Ухвала суду № 136753461, 20.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2026 року м. Київ № 320/20792/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка, буд. 10), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про припинення надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити з 01 травня 2025 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пільг щодо 50-відсоткової знижки плати за житлово-комунальні послуги як Ветерану військової служби відповідно до пункту 6 частини 1 статті 6 Закону України від 24.03.1998 №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позовної заяви заяву про поновлення такого строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано лише в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо інше не передбачено законом, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що законодавець пов`язує початок перебігу строку звернення до суду не виключно з моментом фактичного усвідомлення особою протиправності певних рішень, дій чи бездіяльності, а також із моментом, коли така особа об`єктивно мала реальну можливість дізнатися про відповідне порушення.

Отже, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду визначальним є не суб`єктивне ставлення особи до правової оцінки певних обставин, а встановлення моменту, коли особа фактично дізналася або за об`єктивних обставин повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав.

Порівняльний аналіз понять «дізнався» та «повинен був дізнатися», які використані у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про закріплення процесуальним законом презумпції обізнаності особи про стан реалізації власних прав та інтересів.

Саме тому самого лише посилання позивача на момент, коли він для себе дійшов висновку про можливе порушення його прав, недостатньо для визначення початку перебігу строку звернення до суду.

Обов`язковому доведенню підлягають також обставини, які об`єктивно перешкоджали особі своєчасно дізнатися про порушення своїх прав та реалізувати право на судовий захист у встановлений законом строк, що узгоджується із загальним принципом доказування, передбаченим процесуальним законом.

Посилання позивача на нещодавно отриманий лист відповідача не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатися про можливе порушення своїх прав, оскільки такий лист лише підтверджує дату початку активних дій позивача щодо з`ясування підстав та порядку здійснення відповідних нарахувань.

Натомість із матеріалів позовної заяви вбачається, що спірні виплати, які позивач вважає неправомірними або неповними, не були здійснені ще у травні 2025 року, а відтак саме з цього моменту позивач мав об`єктивну можливість знати як про факт їх ненарахування чи неповної виплати, так і про можливе порушення своїх прав.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з 01.05.2025 року.

Таким чином, саме у період отримання або неотримання відповідних виплат позивач повинен був дізнатися про обставини, які наразі покладені ним в основу заявлених позовних вимог.

Разом з тим позовну заяву подано до суду лише 15.05.2026, тобто після спливу встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

При цьому позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду, а також не наведено жодних обставин, які могли б свідчити про поважність причин його пропуску.

Отже, позовну заяву подано без додержання вимог статей 122, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу та строку їх усунення.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, та наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права;

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.