Рішення № 136753244, 21.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2026 року Справа № 280/2185/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ»

до Тернопільської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000080/1 від 12.02.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.02.2026 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000080/1, відповідно до якого митна вартість задекларованих Товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ. Також було оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA403070/2026/000092 від 12.02.2026. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 18.03.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві відповідно до якого зазначено, що за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості товару № 1 а ЕМД від 01.07.2025 №25UA403070005774U1 на рівні 2,97 дол. США/кг (5702,4 дол. США/шт), товар - Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 13шт., марка - DONGFENG, модель - 404DG2U, тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2545см3, потужність двигуна - 29,4кВт/40к.с, номери шасі/заводські номери: DFAM1320HS0001210 (двигун № НОМЕР_1 ); НОМЕР_2 (двигун № НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун №C52705566A); НОМЕР_5 (двигун №C52705570A); НОМЕР_6 (двигун №C52500952A); НОМЕР_7 (двигун № C52500950A); НОМЕР_8 (двигун № C52500957A); НОМЕР_9 (двигун № НОМЕР_10 ); НОМЕР_11 (двигун № НОМЕР_12 ); НОМЕР_13 (двигун № НОМЕР_14 ); НОМЕР_15 (двигун № НОМЕР_16 ); НОМЕР_17 (двигун № НОМЕР_18 ); НОМЕР_19 (двигун № НОМЕР_20 ). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd. умови поставки FOB; товару № 2 за ЕМД від 01.07.2025 №25UA403070005774U1 на рівні 2,97 дол. США/кг (6519,15 дол. США/шт), товар - Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 13шт., марка - DONGFENG, модель - 404DG2U, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2545см3, потужність двигуна - 29,4кВт/40к.с, номери шасі/ заводські номери: НОМЕР_21 (двигун № НОМЕР_1 ); НОМЕР_2 (двигун № НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун № НОМЕР_22 ); НОМЕР_5 (двигун № НОМЕР_23 ); НОМЕР_6 (двигун № НОМЕР_24 ); НОМЕР_7 (двигун № НОМЕР_25 ); НОМЕР_8 (двигун № C52500957A); НОМЕР_9 (двигун № C52500958A); НОМЕР_11 (двигун № C52705572A); НОМЕР_13 (двигун № C52705564A); НОМЕР_15 (двигун № C52705568A); НОМЕР_17 (двигун № НОМЕР_18 ); НОМЕР_19 (двигун № НОМЕР_20 ). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd. умови поставки FOB; товар №3 за ЕМД від 19.05.2025 №25UA100440617904U8 на рівні 3,50 дол. США/кг (6930 дол. США/шт) (товар - Трактор колісний, сільськогосподарський, (4-х колісний (колісна формула:4х4) новий - 2025р/в (модельний рік виготовлення 2023р.), 40 hp/29,4 kw, V= 2544, (повнопривідний, шини 8.3-20 / 12.4-28) дводискове зчеплення, ГПК, подвійний гідронасос, гідровихід 4+1, бічна КПП, 540/1000 двошвидкісний ВВП, система примусового опускання заднього гідронавісного пристрою, передні/задні противаги частково в розібраному стані, ЗІП та інструкцією по експлуатації, моделі ОРІОН RF404R PRO, загальна кількість 36шт; Трактор колісний, сільськогосподарський, (4 х колісний (колісна формула:4х4) новий- 2025р/в (модельний рік виготовлення 2023р.), 50 hp/36,8 kw, V= 2836, (повнопривідний, з кабіною, шини 8.3-20/12.4-28), дводискове зчеплення, ГПК, подвійний гідронасос, гідровихід 4+1, бічна КПП, 540/1000 двошвидкісний ВВП, система примусового опускання заднього гідронавісного пристрою, передні/задні противаги, частково в розібраному стані, ЗІП та інструкцією по експлуатації, моделі ОРІОН RF504RC PRO, загальна кількість 24шт; Торгівельна марка- ОРІОН Виробник: WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO.,LTD Країна виробництва: CN, умови поставки FOB). товар №4 за ЕМД від 19.05.2025 №25UA100440617904U8 на рівні 3,50 дол. США/кг (8102,5 дол. США/шт) (товар - Трактор колісний, сільськогосподарський, (4-х колісний (колісна формула:4х4) новий- 2025р/в (модельний рік виготовлення 2023р.), 40 hp/29,4 kw, V= 2544, (повнопривідний, шини 8.3-20 / 12.4-28) дводискове зчеплення, ГПК, подвійний гідронасос, гідровихід 4+1, бічна КПП, 540/1000 двошвидкісний ВВП, система примусового опускання заднього гідронавісного пристрою, передні/задні противаги частково в розібраному стані, ЗІП та інструкцією по експлуатації, моделі ОРІОН RF404R PRO, загальна кількість 36шт; Трактор колісний, сільськогосподарський, (4 х колісний (колісна формула:4х4) новий- 2025р/в (модельний рік виготовлення 2023р.), 50 hp/36,8 kw, V= 2836,(повнопривідний, з кабіною, шини 8.3-20/12.4-28), дводискове зчеплення, ГПК, подвійний гідронасос, гідровихід 4+1, бічна КПП, 540/1000 двошвидкісний ВВП, система примусового опускання заднього гідронавісного пристрою, передні/задні противаги, частково в розібраному стані, ЗІП та інструкцією по експлуатації, моделі ОРІОН RF504RC PRO, загальна кількість 24шт; Торгівельна марка - ОРІОН Виробник: WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO.,LTD Країна виробництва: CN, умови поставки FOB). Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів. Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Також роз`яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня або до суду відповідно до п. 2. ст. 55 глави 4 Митного кодексу України. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Зважаючи на викладене вище, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000080/1 від 12.02.2026 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та /або в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

