днів.

До страхового стажу заявниці не зараховано період роботи за записами трудової книжки з 11.02.1992 по 10.12.1993 у БМУ-7 ПСНО Одесбуд (БМУ «Пульс»), оскільки наявне виправлення дати звільнення з роботи та дати наказу про звільнення з роботи від 10.12.1993 №37-к, а також у записі про реорганізацію підприємства з 01.01.1993 в БМУ Пульс внесено з порушенням пункту 2.15 Інструкції №58 не зазначено підстави перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер. Водночас вищезазначений період частково враховано до страхового стажу (з 11.02.1992 по 28.02.1992) як догляд за дитиною, до досягнення нею трирічного віку.

За даними Протоколу № 9 підтвердження трудового стажу показаннями свідків від 19.12.2025 відсутні підстави для підтвердження, оскільки:

- у свідка ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка згідно записів трудової книжки від 15.04.1971 працювала у БМУ-7 ПСНО Одесбуд з 05.04.1991 по 26.04.1993, запис про реорганізацію підприємства з 01.01.1993 в БМУ Пульс внесено з порушенням пункту 2.15 Інструкції №58, а саме не містить підстав перейменування (наказ (розпорядження), його дата і номер). Крім того свідок ОСОБА_3 працювала на підприємстві тільки по 26.04.1993, а отже не може підтвердити період роботи заявниці по 10.12.1993;

- у свідка ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка згідно записів трудової книжки НОМЕР_5 від 08.08.1983 працювала у БМУ-7 ПСНО Одесбуд з 11.02.1992 по 10.03.1995 в записі про звільнення наявне виправлення дати звільнення, а також наявна розбіжність між датою звільнення (10.03.1995) та датою наказу про звільнення (10.12.1995). Запис про реорганізацію 01.01.1993 в БМУ Пульс не містить підстав. Звертаємо увагу, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 період роботи у БМУ-7 ПСНО Одесбуд з 11.02.1992 по 10.03.1995 до страхового стажу не враховано.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом..

На підставі пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спірним у цій справі є неврахуванням пенсійним органом до страхового стажу позивача періоду роботи згідно записам трудової книжки, а також Протоколу від 19 грудня 2025 року № 9 про підтвердження трудового стажу показаннями свідків, з 11 лютого 1992 року по 10 грудня 1993 року у БМУ-7 ПСНО «Одесбуд», оскільки наявне виправлення дати звільнення з роботи та дати наказу про звільнення з роботи від 10 грудня 1993 року №37-к, відсутня дата та номер наказу про реорганізацію з 01 січня 1993 року в БМУ «Пульс».

Відповідно до статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого пенсійного віку і мають необхідний для призначення пенсії страховий стаж.

Статтею 9 Закону України №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-ІV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Як слідує з оскаржуваного рішення, саме: відсутність необхідного стажу стала підставою для відмови мені в призначенні пенсії за віком.

За змістом статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах-та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону № 1058-ІУ).

На підставі частини другої статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-ІV).

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Записами в трудовій книжці позивачки підтверджено, що з 11 лютого 1992 року по 10 грудня 1993 року у БМУ-7 ПСНО «Одесбуд» вона працювала штукатуром-маляром 3 розряду.

Разом із цим суд зазначає, що рішеннями ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 25 грудня 2025 року та ГУ ПФУ в Закарпатській області від 17 лютого 2026 року було підтверджено, що спірний період зарахований до трудового стажу позивачки.

Посилання ГУ ПФУ в Луганській області на наявність виправлень дати звільнення з роботи та дати наказу про звільнення з роботи від 10 грудня 1993 року №37-к, а також на відсутність дати та номеру наказу про реорганізацію з 01 січня 1993 року в БМУ «Пульс» є безпідставними, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 677/277/17, а також застосована Верховним Судом у постановах від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22, від 17 вересня 2025 року у справі № 300/6565/23.

Крім того Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а викладена правова позиція, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 06 березня 2026 року № 154750013463 про відмову в призначенні пенсії у контексті незарахування до страхового стажу періоду роботи з 11 лютого 1992 року по 10 грудня 1993 року у БМУ-7 ПСНО «Одесбуд» через наявне виправлення дати звільнення з роботи та дати наказу про звільнення з роботи від 10 грудня 1993 року № 37-к, та відсутність дати та номеру наказу про реорганізацію з 01 січня 1993 року в БМУ «Пульс» - є протиправним та підлягає скасуванню.

Задовольняючи зазначену вимогу позивача, суд також задовольняє і похідну вимогу щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 лютого 2026 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії період роботи з 11 лютого 1992 року по 10 грудня 1993 року.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати у сумі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (адреса: вул. Вячеслава Чорновола, 157, м. Черкаси, 18003, код ЄДРПОУ 21782461) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 06 березня 2026 року № 154750013463 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенси за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 лютого 2026 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії період роботи з 11 лютого 1992 року по 10 грудня 1993 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів