Ухвала суду № 136753620, 21.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

21 травня 2026 року справа № 320/44584/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Франковської А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної регуляторної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація, та на стороні відповідача - Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Скала», про визнання протиправними дій, скасування рішень,

за участю:

представника позивача, третіх осіб (Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації) - Савченко Т.Ф.,

представника відповідача - Канавського Д.О. (в порядку самопредставництва),

представника третьої особи (Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Скала») - Цімейко Б.А.,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі позивач, Департамент) з позовом до Державної регуляторної служби України (також далі відповідач, ДРС), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ДРС в частині видачі наказу від 17.06.2025 № 112 про проведення позапланової перевірки діяльності Департаменту та скасувати останній;

- визнати протиправними дії ДРС в частині складання акту позапланової перевірки додержання Департаментом вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 24.06.2025 № 10/112-Д-2025, невід`ємною частиною якого є припис про усунення порушень Департаментом вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, та скасувати останні.

24.09.2025 представником позивача засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову, в якому останній просить суд:

- задовольнити заяву Департаменту про забезпечення позову;

- зупинити до вирішення питання по суті справи дію припису про усунення порушень, який є невід`ємною частиною акту від 24.06.2025 № 10/112-Д-2025 позапланової перевірки ДРС додержання Департаментом вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання уточненої позовної заяви, в якій у прохальній частині позову необхідно було чітко зазначити всі реквізити оскаржуваного припису про усунення порушень Департаментом вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності; надання доказів сплати судового збору у сумі 7 267,20 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у задоволенні заяви Департаменту від 24.09.2025 про забезпечення позову в адміністративній справі № 320/44584/25 відмовлено.

13.10.2025 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про усунення недоліків, до якої додано уточнену позовну заяву із доказами направлення відповідачу та докази сплати судового збору у сумі 7 267,20 грн.

Так, згідно з уточненою позовною заявою від 13.10.2025 Департамент звертається до суду із позовом до ДРС та просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача в частині видачі наказу від 17.06.2025 № 112 про проведення позапланової перевірки діяльності Департаменту та скасувати останній;

- визнати протиправними дії ДРС в частині складання Припису від 24.06.2025 № 10/112-Д-2025 про усунення порушень Департаментом вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, який є невід`ємною частиною акта позапланової перевірки додержання Департаментом вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 24.06.2025 № 10/112-Д-2025, та скасувати останній.

В обґрунтування позовних вимог Департамент зазначає, що в період з 18.06.2025 по 24.06.2025 ДРС проведено позапланову перевірку додержання позивачем вимог законодавства про дозвільну систему в сфері господарської діяльності в частині щодо видачі (відмови у видачі) документів дозвільного характеру, за результатами якої складено акт від 24.06.2025 № 10/112-Д-2025 та припис, яким зобов`язано усунути виявлені порушення, а саме:

1) забезпечити виконання вимог частини третьої статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та вжити заходів щодо внесення змін до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 у частині виключення обов`язку фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, зокрема контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою;

2) забезпечити виконання вимог абзаців другого-четвертого частини першої статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», частини третьої статті 1 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» шляхом припинення: видачі документа дозвільного характеру, необхідність одержання якого не встановлена законом, а саме контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою; вимагати від суб?єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», а саме контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою.

Позивач вважає вказані висновки протиправними, оскільки контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою відсутня в затвердженому законом переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, водночас безпідставним є ототожнення ДРС понять «видачі дозволу» та «видачі контрольної картки».

Так, на переконання позивача, контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою не є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, відповідно Департамент не є дозвільним органом у розумінні Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», а ДРС не наділена повноваженнями в частині проведення перевірки діяльності позивача щодо додержання ним вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

16.10.2025 через підсистему «Електронний суд» від Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Скала» (далі ПП «НВФ «Скала») надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача та про закриття провадження у даній справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

В обґрунтування вказаної заяви в частині закриття провадження у справі ПП «НВФ «Скала» зазначає, що спір між двома державними органами не може бути вирішений у судах жодної юрисдикції, оскільки є спором держави із самою собою. Акт перевірки дотримання вимог законодавства, на переконання ПП «НВФ «Скала», не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 19 КАС України; позивач не довів, що оскаржуваними актом перевірки та приписом порушені права та законні інтереси Департаменту, оскільки вказані акт та припис лише зобов`язують останнього усунути порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 22.01.2026. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП «НВФ «Скала» (також далі третя особа-1). Також судом вирішено розглянути клопотання ПП «НВФ «Скала» про закриття провадження у справі під час судового розгляду та запропоновано сторонам подати письмові пояснення щодо вказаного клопотання.

22.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від третьої особи-1 надійшли пояснення щодо позову.

23.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких Департамент наполягає на відсутності правових підстав для задоволення клопотання ПП «НВФ «Скала» про закриття провадження в справі, оскільки кожна особа (будь-який суб`єкт приватного права та суб`єкт публічного права) має право подати позов до будь-якого суб`єкта владних повноважень за єдиного обмеження, якщо це не суперечить закону, та при наявності єдиної умови, а саме - забезпечення захисту порушених прав, свобод, інтересів у сфері публічно-правових відносин. Позивач стверджує, що у спірних правовідносинах саме відповідач здійснював публічні владні управлінські функції і саме відповідач виступає суб`єктом владних повноважень, чиє рішення оскаржується з підстав його незаконності.

Так, на переконання Департаменту, має місце його звернення до суду не як суб`єкта владних повноважень на підставі частини четвертої статті 5 КАС України, а на підставі частини першої статті 5 КАС України. Водночас статус позивача як органу місцевого самоврядування не свідчить, що він може звернутись до суду лише як суб`єкт владних повноважень.

29.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем також заявлено клопотання про закриття провадження в справі, оскільки спір між двома державними органами не може бути вирішений у судах жодної юрисдикції, оскільки є спором держави із самою собою.

30.12.2025 через підсистему «Електронний суд» третьою особою-1 подано письмові пояснення щодо суті спору.

31.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

06.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

22.01.2026 підготовче засідання знято з розгляду у зв`язку із оголошенням сигналу повітряної тривоги по м. Києву. Призначено наступне підготовче засідання на 26.02.2026.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 підготовче засідання відкладено у зв`язку із клопотанням представника відповідача на 03.03.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Київську міську раду (далі третя особа-2) та Київську міську державну адміністрацію (далі третя особа-3). Відкладено підготовче засідання на 26.03.2026.

Судове засідання 26.03.2026 знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 23.04.2026 11:00 год.

23.04.2026 судом вирішено відкласти підготовче засідання на 07.05.2026 у зв`язку з необхідністю уточнення клопотання про закриття провадження у справі.

26.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від третьої особи-1 надійшло уточнене клопотання про закриття провадження в справі, обґрунтоване тим, що оскільки позивач, як «суб`єкт владних повноважень» є виконавчим органом державної влади у м. Києві, зокрема Київської міської державної адміністрації, яка на території міста Києва забезпечує виконання Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, то позивач не має права в адміністративному порядку (суді) оскаржувати акти іншого «суб`єкта владних повноважень» - відповідача та вищих контролюючих позивача органів державної влади, оскільки це буде позов держави до самої себе, що є неприпустимо.

ПП «НВФ «Скала» наголошує, що зважаючи на те, що право Департаменту на звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання недійсними наказу на проведення позапланової перевірки, акту перевірки та припису ДРС не закріплені у жодному нормативно-правовому акті, а тому позивач не має права на звернення до суду.

Також третя особа-1 зазначає, що спір у межах цієї справи не відноситься до компетенційного, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між позивачем і відповідачем, а судовий спір між двома «суб`єктами владних повноважень» неможливий.

27.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від ПП «НВФ «Скала» надійшли додаткові пояснення до клопотання про закриття провадження в справі, в яких третя особа-1 послалася додатково на судову практику Верховного Суду в спорах між суб`єктами владних повноважень.

30.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача також надійшло уточнене клопотання про закриття провадження в справі, так як спір між двома суб`єктами владних повноважень не може бути вирішений у судах жодної юрисдикції, оскільки є спором держави із самою собою. ДРС посилається на судові рішення Верховного Суду, прийняті в спорах між суб`єктами владних повноважень, а також наголошує, що спір у цій справі не є компетенційним у розумінні пункту 3 частини першої статті 19 КАС України.

06.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на заявлені відповідачем і третьою особою-1 клопотання про закриття провадження.

У вказаних запереченнях Департамент зазначає, що кожна особа (будь-який суб`єкт приватного права та суб`єкт публічного права) має право подати позов до будь-якого суб`єкта владних повноважень за єдиного обмеження, якщо це не суперечить закону, та при наявності єдиної умови, а саме - забезпечення захисту порушених прав, свобод, інтересів у сфері публічно-правових відносин. Також посилається на судову практику Верховного Суду.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 21.05.2026 для вирішення клопотань учасників справи про закриття провадження в справі.

У підготовче судове засідання, призначене на 21.05.2026, з`явилися представники позивача, відповідача та третіх осіб 1, 2, 3.

Розглянувши клопотання відповідача та третьої особи-1 про закриття провадження в справі, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу;

16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

Отже, за змістом наведених норм до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкту владних повноважень надано такому суб`єкту законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18) сформульовано правову позицію, згідно з якою держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У випадку, коли держава вступає в адміністративні правовідносини, вона діє через свої органи як суб`єкт владних повноважень.

Отже, поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.

Метою участі держави в особі відповідних органів у адміністративних правовідносинах є публічний інтерес, тобто вступаючи у такі відносини, держава в особі відповідного органу має на меті в першу чергу захист інтересів держави, громади, невизначеного кола осіб.

Зважаючи на викладене, держава в особі відповідних органів може брати участь в судових процесах, в тому числі в якості позивача, за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства, виходячи, в першу чергу, із суті правовідносин та з урахуванням, зокрема, суб`єктного складу сторін та інших чинників, які можуть впливати на визначення юрисдикції судів.

Таким чином, за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої.

Винятком є компетенційний спір. Утім, хоча формально цей спір вирішується у позовному провадженні, по суті це не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів.

При цьому, під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з проведенням ДРС перевірки додержання Департаментом вимог законодавства про дозвільну систему в сфері господарської діяльності та складання за її результатами припису про усунення порушень.

Так, підставою проведення перевірки слугувала заява ПП «НВФ «Скала» про порушення вимог законодавства про дозвільну систему в сфері господарської діяльності від 24.04.2025 № 3268, в якій третя особа-1 просила ДРС провести відповідні заходи та припинити у м. Києві свавілля та прояви корупції Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища (Департаментом територіального контролю) та Комунальним підприємством «Київблагоустрій» при прийнятті до розгляду заяв ПП «НВФ «Скала» та інших суб`єктів у м. Києві, опрацюванні документів для видачі контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення з наступною видачею відповідних дозвільних документів (контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на примусовій платній основі, у той час, як законом передбачена безоплатна видача дозвільних документів та без нав?язування незаконних платних послуг, а також вжити відповідних заходів, направлених на те, щоб Київрада, Київська міська державна адміністрація виконали вимоги ст. 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та постанову Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 870 «Про затвердження Типового порядку видачі дозволів на порушення об?єктів благоустрою» та привела Правила благоустрою міста Києва у відповідність до вимог чинного законодавства У країни.

Предметом позапланової перевірки визначено додержання Департаментом вимог законодавства про дозвільну систему в сфері господарської діяльності в частині щодо видачі (відмови у видачі) документів дозвільного характеру.

Результати перевірки оформлені Актом від 24.06.2025 № 10/112-Д-2025, невід`ємною частиною якого є припис про усунення порушень вимог законодавства про дозвільну систему в сфері господарської діяльності.