21.07.2025 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) уклало з компанією BABOSS (WEIFANG) IMPORT & EXPORT CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний Контракт №BB2026-1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємними частинами даного контракту.

В подальшому компанією-продавцем відповідно до умов Контракту, Специфікацій №2026-2 та №2026-3 від 06.10.2025 та рахунку-фактури (інвойсу) №BB2026-2/3 від 21.11.2025, Продавцем було здійснено поставку товарів - трактори KENTAVR на загальну суму 161 200,00 дол. США

Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB QINGDAO, China згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів позивачем було їх задекларовано до митного поста Тернопільської митниці за електронною митною декларацією (ЕМД), а саме: ЕМД №26UA403070001319U8 від 11.02.2026.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю митниці під час митного оформлення надані: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №BB2026-1 від 21.07.2025; специфікації (Додатки) №2026-2 та №2026-3 від 06.10.2025; рахунок-фактура (інвойс) №BB2026-2/3 від 21.11.2025; пакувальний лист б/н від 21.11.2025; банківські платіжні документи: №353 від 06.11.2025, №356 від 10.11.2025); сертифікат про походження товару №C25MAEQNLDK50006 від 26.12.2025; прайс-лист виробника від 25.09.2025; комерційна пропозиція виробника від 25.09.2025; список номерів шасі від 21.11.2025; технічні характеристики товару.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір (контракт) про перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025; заявка на перевезення №34 від 04.12.2025; коносамент №BW25120062 від 11.12.2025; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №G260202-15 від 02.02.2026; акт виконаних робіт б/н від 09.02.2026 року; довідка про транспортні витрати б/ н від 02.02.2026; залізничні накладні УМВС (СМГС) від 04.02.2026 № №01162, 01167, 01175, 01195; транзитні супровідні документи (T1) №26PL322080NS5AP5M1, №26PL322080NS59MPM0, №26PL322080NS59RVM7 від 02.02.2026.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею було направлено позивачу електронне повідомлення: «За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: наданий до митного оформлення банківський платіжний документ платіжна інструкція в іноземній валюті №353 від 06.11.2025 видана на суму 40075,20 доларів США та містить посилання на зовнішньо-економічний договір №BB2025-1 від 21.07.2025 та специфікації №2026-2 від 06.10.2025, платіжна інструкція в іноземній валюті №356 від 10.11.2025 видана на суму 121 825,60 доларів США та містить посилання на зовнішньо-економічний договір №BB2025-1 від 21.07.2025 та специфікації №2026-2 від 06.10.2025 (41924,80 доларів США), №2026-3 від 06.10.2025 (7920,00 доларів США), платіжна інструкція в іноземній валюті №416 від 12.12.2025 видана на суму 231 903,00 доларів США не містить посилання на специфікації, які зазначені у митній декларації, що не дає змоги ідентифікувати вказаний платіжний документ з даною партією товарів. У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч.2 ст.53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, у тому числі які підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення з наявними відмітками митних органів країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. каталоги, специфікації виробника товару. Відповідно до ч.6 ст,53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».

