Ухвала суду № 136751336, 07.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13342/26 1-кс/760/6541/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

захисників підозрюваної адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

підозрюваної ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області підполковника юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, працюючої на посаді лікаря-психіатра КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» КМДА, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.368 КК України, в рамках кримінального провадження № 22026101110000330, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2026

ВСТАНОВИВ:

07.05.2026 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області підполковника юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 07.04.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22026101110000330 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.368 КК України.

Клопотання обґрунтовано наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно Наказу Міністерства охорони здоров`я № 516 від 20.03.2018 «Про затвердження Переліку спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги» Комунальне некомерційне підприємство «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 103, код ЄДРПОУ 01994072), віднесено до вказаного переліку.

Відповідно до положень статуту КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» КМДА, затвердженого Розпорядження міського голови від 24 червня 2024 року № 556, метою діяльності Підприємства є надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації пацієнтам. Предметом діяльності Підприємства є:

-Медична практика.

-Надання вторинної (спеціалізованої) психіатричної та наркологічної медичної допомоги та медичних послуг в амбулаторних або стаціонарних умовах.

-Провадження діяльності, пов`язаної з виготовленням, перевезенням, придбанням, реалізацією (відпуском), використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, в порядку, встановленому законодавством України.

-Проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, видача та продовження листків непрацездатності, надання трудових рекомендацій, направлення осіб з ознаками втрати працездатності на медико-соціальну експертну комісію, спрямування пацієнтів на медико соціальну реабілітацію.

-Надання платних послуг відповідно до законодавства України.

-Своєчасна госпіталізація, повне кваліфіковане і якісне обстеження в стаціонарних умовах, лікування хворих при розладах психіки і поведінки, які потребують психіатричної, наркологічної, психотерапевтичної та психологічної допомоги.

-Надання амбулаторної психіатричної допомоги хворим на розлади психіки і поведінки.

-Своєчасна діагностика та лікування ускладнень захворювань.

-Здійснення медичної, професійної і соціальної реабілітації хворих на розлади психіки і поведінки, надання їм соціально-правової допомоги.

-Надання консультативно-діагностичних послуг.

-Забезпечення здійснення інструментальних, лабораторних та діагностичних досліджень при наданні амбулаторної або стаціонарної допомоги пацієнтам у разі самостійного звернення до Підприємства.

-Забезпечення надання психіатричної допомоги при виникненні надзвичайних ситуацій та надання психіатричної допомоги пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані.

-Надання паліативної допомоги в стаціонарних умовах.

-Надання соціальних послуг особам, які страждають на психічні розлади, згідно з класифікатором соціальних послуг, затвердженим в установленому порядку (соціальна адаптація, соціально-трудова адаптація, догляд стаціонарний, денний догляд, соціальна реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними порушеннями тощо).

-Гігієнічне виховання населення та пропагування здорового способу життя.

-Участь в розробці програм та заходів щодо профілактики психічних захворювань.

-Участь в розробці, впровадженні та здійсненні наукових досліджень у порядку, встановленому законодавством України.

-Забезпечення роботи аптеки Підприємства.

-Проведення, у встановленому законодавством України порядку, клінічних випробувань.

-Видавнича діяльність в установленому законодавством порядку.

-Навчально-методична, науково-дослідницька робота.

-Проведення попередніх та періодичних психіатричних оглядів.

-Скеровування пацієнтів для надання їм вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги у заклади іншого рівня (за потреби).

-Здійснення зовнішньоекономічної діяльності згідно із законодавством України.

-Інша господарська діяльність, дозволена законодавством України.

Так, 05.08.2020 на підставі наказу № 636\к директора КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» КМДА громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено на посаду завідувача відділення КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» КМДА.

В силу займаної посади на ОСОБА_8 покладено організаційно-розпорядчі функції, а також надання кваліфікованої психіатричної допомоги хворим відповідно до галузевих стандартів.

Крім того, наказом № 178\к від 18.02.2022 громадянку України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду лікаря-психіатра. В силу займаної посади остання має такі функціональні обов`язки як діагностика, лікування, профілактика психічних розладів, медикаментозна терапія, ЕМК. Лікар підпорядковується завідувачу відділення.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» до категорії "В" належать всі інші посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б".

