Рішення № 136753647, 21.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року справа №810/569/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал Софт Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдинг» про визнання правочину недійсним.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся Офіс великих платників податків ДФС (далі позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал Софт Груп» (далі відповідач-1, ТОВ «Ареал Софт Груп») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдинг» (далі відповідач-2, ТОВ «ВОГ Трейдинг») про визнання недійсним правочину, укладеного між ТОВ «Ареал Софт Груп» та ТОВ «ВОГ Трейдинг» від 18.01.2016 № 1801/1.

Мотивуючи позовні вимоги, контролюючий орган вказує, що договір купівлі-продажу № 1801/1, укладений 18.01.2026 між ТОВ «Ареал Софт Груп» та ТОВ «ВОГ Трейдинг», (далі Договір № 1801/1) є недійсним, оскільки ТОВ «Ареал Софт Груп» не знаходиться за зареєстрованим місцезнаходженням, основні засоби та трудові ресурси в нього відсутні, за весь період своєї діяльності вказаним товариством подані лише дві декларації з ПДВ за грудень 2015 року та січень 2016 року.

Окремо позивач звертає увагу на протокол допиту свідка (директора/головного бухгалтера/засновника ТОВ «Ареал Софт Груп» ОСОБА_1 ) від 07.11.2017, згідно з яким ОСОБА_1 повідомлено, що їй нічого не відомо, ані засновником, ані директором, ані на будь-якій іншій посаді в ТОВ «Ареал Софт Груп» вона не працювала, водночас зазначила, що приблизно два роки назад на прохання знайомого підписала за грошову винагороду якісь документи щодо реєстрації якогось підприємства. На питання про взаємовідносини з ТОВ «ВОГ Трейдинг» ОСОБА_1 відповіла, що їй нічого про це невідомо.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 відкрито загальне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання по справі.

14.05.2018 від ТОВ «ВОГ Трейдинг» до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній наполягає на відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних і достатніх доказів фіктивності господарської діяльності ТОВ «Ареал Софт Груп», а також фіктивності господарських взаємовідносин між вказаним підприємством та ТОВ «ВОГ Трейдинг».

Відповідач-1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

25.05.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній наполягає на достатності в матеріалах справи доказів фіктивності спірного правочину.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 зупинено провадження в адміністративній справі № 810/569/18 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції в адміністративній справі № 803/1245/17.

Ухвалою суду від 27.06.2024 поновлено провадження в адміністративній справі № 810/569/18, а також здійснено заміну позивача у справі на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі позивач, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 зупинено провадження в адміністративній справі № 810/569/18 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 420/12471/22.

Ухвалою суду від 18.12.2025 поновлено провадження в справі, а також вирішено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 витребувано докази у справі від позивача (копії судових рішень у справі № 803/1245/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВОГ Трейдинг до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення - рішення №00062414-06 від 31.08.2017; докази передачі реєстраційної справи та ІКП ТОВ «ВОГ Трейдинг» до Головного управління ДПС у Волинській області за новим місцем обліку платника; докази щодо узгодження грошових зобов`язань на підставі податкового повідомлення - рішення від 31.08.2017 № 00062414-06) та від Головного управління ДПС у Волинській області (докази включення до вимог кредитора у справі про банкрутство ТОВ «ВОГ Трейдинг» вимог про оскарження податкового повідомлення - рішення від 31.08.2017 № 00062414-06 або стягнення податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення - рішення від 31.08.2017 № 00062414-06; письмові пояснення та докази, чи виносилась податкова вимога щодо суми податкового боргу на підставі податкового повідомлення - рішення від 31.08.2017 № 00062414-06; зворотній бік ІКП на ТОВ «ВОГ Трейдинг» з ПДВ за весь період обліку в Головному управлінні ДПС у Волинській області із повним описом графи «опис операції»; доля визначених грошових зобов`язань на підставі податкового повідомлення - рішення від 31.08.2017 № 00062414-06 у справі про банкрутство; докази щодо узгодження грошових зобов`язань на підставі податкового повідомлення - рішення від 31.08.2017 № 00062414-06; копії судових рішень у справи про банкрутство щодо податкового боргу на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.08.2017 № 00062414-06; копію кінцевого рішення у справі про банкрутство ТОВ «ВОГ Трейдинг».

У судове засідання 21.05.2026 з`явився представник позивача. Відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, місце та час розгляду справи сповіщені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань до суду не направляли.

У судовому засіданні представник позивача подав клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження у зв`язку з неявкою відповідачів.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 закрито підготовче провадження у справі та продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ураховуючи подане клопотання, протокольною ухвалою від 21.05.2026 суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

18.01.2026 між ТОВ «Ареал Софт Груп», як продавцем, та ТОВ «ВОГ Трейдинг», як покупцем укладено договір купівлі-продажу № 1801/1 (далі Договір № 1801/1), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти в асортименті (паливо дизельне в кількості 28 571,00 т, а покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити його вартість на загальну суму 399 994 000,00 грн.