Листом № 110203 від 11.02.2026 позивач надав митниці детальні пояснення щодо зауважень та аргументував, що всі обов`язкові документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, подано в повному обсязі, розбіжностей чи дефектів у первинних документах не виявлено, а заявлена вартість повністю ними підтверджується.

12.02.2026 відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000080/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови №UA403070/2026/000092 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивачем з урахуванням пункту 2 частини 3 статті 52 Митного кодексу України було задекларувано спірну партію товару, а митницею було випущено товар у вільний обіг за ЕМД №26UA403070001406U3 від 12.02.2026 із застосуванням індивідуальної гарантії №26UA120012000D7K3 від 13.02.2026, загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої митницею, склала 1 002 352,57 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000080/1 від 12.02.2026 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Так, в спірному рішенні митним органом в якості розбіжності зазначено наступне: «…відповідно до п.2.17. Договору на перевезення зовнішньоекономічних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025, укладеного між ТОВ «Торговий дім «АМТ» та Виконавцем «Global Contaiber Lines SIA» Замовник зобов`язується оплатити фрахт, послуги із завантаження-розвантаження, стивідорні витрати (якщо такі є), витрати за понаднормове використання лінійного контейнерного обладнання, а також інші взаємоузгоджені платежі, що належать Виконавцю, за виконані послуги з перевезення та оброблення вантажів згідно з тарифами. У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 11.02.2026 № 26UA403070001319U8 та коносаменті від 11.12.2025 №BW25120062 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнері з порту QINGDAO, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, до митного оформлення надано супровідні документи Т1 від 02.02.2026 №№26PL322080NS5AP5M1, 26PL322080NS59MPM0, 26PL322080NS59MQM0, 26PL322080NS59RVM7 та залізничні накладні від 04.02.2026 №№01162,01167, 01175, 01195. Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. В наданих до митного оформлення рахунку від 02.02.2026 №G260202-15 на оплату транспортно-експедиторських послуг, довідці про транспортні витрати №б/н від 02.02.2026 та акті виконаних робіт №б/н від 09.02.2026 відсутні витрати щодо перевантаження та зберігання вантажу в порту призначення. Відповідно до напису на коносаменті №BW25120062 від 11.12.2025 «GlobalContainer lines Latvija SIAs responsibility ceases at port of discharge» перевізник не відповідає за вантаж в порті розвантаження, що не відповідає даним, зазначеним у рахунку від 02.02.2026 №G260202-15 в частині сплати за перевантаження. Крім цього, згідно п.1 заявки №34 від 06.10.2025, на перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) до Договору №0303/912/25 від 03.03.2025,наданих на вимогу митного органу, встановлено маршрут проходження вантажу «Порт Циндао/ 7 Китай Гданськ/Польща», пунктом 7 заявки замовлений тип транспортного засобу для здійснення перевезення «Судно типу «Контейнеровоз + Залізничний транспорт(платформи)/Container vessel + Railway transport (platforms), що не відповідає маршруту слідування з порту Циндао до порту Гданськ. Відповідно до пункту 11 заявки на міжнародне морське перевезення №34 від 04.12.2025 додаткова послуга у вигляді перевантаження(overload) Замовником ТОВ »Торговий дім «АМТ» у Експедитора «Global Contaiber Lines SIA» не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахунку від 02.02.2026 G260202-15 на оплату транспортно експедиторських послуг, довідці про транспортні витрати №б/н від 02.02.2026 та акту виконаних робіт №б/н від 09.02.2026, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено перевантаження. Таким чином, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується…».

З приводу вищевказаних розбіжностей суд зазначає наступне.

Щодо помилкового тлумачення митницею змісту заявки на перевезення № 34 від 04.12.2025.

Пункт 11 цієї заявки, на який посилається відповідач, стосується виключно додаткових послуг, що не входять до стандартної вартості фрахту, та містить відмітку про те, що послуга «перевантаження» як окрема додаткова опція не замовлялась. Однак це жодним чином не спростовує того факту, що витрати на технологічну перевалу вантажу з морського на залізничний транспорт є невід`ємною складовою організації всього мультимодального перевезення. Відповідно до п. 3.3 Договору № 0303/912/25 сторони прямо передбачили, що у випадку перевантаження (перевалки) контейнера на інший транспортний засіб у проміжному порту або терміналі вартість такого перевантаження включається до загальної вартості перевезення (фрахту), зазначеної в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт. Отже, відсутність окремого рядка в заявці свідчить не про відсутність самих витрат, а про їх інкорпорацію в загальну ціну послуги, що повністю узгоджується з умовами договору.

