Ухвала суду № 136751313, 22.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 1-кс/759/4899/26

ун. № 759/13778/26

22 травня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, подане в кримінальному провадженні №42025110000000282 внесеного 05.09.2025 року до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва надійшло вищезгадане клопотання, в якому суб`єктом звернення порушено питання про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, вилучене 13.05.2026 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04.05.2026 у справі №759/11738/26 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: квартира АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено наступне майно:

мобільний телефон Motorola edge 50 IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 синього кольору.

Клопотання обґрунтованим тим, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області (м. Київ, вул. Святошинська, 2-А) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42025110000000282 внесеного 05.09.2025 року до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області надійшли матеріали з Київської обласної прокуратури проте, що в ході виконання першочергових завдань із забезпечення держаної безпеки України відділом по ЧАЕС Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області виявлено інформацію щодо протиправної діяльності з боку службових осіб комунального підприємства (надалі - КП) «Славутич-Водоканал» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 40972700, яке зареєстровано за адресою:Київська обл., м. Славутич, Київський квартал, 10, при здійснені фінансово-господарської діяльності в умовах воєнного стану, зокрема, протягом 2024-2025 років службові особи вище вказаного КП, використовуючи владні повноваження, з метою привласнення бюджетних коштів, залучили до виконання державних замовлень афілійованих до них суб?єктів господарювання, які здійснюють поставку товарів за завищеними цінами, а саме товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Аф-Фарм» (код ЄДРПОУ 31598113), що зареєстроване за адресою: м. Чернігів, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 3,кв. 90 та Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Аско-Фарм» (код ЄДРПОУ 37886989), що зареєстроване за адресою: м. Чернігів, Новозаводський р-н.,вул. Івана Мазепи, буд. 59/2.

Слідством встановлено що директор ТОВ «Аско-Фарм» (код ЄДРПОУ 37886989) ОСОБА_4 отримував дохід від підприємства ТОВ «Аф-Фарм» (код ЄДРПОУ 31598113) в період часу з січня 2024 року по березень 2026 року, а директор ТОВ «Аф-Фарм» (код ЄДРПОУ 31598113) ОСОБА_5 , отримував дохід від підприємства ТОВ «Аско-Фарм» (код ЄДРПОУ 37886989) протягом вищевказаного періоду.

На виконання доручення слідчого наданого в порядку статті 40 КПК України, оперативним співробітником відділу по ЧАЕС Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області проведено огляд та аналіз електронної системи «Prozzoro», де встановлено що цінові пропозиції інших суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж коагулянту для очищення води, а саме «BUKOCHEMPACS-M3 ТУ У 20.1-44452757-001:2022 та BUKOCHEMAIS-2 ТУ У 20.1-44452757-002:2022», а також беруть участь у публічних закупівлях, при цьому вартість зазначеної продукції відрізняється від ціни та є меншою від тієї, що сплачена КП «Славутич-Водоканал» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 40972700 за договорами з ТОВ «Аско-Фарм»(код ЄДРПОУ 37886989).

13.05.2026, на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04.05.2026 у справі №759/11738/26, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: квартира АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено наступне майно: - мобільний телефон Motorolaedge 50 IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 синього кольору;

14.05.2026 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вищевилученого майна.

У органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що вилучені предмети та інші речі містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим виникла необхідність у накладенні арешту.

У судове засідання прокурор не з`явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про причини неприбуття слідчого суддю не повідомив та подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна у судове засідання не викликався відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення зазначеного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7) ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положенням ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що 13.05.2026, на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04.05.2026 у справі №759/11738/26, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: квартира АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено наступне майно: - мобільний телефон Motorolaedge 50 IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 синього кольору;

14.05.2026 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вищевилученого майна.

Отже, зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.

Таким чином, вищезгадане майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки містить інформацію, необхідну для досудового розслідування та встановлення істини у кримінальному провадженні, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.

Відповідно до ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Слідчий суддя звертає увагу, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту майна, про яке йдеться в клопотанні.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, подане в кримінальному провадженні №42025110000000282 внесеного 05.09.2025 року до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - задовольнити.

З метою забезпечення збереження речових доказів, накласти арешт на майно вилучене 13.05.2026 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04.05.2026 у справі №759/11738/26 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: квартира АДРЕСА_1 , а саме:

мобільний телефон Motorola edge 50 IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 синього кольору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника та/або слідчого у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1