Позивач стверджує, а відповідачі не заперечують, що на виконання умов Договору № 1801/1 ТОВ «ВОГ Трейдинг» перерахувало на користь ТОВ «Ареал Софт Груп» попередню оплату в сумі 56 510 800,00 грн, у т.ч. ПДВ, у зв`язку з чим 21.01.2016 були складені відповідні податкові накладні, на підставі яких відповідачем-2 сформовано податковий кредит за січень 2016 року.

Уважаючи вказаний вище правочин недійсним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

За правилами пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: 4.1.1 загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; 4.1.3. невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (пункт 6.1 статті 6 ПК України).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Отже, у податкових правовідносинах контролюючий орган здійснює владні управлінські функції, а тому, як прямо зазначено в підпункті 14.1.241 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є суб`єктом владних повноважень у значенні Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 20 ПК України визначено права контролюючих органів.

Пунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Отже, заявляючи відповідний позов, контролюючий орган діє як суб`єкт владних повноважень, реалізуючи публічно-владні управлінські функції у публічно-правовій сфері податкових правовідносин, із забезпечення виконання конституційного обов`язку платника податків (стаття 67 Конституція України), тобто для забезпечення публічного порядку.

Європейський суд з прав людини в одному зі своїх рішень (справа «Феррадзіні проти Італії» (Ferrazzini v. Italy) заява № 44759/98) проголосив, що «…податкові питання… становлять частину основного пакета прерогатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер…, податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов`язків, незважаючи на матеріальні наслідки, які вони обов`язково створюють для платника податків» (пункт 29).

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилами частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним, частиною третьою якої передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом частини третьої статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини, зокрема, може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Водночас однією з основоположних засад цивільного законодавства відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Таким чином, законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Як вже зазначалось вище, за умовами Договору № 1801/1 ТОВ «Ареал Софт Груп» зобов`язувалось передати у власність ТОВ «ВОГ Трейдинг» паливо дизельне в кількості 28 571,00 т, а останній зобов`язувався прийняти товар та оплатити його вартість на загальну суму 399 994 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що відповідачами не було надано суду жодних доказів на підтвердження реальності вказаного вище правочину, у т.ч. передбачені умовами Договору № 1801/1 додатки та акти приймання-передачі товару, а також докази транспортування товару.

Крім того з Договору № 1801/1 вбачається, що від імені ТОВ «Ареал Софт Груп» його підписано директором вказаного товариства Сомсіковою О.О.

Проте з наданої позивачем копії протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_1 від 07.11.2017 року вбачається, що остання не була керівником чи засновником ТОВ «Ареал Софт Груп», не здійснювала і не збиралася здійснювати ніякої підприємницької діяльності, не укладала та не підписувала жодних документів від імені ТОВ «Ареал Софт Груп» та не володіє жодною інформацією щодо діяльності вказаного підприємства. Також ОСОБА_1 повідомила, що приблизно два роки назад на прохання знайомого підписала за грошову винагороду якісь документи щодо реєстрації якогось підприємства. На питання про взаємовідносини з ТОВ «ВОГ Трейдинг» ОСОБА_1 відповіла, що їй нічого про це невідомо.

Отже, первинні бухгалтерські документи від імені ТОВ «Ареал Софт Груп» складені та підписані особою, яка заперечує свою участь у господарській діяльності вказаного товариства.

Крім цього з листа Генеральної прокуратури України від 10.05.2018 № 07/1/1-19460-17 вбачається, що Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003061 від 27.09.2017 стосовно службових осіб ТОВ «ВОГ Трейдинг» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

Водночас, на переконання суду, необхідною умовою для підтвердження факту здійснення спірних господарських операцій є перевірка можливості здійснення контрагентом ТОВ «Ареал Софт Груп» (продавцем нафтопродуктів) спірних господарських операцій.

Проте у ході судового розгляду цієї справи відповідачем-1 не надано суду жодного доказу, з якого можливо встановити наявність у нього достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів для виконання спірної господарської операції.

Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що між ТОВ «ВОГ Трейдинг» та ТОВ «Ареал Софт Груп» відсутня господарська діяльність, оскільки останнє створено на підставі внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей. Тобто це підприємство створене фіктивно без мети здійснення господарської діяльності.

Отже, укладений між відповідачами Договір № 1801/1 має бути визнаний недійсним, адже він не міг бути виконаним ТОВ «Ареал Софт Груп», яке створене фіктивно без мети здійснення господарської діяльності та за відсутності фактичної господарської діяльності між відповідачами.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Доказів понесення позивачем судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним правочин договір купівлі-продажу № 1801/1, укладений 18.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ареал Софт Груп» (код ЄДРПОУ 39954814) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдинг» (код ЄДРПОУ 38390515).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.