Ухвала суду № 136752594, 22.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 травня 2026 року Справа №160/11463/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В. у справі №160/11463/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій просить суд:

- відновити його (позивача) порушені конституційні права і свободи на отримання достовірної публічної інформації шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) протиправною;

- зобов`язати вчинити певні дії, а саме: надати в паперовому і електронному вигляді повну, розлогу, змістовну достовірну інформацію разом з фотокопіями запитуваних документів, в якості відповіді по суті зазначених запитань, поставлених в прохальній частині інформаційного запиту від 15 квітня 2026 року, раніше спрямованого до установи з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на який, в порушення чинного національного законодавства України, позивачу було надано недостовірну відповідь.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправну бездіяльність відповідача щодо ненадання достовірної інформації на запит про надання публічної інформації.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/11463/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 (суддя Боженко Н.В.) позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 (суддя Боженко Н.В.) відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

18.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Боженко Н.В.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що юридичному факту щодо створення Самостійної української держави України передували та слідкували інші юридичні факти, які прямо чи опосередковано й досі впливають на наявність конституційного громадянства та законність (точніше незаконність) призначення пані ОСОБА_2 , на відповідну посаду судді. Причинно-наслідковий зв`язок факту незаконного призначення і перебування на посаді судді ОСОБА_2 , позивач вбачає з огляду на хронологію фактичної сув`язі наступних історичних і юридичних фактів, які наведені у наступному аналітично-логістичному кластері відображених реальних подій у просторі і часі, які не потребують доказування у суді, та які антагонізують та йдуть урозріз із відповідним раніше або наразі чинним профільним законодавством, а саме: Посада Президента УРСР була заснована профільним законодавством УРСР, але жодна особа на цю посаду ніколи не обиралася; 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум з нагоди прийняття Акту проголошення незалежності України; Посада Президента України визначена розділом У Конституції України (документ: 254к/96-ВР), яка не виносилася на всеукраїнський референдум для її затвердження. Уважно аналізуючи зміст викладений в самому Указі Президента України від 28.12.2010 №1290/2010 «Про призначення суддів», яким ОСОБА_2 було призначено на відповідну відповідальну посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду, слід констатувати той неспростовний факт, який також не потребує доказування у суді, що у формулюванні статті 1 даного указу, а саме: «Призначити строком на п`ять років у місцевих адміністративних судах на посади:...» відсутнє ключове визначення юридичної дії у вигляді слова «ВПЕРШЕ». В наступній частині формулювання статті І даного указу, а саме: «...судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду БОЖЕНКО Наталію Василівну» - відсутнє ключове юридичне визначення у вигляді слово-означення «ПРОФЕСІЙНОГО», фактично суперечить нормам прямої дії Конституції України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 (суддя Боженко Н.В.) заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді в адміністративній справі №160/11463/26 визнано необґрунтованою та передано матеріали адміністративної справи №160/11463/26 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2026 для розгляду заяви про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., визначено суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду - Голобутовського Р.З.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В. у справі №160/11463/26, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

З урахуванням викладеного, суддя робить висновок про можливість розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В. у справі №160/11463/26 в порядку письмового провадження.

Порядок вирішення заявленого відводу встановлений ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Згідно із ч. 11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Частинами 1, 2 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Заявлені особою доводи зводяться до загальних тверджень щодо порядку утворення суду, призначення судді, сумнівів у легітимності функціонування органів державної влади України, тлумачення положень Конституції України, надання оцінки громадянства судді тощо. Такі доводи мають характер оціночних суджень заявника, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, та не стосуються безпосередньо обставин, які б свідчили про упередженість чи заінтересованість конкретного судді у розгляді цієї справи.

Таким чином, заявлені обставини не є підставою для відводу судді відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначене, доводи про упередженість або необ`єктивність судді Боженко Н.В. мають характер припущень, обґрунтованих підстав упередженості головуючого судді, заявником не вказано.

Судом не встановлено жодної з наведених у ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для задоволення заяви про відвід судді.

З урахуванням викладеного, суддя вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В. у справі №160/11463/26 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36, 39-41, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В. у справі №160/11463/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.З. Голобутовський