Ухвала суду № 136750755, 11.02.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3020/26-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 22025000000000146, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №22025000000000146 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

До обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 11.02.2026 продовжено до 21.02.2026 включно.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити провадження до судового розгляду, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва, підстави для закриття провадження відсутні. Також заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою. Обґрунтовуючи клопотання вказав, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчими суддями при застосуванні та продовженні строку дії запобіжного заходу на стадії досудового розслідування. Так, зазначив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а відтак, обвинувачені з метою уникнення покарання можуть переховуватись від суду. Крім того, прокурор вказав на наявність ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, який обґрунтовує тим, що обвинувачені мають зв`язки у окремих органах управління ЗСУ, та, з метою уникнення відповідальності, можуть використати зазначені можливості для незаконного тиску на свідків (заявників), на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу, примушування чи іншого тиску чи впливу з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні. Крім того, прокурор просив врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду показання отримуються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Наведені обставини, на думку прокурора, свідчать про наявність вказаного ризику не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прокурор обґрунтовує тим, що діяльність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , спрямована на забезпечення ухилення військовозобов?язаних та військовослужбовців від військової служби, мала системний характер та була джерелом отримання грошових коштів. Не будучи ізольованим від суспільства, ОСОБА_7 може відновити вказану протиправну діяльність, що спричинить шкоду обороноздатності та національній безпеці України. При цьому прокурор, посилаючись на позицію Верховного Суду України, викладену в п. 8 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 №1/0/2-22, вказує на неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених. Фактичні обставини злочинів, інкримінованих обвинуваченим, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу. За викладених обставин, з урахуванням обґрунтованості обвинувачення та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також інших обставин у сукупності, сторона обвинувачення вважає, що застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченими покладних на них процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не зможе запобігти означеним ризикам. Прокурор звертає увагу суду на тому, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. На підставі викладеного просить продовжити тримання обвинувачених під вартою на 60 днів, без визначення альтернативного запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта не заперечував. Щодо продовження строку тримання його підзахисного під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу заперечував, просив визначити альтернативний запобіжний захід. Як стверджує захисник, обов`язки, які будуть покладені на його підзахисного, зможуть повною мірою забезпечити його належну процесуальну поведінку, оскільки він не має на меті переховуватися від суду. Має у власності нерухомість, у якій зареєстрований та проживає, а отже у випадку визначення альтернативного запобіжного заходу, є можливість для його реалізації. На підтвердження наведеного надав суду витяг з реєстру нерухомого майна та просив при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні проти призначення провадження до судового розгляду не заперечував. При цьому вважав продовження тримання його підзахисного під вартою недоцільним та належним чином не обґрунтованим. Зазначив, що ОСОБА_6 було затримано майже одразу після проведення операції та за весь час перебування під вартою йому не було надано належної медичної допомоги та не було забезпечено проведення належного огляду. Також зазначив, що тяжкість злочину та суворість інкримінованого покарання не може бути єдиною та беззаперечною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу. З урахуванням наведеного просив застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в мінімальних межах, з урахуванням того факту, що під час затримання в його підзахисного вилучили всі заощадження.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника та зазначив, що до затримання працював та мешкав в орендованій квартирі.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, підстав для направлення провадження для визначення підсудності судом не встановлено.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених частинами 1, 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору - немає.

З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні одноособово, під головуванням судді ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованого злочину та суворості покарання, що може бути застосовано до обвинуваченого у разі визнання його винуватим (так, санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років), інкримінування вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб у своїй сукупності може спонукати особу переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на стадію кримінального провадження також існує та не нівельовано ризик протиправного впливу на свідків. Суд в даному випадку виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Окрім того, суд вважає доведеним ризик можливого вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 інкриміновано діяльність, спрямовану на забезпечення ухилення військовозобов?язаних та військовослужбовців від військової служби, яка мала системний характер та була джерелом отримання грошових коштів, а наявність у останнього сталих зв`язків в окремих органах військового управління Збройних Сил України може спонукати обвинуваченого до продовження протиправної діяльності.

Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

Поряд з тим, вирішуючи питання щодо альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , суд враховує стадію провадження, яка очевидно свідчить про зменшення ризиків та ступеню ймовірності їх реалізації порівняно зі стадією досудового розслідування, дані про особу ОСОБА_7 , тривалість його досудового тримання під вартою, та вважає за можливе визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_7 , обставини вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає за доцільне визначити розмір застави - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 998 400 грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електроний засіб контролю.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Ризик переховуватися від суду вбачається з огляду на тяжкість можливого покарання, у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, зокрема, санкція ч. 1ст. 114-1 КК України передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, строком від 5 до 8 років. З метою уникнення можливого покарання ОСОБА_6 може переховуватися від суду, що унеможливить розгляд справи у розумні строки. Даних про наявність достатніх стримуючих факторів, які б нівелювали ризик переховування від суду, не надано.

Серед іншого, суд вбачає наявність існування ризику впливати на свідків, оскільки у даному кримінальному провадженні судом ще не допитано свідків, анкетними даними яких володіє ОСОБА_6 , що робить ймовірною можливість здійснення ним тиску на останніх. Означене має своє підтвердження через наявність у обвинуваченого зв`язків у окремих органах управління Збройних Сил України. При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Отже, за таких обставин ризик впливу на свідків існує на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від останніх та дослідження їх судом.

Крім того, суд вважає доведеним ризик можливого вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 інкриміновано діяльність, спрямовану на забезпечення ухилення військовозобов?язаних та військовослужбовців від військової служби, яка мала системний характер та була джерелом отримання грошових коштів, а наявність у останнього сталих зв`язків в окремих органах військового управління Збройних Сил України може спонукати обвинуваченого до вчинення іншого кримінального правопорушення, у тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності та продовження незаконного збагачення, що спричинить шкоду обороноздатності та національній безпеці України.

Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують, а обставини, якими сторона захисту обґрунтовує можливість застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу не можуть свідчити про відсутність або зменшення відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

Поряд з тим, вирішуючи питання щодо альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 , суд враховує стадію провадження, яка очевидно свідчить про зменшення ризиків та ступеню ймовірності їх реалізації порівняно зі стадією досудового розслідування, дані про особу ОСОБА_6 , тривалість його досудового тримання під вартою, та вважає за можливе визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає за доцільне визначити розмір застави у межах 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 998 400 грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електроний засіб контролю.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 22025000000000146 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва з участю прокурора, обвинувачених, та захисників, на 18 лютого 2026 року о 14-00 год.

Клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою - задовольнити.

На час судового розгляду застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовживши строк його дії до 11 квітня 2026 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 998 400 (дев`ятсот дев`яноста вісім тисяч чотириста) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електроний засіб контролю.

На час судового розгляду застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовживши строк його дії до 11 квітня 2026 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 998 400 (дев`ятсот дев`яноста вісім тисяч чотириста) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі звільнення з під - варти внаслідок внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електроний засіб контролю.

Ухвала в суду в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1