Згідно з вказаним актом ДРС виявлені порушення:

- абзаців другого-четвертого частини першої статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у частині встановлення виключно законами, які регулюють відносини, пов?язані з одержанням документів дозвільного характеру, необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, припинення дії) документа дозвільного характеру;

- частини третьої статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» у частині заборони встановлювати у Правилах благоустрою міста Києва обов?язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи;

- частини третьої статті 1 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» у частині встановленої заборони вимагати від суб?єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.

У зв`язку з виявленими порушеннями, відповідачем винесено припис, яким керівника Департаменту зобов`язано:

1) забезпечити виконання вимог частини третьої статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та вжити заходів щодо внесення змін до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради ІІ сесія VI скликання від 25.12.2008 № 1051/1051 (зі змінами) в частині виключення обов?язку фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, зокрема контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою;

2) забезпечити виконання вимог абзаців другого-четвертого частини першої статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», частини третьої статті 1 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» шляхом припинення:

- видачі документа дозвільного характеру, необхідність одержання якого не встановлена законом, а саме контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою;

- вимагати від суб?єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господ діяльності», а саме контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV (далі - Закон № 2806-IV), який встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

За приписами статті 1 Закону № 2806-IV визначено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 2806-IV виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, припинення дії) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, припинення дії документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV), який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Питання щодо видачі дозволу на порушення об`єктів благоустрою врегулювано статтею 26-1 Закону № 2807-IV, згідно з частинами 1 5 якої порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою (далі - дозвіл) виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, крім випадків, встановлених абзацами другим - п`ятим цієї частини.

Дозвіл не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи виконуються: особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту; у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлено у встановленому законодавством порядку; особами, які здійснюють будівельно-монтажні роботи з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури. Про початок виконання таких робіт особа, яка має намір їх виконувати, повідомляє відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради не менше ніж за один робочий день до виконання робіт. У такому разі право на порушення об`єктів благоустрою виникає з дня, зазначеного як день початку виконання відповідною особою будівельно-монтажних робіт.

Роботи з усунення наслідків аварій на об`єктах благоустрою розпочинаються негайно з обов`язковим подальшим оформленням дозволу в порядку, визначеному законодавством (частина 1 статті 26-1 Закону № 2807-IV).

Перелік земляних та ремонтних робіт, для виконання яких необхідно отримати дозвіл, встановлюється Типовим порядком видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об`єктів благоустрою, що затверджується Кабінетом Міністрів України (далі - Типовий порядок) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» (частина 2 статті 26-1 Закону № 2807-IV).

Порядок видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об`єктів благоустрою затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі Типового порядку. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовується Типовий порядок (частина 3 статті 26-1 Закону № 2807-IV).

Видача дозволу та його переоформлення здійснюються безоплатно (частина 4 статті 26-1 Закону № 2807-IV).

Дозвіл видається протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви. Строк дії дозволу визначається умовами робіт і не може перевищувати один рік (частина 5 статті 26-1 Закону № 2807-IV).

Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва (далі Правила № 1051/1051).

Згідно з абзацами 17 та 19 розділу І Правил № 1051/1051 контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою - документ встановленої форми згідно з додатком до цих Правил, на підставі якого здійснюються фіксація та контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва.

Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою вводиться на період до затвердження Київською міською радою Порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів.

Відповідно до п. 15.1.3. Правил № 1051/1051 Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом, який здійснює видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території м. Києва без будь-яких погоджень та затверджень Київським міським головою та іншими посадовими особами виконавчого органу Київради.

При цьому пунктом 1 Положення про Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим рішенням Київської міської ради від 02.03.2023 № 6010/6051, встановлено, що Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який відповідно до рішення Київської міської ради від 08.12.2016 № 544/1548 перейменовано з Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2012 № 198/7535 було перейменовано з Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Отже, видача контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, яка по своїй суті є дозволом на порушення об`єктів благоустрою, віднесено до компетенції Департаменту.

Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг встановлено Законом України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI (далі - Закон № 5203-VI).

Положеннями статті 1 Закону № 5203-VI передбачено, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов`язків такої особи відповідно до закону; суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

До адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб`єкту звернення, а також об`єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт (частина 3 статті 3 Закону № 5203-VI).