Щодо посилання митного органу на застереження в коносаменті.

Суд вважає юридично неспроможними посилання відповідача на напис у коносаменті «Global Container lines Latvija SIAs responsibility ceases at port of discharge». Коносамент № BW25120062 від 11.12.2025 року є документом, що засвідчує виключно морське перевезення за маршрутом Циндао Гданськ. Відповідно, застереження про припинення відповідальності перевізника стосується лише цього етапу і не регулює правовідносини сторін за договором мультимодального перевезення № 0303/912/25, який охоплює доставку вантажу до кінцевого пункту призначення в Україні (м. Тернопіль). Саме на підставі вказаного договору виконавець «Global Container Lines SIA» взяв на себе зобов`язання з організації всього перевезення, включаючи подальшу залізничну доставку, що підтверджується заявкою № 34, де в п. 7 чітко зазначено тип транспортного засобу: «Судно типу контейнеровоз + Залізничний транспорт (платформи)».

Щодо тверджень про перебування товару на зберіганні.

Доводи митного органу про те, що товар знаходився на зберіганні, а витрати на це не підтверджені, ґрунтуються виключно на припущеннях. Розрив у часі між датами документів (коносамент від 11.12.2025, транзитні документи Т1 та залізничні накладні від 02.02.2026 та 04.02.2026) пояснюється не наданням окремої платної послуги зі зберігання, а технологічним процесом перевалки вантажу в порту Гданськ, очікуванням формування залізничного складу та проведенням необхідних транзитних формальностей. Більше того, як вбачається з наявного в матеріалах справи листа перевізника, для вантажів ТОВ «ТД «АМТ» у порту Гданськ надається пільговий період безкоштовного зберігання (free time). Оскільки фактичний термін перебування контейнерів у порту не перевищив цей пільговий період, жодних додаткових витрат на зберігання у позивача не виникло, а отже, вони й не могли бути відображені у фінансових документах. Митний орган безпідставно вимагає підтвердження витрат, які об`єктивно не були понесені.

Щодо повноти відображення витрат на транспортування.

Всупереч твердженням відповідача, усі витрати, пов`язані з транспортуванням товару до митного кордону України, включаючи вартість морського фрахту, залізничного перевезення та технологічних перевалок, були повністю відображені у первинних документах: рахунку № G260202-15 від 02.02.2026, довідці про транспортні витрати від 02.02.2026 та акті виконаних робіт від 09.02.2026. У цих документах прямо зазначено, що вартість послуг включає перевантаження контейнерів. Таким чином, числові значення складових митної вартості є підтвердженими. Вимога митниці щодо їх окремого виділення не ґрунтується на законі, оскільки частина 10 статті 58 МК України вимагає додавання витрат до ціни лише у разі, якщо вони не були до неї включені. У цьому ж випадку зазначені витрати вже інтегровані в загальну вартість.

З огляду на викладене, доводи митного органу про наявність розбіжностей та неповноту відомостей є безпідставними та повністю спростовуються належним чином оформленими документами, поданими під час митного оформлення. Заявлена позивачем митна вартість товару базується на документально підтверджених, об`єктивних даних, що піддаються обчисленню, а тому повністю відповідає вимогам статей 49, 53, 58 МК України.

В спірному рішенні митний орган в якості підстави для коригування митної вартості зазначає, що: «…у наданому до митного оформлення банківському платіжному документі платіжна інструкція в іноземній валюті №353 від 06.11.2025, виданому на суму 40075,20 доларів США міститься посилання на зовнішньо-економічний договір №BB2025-1 від 21.07.2025 та специфікації №2026-2 від 06.10.2025, платіжна інструкція в іноземній валюті № 356 від 10.11.2025 видана на суму 121 825,60 доларів США містить посилання на зовнішньо-економічний договір №BB2025-1 від 21.07.2025 та специфікації № 2026-2 від 06.10.2025 (41924,80 доларів США), № 2026-3 від 06.10.2025 (7920,00 доларів США), платіжна інструкція в іноземній валюті № 416 від 12.12.2025 видана на суму 231 903,00 доларів США не містить посилання на специфікації, які зазначені у митній декларації, що не дає змоги ідентифікувати вказані платіжні документи зданою партією товарів. Копії платіжних інструкцій від 06.11.2025 №№353, 356, від 12.12.2025 №416 не містить обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).…».