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку квітня 2026 року до директора благодійної організації «Благодійний фонд «Разом 2022» - громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернувся громадянин України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою сприяння в отриманні медичної документації (медичних виписок) про факт його перебування на стаціонарному лікуванні, оскільки останній не має змоги вільно пересуватись, у зв`язку із медичними показниками. В ході спілкування з ОСОБА_10 останній повідомив, що перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» КМДА.

З метою сприяння ОСОБА_10 в отриманні відповідної медичної документації ОСОБА_9 попрямував до КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» КМДА за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103, де зустрівся із завідувачем відділення вказаного медичного закладу громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході розмови вказані особи обговорювали питання можливості отримання ОСОБА_10 групи інвалідності, оскільки наявні медичні показними та встановлені діагнози могли бути підставою для її отримання. При чому, ОСОБА_8 зазначив, що для отримання групи інвалідності ОСОБА_10 потрібно пройти лікування та перебувати на стаціонарному лікуванні протягом 150 днів. В той же час, переслідуючи корисливий мотив, достеменно усвідомлюючи коло своїх посадових обов`язків та можливості їх використання, користуючись становищем пацієнта, ОСОБА_8 висловив прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі 25 000 доларів США за організацію вищевказаного лікування, тобто використовуючи своє службове становище. В цей час у ОСОБА_8 остаточно сформувався умисел на отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Проте, розуміючи, що з метою реалізації злочинного умислу, а також для уникнення кримінальної відповідальності, останньому необхідно дотримуватись встановлено порядку та використовувати посадові можливості його підлеглої лікаря-психіатра ОСОБА_6 .

Надалі, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, перебуваючи на території КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» КМДА за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103, діючи на реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_8 залучив до вказаної протиправної діяльності ОСОБА_6 , якій довів всі деталі злочинного плану та на що остання погодилась. Так, в цей час у вказаних осіб сформувався умисел на отримання неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб. Крім того, останні розробили план, відповідно до якого ОСОБА_9 мав організувати передачу ОСОБА_8 неправомірної вигоди, а ОСОБА_6 розробити план лікування, з подальшим складанням відповідних медичних документів.

16.04.2026 ОСОБА_9 зателефонувавши зі свого телефонного номеру НОМЕР_1 до ОСОБА_8 на його телефонний номер НОМЕР_2 , останні попередньо домовились про зустріч, після чого ОСОБА_9 попрямував до ОСОБА_8 у КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» КМДА для обговорення подальшої взаємодії з приводу організації проходження лікування та отримання відповідної медичної документації ОСОБА_10 . Під час зустрічі вказані особи домовились повторно зустрітись 04.05.2026 для остаточного обговорення питань проходження лікування та передачі неправомірної вигоди.

04.05.2026 ОСОБА_8 надіслав ОСОБА_9 повідомлення, що їх зустріч, попередньо призначена на 04.05.2026, переноситься на 05.05.2026 на 13:00 год.

05.05.2026 о 13 год. 45 хв., згідно попередньої домовленості, до КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» КМДА за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103, прибув ОСОБА_9 . Через деякий час останнього зустріла ОСОБА_6 та запитала в завуальовані формі чи привіз останній «документи», розуміючи під цим словом неправомірну вигоду. В свою чергу ОСОБА_9 повідомив, що вони в машині. Після цього останній прослідував до свого автомобіля, забрав кошти та попрямував до приміщення лікарні. Перебуваючи в лікарні останній отримав вказівку від ОСОБА_6 залишити кошти у пожежній шафі, яка розташована при вході до 3-го поверху, з правої сторони від дверей. Виконуючи вказівку ОСОБА_6 останній залишив грошові кошти в сумі 25 000 доларів США у даній пожежній шафі та покинув приміщення лікарні.

За вказаних обставин ОСОБА_8 , за попередньою змовою із ОСОБА_6 , отримали неправомірну вигоду в розмірі 25 000 доларів США, сприяючи ОСОБА_10 в отриманні необхідних медичних документів.

Відразу після цього ОСОБА_8 та ОСОБА_11 були затримані співробітниками СБ України.

Згідно Примітки 1 до ст. 368 КК України неправомірною вигодою в особливо великому розмірі вважається так, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Згідно статті 7 Закону України Про Державний бюджет на 2026 рік з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 3328 грн.

Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розміру штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум складає 3328 грн. х 50% = 1664.0 грн.

Згідно офіційно курсу Національного банку України, станом на 05.05.2026 курсу долара становить 43,963 грн. Тобто сума в розмірі 25000 доларів США дорівнює 1099000 грн.

Якщо поділити суму неправомірної вигоди в розмірі 1099000 грн на суму неоподаткованого мінімуму, а саме на 1664 грн., то вийде вона у 660 разів перевищує вказаний мінімум, тобто кваліфікується як особливо великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в одержанні як службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 4 ст. 368 КК України.

06.05.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 та ч.4 ст.368 КК України.

На переконання ініціатора клопотання, відносно ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з обранням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави розміром 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 328 000 грн., оскільки, існують ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які вказують на те, що підозрювана може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати та спотворити інформацію, речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Інші більш м`які запобіжні заходи застосовані до підозрюваної

ОСОБА_6 на переконання сторони обвинувачення не забезпечать її належної процесуальної поведінки, призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.

У судовому засіданні з розгляду даного клопотання, прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів зазначених в ньому.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала, просила відмовити у клопотанні в повному обсязі. Надала письмові заперечення, в яких зазначено, що клопотання органу досудового розслідування не відповідає вимогам ст.177, 178, 182, 183, 194 КПК України; є необґрунтованим, непропорційним, та таким, що ґрунтується на абстрактних припущеннях, а не на фактичних даних; фактично має каральний характер, що суперечить практиці ЄСПЛ. Вказала, що у матеріалах клопотання відсутні належні та допустимі докази отримання неправомірної вигоди; відсутній прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями підозрюваної та інкримінованим злочином; докази носять припущення або ґрунтуються на суперечливих показаннях; не доведено умислу підозрюваної на сприяння отримання неправомірної вигоди; в матеріалах клопотання відсутні докази активної допомоги, без якої злочин не міг бути вчинений. Крім того, не наведено даних про попередню змову, усвідомлення злочинного характеру дій інших осіб; причинно-наслідковий зв`язок між діями підозрюваної та наслідками. Тож факт попередньої змови у повідомленні про підозру не обґрунтований, інкриміноване правопорушення ОСОБА_6 не доведене. Крім того, зазначила, що прокурором не підтверджено належними та допустимими доказами наявність ризиків, які наведені у клопотанні. Більш того, стороною обвинувачення не враховано особу підозрюваної, а саме, те, що останній 29 років, раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки, працює на посаді лікаря-психіатра в КНП «Психіатрія», починаючи з 2022 року. Єдиним джерелом доходу ОСОБА_6 є заробітна плата, тож загальна сума доходу за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року, без урахування аліментів становить 179 937, 75. Також підозрювана має хронічні встановлені хвороби, які потребують постійного нагляду, лікування, обстеження. Просила застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, а у разі визначення застави встановити її у реальному, співмірному розмірі, що відповідає вимогам ст.182 КПК України.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у клопотанні в повному обсязі та застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, поклавши на неї процесуальні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України. Вказав на те, що ризики на які нібито посилається прокурор відсутні, оскільки ОСОБА_6 є особою раніше не судимою, на обліку в лікаря-нарколога, психіатра не перебуває, має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце реєстрації, характеризується виключно позитивно. Крім того, наголосив на тому, що ОСОБА_6 має значні проблеми зі здоров`ям та потребує постійного використання лікарських засобів.

Підозрювана ОСОБА_6 підтримала позицію захисників.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026101110000330, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2026 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.114-1 КК України (витяг з ЄРДР а.с. 10-11).

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Слідчий суддя з урахуванням доводів сторони захисту про необхідність доведення в даному випадку причетності особи поза розумним сумнівом зазначає та дійшов наступних висновків.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.368 КК України.

