Ухвала суду № 136751210, 21.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/10623/26

ун. № 759/13275/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА» про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА» про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 500 000,00 грн.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Матеріали справи передано судді 19 травня 2026 року.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.

За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 175 та 177 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, всупереч положенням п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 не містить: повного найменування відповідача.

Водночас, суд звертає увагу, що всупереч положенням п.п. 6-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви у 2026 році судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 331 гривня 20 копійок) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640 гривень 00 копійок).

Враховуючи ціну позову (1 500 000,00 грн.), позивач мала долучити до матеріалів справи докази сплати судового збору у розмірі 15 000,00 грн.

Однак, до своєї позовної заяви ОСОБА_1 долучила клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтувала тим, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у розмірі 22 500,00 грн., оскільки вона перебуває під тимчасовим захистом Німеччини у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, її єдиним джерелом доходу є державна соціальна допомога від Jobcenter, яка призначається виключно малозабезпеченим особам для забезпечення базових потреб, та на її утриманні перебуває малолітня дитина, яка наразі має діагноз ПТСР (F43.1) та потребує тривалої дороговартісної реабілітації.

На підставі викладеного просить звільнити її від сплати судового збору або у разі неможливості звільнення - відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначені підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

ЄСПЛ зазначає, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Із матеріалів справи вбачається, що у власності ОСОБА_1 є нерухоме майно, а саме квартира. Крім того, позивач отримує соціальну допомогу у Німеччині, яка становить від 900 Євро на місяць (враховуючи потребу на оренду та комунальні послуги).

Крім того, суд не приймає до уваги те, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває малолітня дитина, оскільки із постанови Київського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року у справі №758/16268/24 вбачається, що ОСОБА_1 отримує аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_3 . Вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 перебуває на спільному утриманні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Враховуючи вищезазначене та те, що у відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору та розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання позивача з викладених підстав.

Таким чином, зважаючи на ціну позову, ОСОБА_1 має сплатити судовий збір у розмірі 15 000 гривень 00 копійок за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA708999980313121206000026009, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: 101 ____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Святошинський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином, вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За правилами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статями 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА» про стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 5 (п`ять) днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати для виконання позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.О.Горбенко