З цього приводу суд зазначає наступне.

Щодо доводів митного органу про неможливість ідентифікації платіжних документів із задекларованою партією товару.

Суд вважає такі твердження відповідача безпідставними, оскільки вони повністю спростовуються безпосереднім змістом наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій.

Зокрема, у платіжній інструкції № 353 від 06.11.2025 чітко зазначено призначення платежу: «Prepayment (40 075.20) for tractor's contract BB2026-1 dd 21.07.2025, specif.2026-2 dd 06.10.2025». У платіжній інструкції № 356 від 10.11.2025 вказано: «Prepayment tractor contract BB2026-1 dd 21.07.25, sp.2026-2 dd 06.10.25 (41924.80), sp.2026-3 dd 06.10.25 (79200.00)».

Таким чином, обидва документи містять ідентичний та коректний номер контракту (ВВ2026-1), дату його укладення (21.07.2025), а також прямі посилання на специфікації № 2026-2 та № 2026-3, за якими здійснювалося декларування товару згідно з ЕМД № 26UA403070001319U8. З огляду на це, твердження митного органу про наявність у зазначених документах посилання на невірний номер контракту «ВВ2025-1» є помилковими та спростовуються дослідженими судом матеріалами справи.

Стосовно платіжної інструкції № 416 від 12.12.2025 на суму 231 903,00 доларів США суд зазначає, що, як вбачається з листа ТОВ «ТД «АМТ» № 110203 від 11.02.2026, цей документ був долучений декларантом помилково, оскільки він стосується інших поставок за цим же контрактом (а саме за специфікацією № 2026-4). Позивач завчасно повідомив митний орган про зазначену технічну помилку та просив не брати цей документ до уваги під час митного оформлення спірної партії товару. На переконання суду, факт випадкового надання документа, який не стосується досліджуваної поставки, за наявності інших належних доказів, не може бути самостійною підставою для висновку про непідтвердження митної вартості товару.

Судом встановлено, що фактурна вартість товарів, задекларованих за ЕМД № 26UA403070001319U8, становить 161 200,00 доларів США та в повному обсязі підтверджується наданими митниці платіжними інструкціями, а саме:

у платіжній інструкції № 353 від 06.11.2025 сума у розмірі 40 075,20 доларів США є частковою передоплатою за специфікацією № 2026-2;

у платіжній інструкції № 356 від 10.11.2025 на загальну суму 121 825,60 доларів США призначення платежу деталізує розрахунки, з яких до спірної товарної партії відносяться: 41 924,80 доларів США (доплата за специфікацією № 2026-2) та 79 200,00 доларів США (повна оплата за специфікацією № 2026-3).

Отже, загальна сума коштів, сплачених за товари, поставлені за специфікаціями № 2026-2 та № 2026-3, становить: 40 075,20 дол. США (№353, спец. 2026-2) + 41 924,80 дол. США (№356, спец. 2026-2) + 79 200,00 дол. США (№356, спец. 2026-3) = 161 200,00 доларів США, що точно відповідає фактурній вартості товарів, заявленій у митній декларації.

Вказана сума точно відповідає фактурній вартості товарів, заявленій у митній декларації. Крім того, факт здійснення банківських операцій та повного розрахунку з продавцем підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ «ТД «АМТ» за листопад 2025 року, надання яких митний орган безпідставно не взяв до уваги.

Щодо тверджень митниці про відсутність власноручних підписів на копіях платіжних інструкцій.

Суд відхиляє зазначені доводи відповідача, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, що регулюють порядок здійснення банківських операцій та електронного документообігу в Україні.

Відповідно до положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» та статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис прирівнюється до власноручного підпису. На даний час взаємовідносини банківських установ України з клієнтами здійснюються за допомогою систем дистанційного обслуговування (типу «Клієнт-Банк»), які передбачають обов`язкове використання електронного підпису для формування, підписання та засвідчення платіжних інструкцій.