Зокрема, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.368 КК України підтверджується долученими до клопотання доказами (в їх копіях), а саме: рапорт від 06.04.2026 (а.с. 15); матеріали щодо виконання доручення від 09.04.2026 (а.с. 29); заяву про вчинення кримінального правопорушення від 09.04.2026 (а.с. 30-31); протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 09.04.2026 (а.с. 36-39); виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого 2761 відділення для надання психіатричної та паліативної допомоги №15 (а.с. 41-47); протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відеоконтроль особи від 16.04.2026 (а.с. 50-52); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.05.2026 (а.с. 53-56); протокол особистого обшуку затриманої особи від 05.05.2026 (а.с. 57-58); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.05.2026 (а.с. 66-69); протокол особистого обшуку затриманої особи від 05.05.2026 (а.с. 70-71); протокол обшуку від 05.05.2026 (а.с. 80-84); протокол обшуку від 05.05.2026 (а.с. 85-93); повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 06.05.2026 (а.с.94-101); повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 06.05.2026 (а.с.102-108); матеріали щодо виконання доручення від 06.05.2026 (а.с. 110-111); протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 06.05.2026 (а.с. 115-118); копію наказу № 636/к від 05.08.2020 (а.с.119); копію наказу № 243/к від 13.03.2019 (а.с.120); посадову інструкцію завідувача відділення лікаря психіатра відділення з надання психіатричної та паліативної допомоги № 15 (а.с. 121-130); копію наказу № 178/к від 23.02.2022 (а.с.131); посадову інструкцію лікаря психіатра відділення з надання психіатричної та паліативної допомоги № 15 (а.с. 132-139); та іншими матеріалами клопотання в їх сукупності.

Що стосується доведеності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, про які заявлено слідчим в клопотанні та підтримано прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку про їх часткове доведення в судовому засіданні з розгляду клопотання.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворо гопокарання. Так, у рішенні ЄСПЛ «Пунцельт протии Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Так, слідчий суддя, враховуючи те, що ОСОБА_6 , згідно ст.12 КК України, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового слідства та суду.

У п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010, у справі «Москаленко проти України», суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Усвідомлюючи суворість та невідворотність, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого їй злочину, підозрювана ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, з метою унеможливлення притягнення її до кримінальної відповідальності.

Фактором, що береться до уваги при оцінці ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є реальна можливість у ОСОБА_6 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженн.

На даний час кримінальне провадження перебуває на початковій (активній) стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів, у тому числі речей і документів. Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.

Стороною обвинувачення також доведено ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КК України, а саме те, що підозрювана може впливати у будь-який спосіб на свідків з метою змінення показань або від дачі таких показань при розгляді справи по суті, також існує ризик впливу ОСОБА_6 на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки інкриміноване ОСОБА_6 правопорушення вчинено за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Що стосується ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя не знаходить підстав для встановлення ймовірності їх існування, оскільки сторона обвинувачення при їх доведенні обмежилася лише висловленням припущень, при цьому слідчому судді не надано відомостей, які б свідчили про протиправну поведінку підозрюваної, зокрема притягнення її до будь-якого виду відповідальності чи повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення чи порушення раніше застосованого запобіжного заходу, що могло б свідчити про ймовірність вчинення зазначених дій.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич протии Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_6 , її майновий та сімейний стан, обставини вчиненого інкримінованого їй кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання ОСОБА_6 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.368 КК України, яке, зокрема, відноситься до особливо тяжкого злочину, з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України, а також доведеність в судовому засіданні всіх складових ч.1 ст.194 КПК України, до підозрюваної може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , у межах досудового розслідування, строком до 03 липня 2026 року.

Слідчий суддя, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В той же час, відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, відображається в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Враховуючи, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 є особливо тяжким корупційним злочином, інкриміноване діяння вчинене в період дії військового часу, враховуючи матеріальне становище підозрюваної, слідчий суддя доходить до висновку, що застава в межах визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на неї обов`язків та вважає за необхідне призначити заставу в розмірі, що перевищує розміри визначені в п.3 ч.5 ст.182 КПК України, а саме у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, оскільки внесення застави саме в такому розмірі на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, наявні підстави для покладення на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких була встановлена з обгрунтування клопотання, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Отже, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, слідчий суддя доходить висновку, що для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та уникнення встановлених слідчим суддею ризиків, доцільно застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи викладене вище, клопотання слідчого, погоджене прокурором підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області підполковника юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, у межах строку досудового розслідування, до 03.07.2026.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня її фактичного затримання, тобто з 05 травня 2026 року з 18 год. 03 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 18 год. 03 хв. 03 липня 2026 року.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 06.07.2026, включно.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1