Положеннями частини 2 статті 5 Закону № 5203-VI визначено, що адміністративні послуги визначаються виключно законом.

Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності визначено Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 № 3392-VI, відповідно до пункту 144 додатку до останніх віднесено дозвіл на порушення об`єктів благоустрою.

Тобто, видача контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, яка по суті є дозволом на порушення об`єктів благоустрою, є адміністративною послугою, яка надається дозвільним органом. Видача контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою здійснюється Департаментом.

Тобто, до повноважень Департаменту відноситься видача дозвільної документації.

При цьому, відповідно до пункту 1 Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 724, (далі Положення № 724) Державна регуляторна служба України (ДРС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. ДРС є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності. У пункті 4 вказаного Положення визначено, що на ДРС покладається ряд завдань, одним із яких є здійснення нагляду за дотриманням органами державної влади, державними колегіальними органами законодавства у сфері ліцензування.

Відповідно до статті 9-1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, належать, зокрема: проведення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку перевірок додержання органами державного нагляду (контролю) вимог цього Закону в частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; участь в установленому Кабінетом Міністрів України порядку у заходах державного нагляду (контролю), що проводяться іншими центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, державними колегіальними органами, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування; одержання від органів державного нагляду (контролю) та суб`єктів господарювання інформації, довідок, документів, скарг, матеріалів, відомостей щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності; складання актів перевірок та внесення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку подань до органів державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог цього Закону, які є обов`язковими до розгляду.

Серед основних завдань ДРС, які визначені пунктом 3 Положення № 724 є реалізація державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Підпунктом 33 пункту 4 Положення № 724 передбачено, що ДРС відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням дозвільними органами (їх посадовими особами) вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру та встановленого порядку їх видачі.

Отже, ДРС є органом державної влади, діяльність якого, зокрема, полягає у здійсненні виключних функцій контролю (нагляду) здійснення дозвільної системи у сфері господарської діяльності. При цьому, позивач здійснює відповідні виключні функції контролю за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, а відповідач, який також є органом державної влади, - функції суб`єкта надання адміністративних послуг з видачі документів дозвільного характеру.

Суд зазначає, що спір у цій справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між Департаментом та ДРС. Позивач звернувся з вимогою про визнання протиправними дій та скасування рішень суб`єкта владних повноважень, якому відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» він підзвітний і підконтрольний, і який, реалізуючи компетенцію у сфері нагляду за дозвільним органом, здійснив контроль за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру позивачем як підконтрольним органом.

Ураховуючи вищезазначене, а також зважаючи на те, що в межах цієї справи захист порушеного, на думку позивача, права полягає в скасуванні припису ДРС, яким зобов`язано Департамент забезпечити виконання вимог частини третьої статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», абзаців другого-четвертого частини першої статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», частини третьої статті 1 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», суд дійшов висновку, що в даному випадку Департамент звернувся до суду з позовом саме як суб`єкт владних повноважень.

Водночас відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

При цьому згідно зі статтею 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» право судового оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) надано лише суб`єкту господарювання.

Зважаючи на те, що право Департаменту на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про скасування припису ДРС не закріплені у жодному нормативно-правовому акті, тому позивач у цій справі не має права на звернення до суду.

При цьому суд зазначає, що висновки Верховного Суду, викладені у постанові 09.08.2024 у справі № 420/4544/19, на які посилається позивач, не є релевантними для обставин справи, що розглядається, оскільки підстави звернення до суду з позовом були відмінними.

З огляду на викладене, заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У судовому засіданні 21.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали суду складено 22.05.2026.

Керуючись статтями 238, 239, 241-243, 248, 256 КАС України, суд,

у х в а л и в:

1. Провадження в адміністративній справі № 320/44584/25 за позовом Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної регуляторної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація, та на стороні відповідача - Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Скала», про визнання протиправними дій, скасування рішень - закрити.

2. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

3. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Кушнова А.О.