Надані митному органу платіжні інструкції є паперовими копіями електронних документів, сформованих у вказаній системі. Вони містять усі необхідні реквізити, електронні підписи уповноважених осіб позивача, а їхня чинність та автентичність підтверджується штампами й відмітками банку про прийняття до виконання та фактичне проведення платежу.

З огляду на викладене, доводи митного органу щодо дефектів платіжних документів є суто формальними, суперечать усталеній судовій практиці Верховного Суду та не спростовують факту повної сплати позивачем заявленої митної вартості товару.

Також, в спірному рішенні митний орган в якості підстави для коригування митної вартості зазначає, що: «……відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 за терміном FОВ Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження, а також на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB та пункт 3.1.1 Контракту № BB2025-1 від 21.07.2025, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з наявними відмітками митних органів країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника з наявними відмітками митних органів країни відправлення , яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо..…».

Стосовно цього суд зазначає таке.

Щодо доводів митного органу про неможливість підтвердження митної вартості у зв`язку з ненаданням копії експортної декларації країни відправлення (КНР).

Оцінюючи ці доводи відповідача, суд вважає їх безпідставними, такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного митного законодавства України, та суперечать усталеній судовій практиці Верховного Суду з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту № ВВ2026-1 від 21.07.2025 та умов поставки FOB згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС 2010», обов`язок із здійснення експортного митного оформлення товару (включаючи подання митної декларації та сплату відповідних експортних мит і зборів) покладається виключно на продавця компанію BABOSS (WEIFANG) IMPORT & EXPORT CO., LTD.

Покупець (ТОВ «ТД «АМТ») не є суб`єктом правовідносин, що виникають під час експортного оформлення товару на території Китайської Народної Республіки, не бере участі у відповідних митних процедурах у країні відправлення, не складає експортну декларацію та об`єктивно не є її володільцем чи розпорядником. При цьому витрати на експортне оформлення інтегровані продавцем у контрактну ціну товару, що належним чином зафіксовано в комерційному інвойсі.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Митна декларація країни відправлення до зазначеного переліку обов`язкових документів не входить.

Згідно з частиною третьою статті 53 МК України, митний орган наділений правом витребувати додаткові документи, зокрема копію митної декларації країни відправлення, виключно у разі, якщо подані обов`язкові документи містять розбіжності, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. У спірних правовідносинах відповідачем не надано жодних об`єктивних доказів наявності таких розбіжностей у наданих позивачем первинних документах (контракті, специфікації, інвойсі, платіжних документах, коносаменті, сертифікаті про походження та транспортних документах).

Посилання митниці на положення Закону КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації» та Маніфесту Головного митного управління КНР № 52 суд відхиляє, оскільки норми іноземного законодавства не створюють для українського імпортера додаткових обов`язків щодо надання документів, складених іноземним суб`єктом господарювання. Чинне законодавство України не містить імперативної вимоги про обов`язкове надання митної декларації країни відправлення для визначення митної вартості за основним методом (за ціною договору).

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 19.03.2019 року у справі № 810/4116/17, де суд касаційної інстанції зазначив, що ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої вартості товару, якщо така вартість повністю підтверджується іншими поданими первинними документами.

Крім того, передбачене частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України право митного органу впевнюватися в достовірності поданих документів не є абсолютним. Воно має реалізовуватися у спосіб, який не покладає на декларанта надмірного й невиправданого тягаря зі збирання документів, які об`єктивно не можуть бути ним отримані.

З урахуванням того, що всі відомості, які митний орган мав намір перевірити за допомогою експортної декларації (найменування відправника та одержувача, порти відправлення та призначення, вагові, кількісні та вартісні характеристики товару), у повному обсязі містяться в досліджених інвойсі, коносаменті, пакувальному листі та сертифікаті про походження, витребування експортної декларації є надмірним та необґрунтованим.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту оскаржуваного рішення UA403070/2026/000080/1 від 12.02.2026 про коригування митної вартості вбачається, що джерелом для коригування митної вартості спірної партії товарів слугували митні декларації подібних товарів (ЕМД від 01.07.2025 № 25UA403070005774U1 та ЕМД від 19.05.2025 № 25UA100440617904U8).

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000080/1 від 12.02.2026 є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000080/1 від 12.02.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 028,23 грн. (дванадцять тисяч двадцять вісім гривень 23 копійки).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В.Стрельнікова