Рішення № 136750525, 21.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/16968/25

Провадження № 2/756/1977/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

21 травня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,

секретаря судового засідання - Донеско А.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в :

I. Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що у період з 14 жовтня 2010 року по 31 липня 2025 року перебувала у трудових відносинах з Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (далі - ДП «УКРСПИРТ»). У період з січня 2024 року по липень 2025 року роботодавець виплачувалася заробітна плата не у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 31 липня 2025 року становить 782 252 грн 10 коп. Також, з урахуванням збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 145 691 грн 28 коп.

II. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

У судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. До суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини та поважність неявки не повідомив.

Крім того, ухвалою суду, яка направлялась у встановленому порядку сторонам, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та будь-яких інших клопотань чи заяв по суті справи.

На підставі частини 5 статті 279 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі сторін та ухвалити заочне рішення.

III. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що наказом №18-к від 14 жовтня 2010 року, виданого генеральним директором ДП «УКРСПИРТ» Сухоносовим І.А., ОСОБА_1 призначено на посаду економіста-фінансиста І категорії відділу економіки та фінансових програм ДП «УКРСПИРТ».

Наказом №25-1-к від 21 лютого 2022 року, виданого заступником директора ДП «УКРСПИРТ» Шибою Л.П., ОСОБА_1 переведено за її згодою на посаду менеджера відділу соціально-трудових відносин управління роботи з персоналом ДП «УКРСПИРТ» з 21 лютого 2022 року.

Наказом №106-к від 31 липня 2025 року, виданого в.о. директора ДП «УКРСПИРТ» Банчуком С.Я. , ОСОБА_1 звільнено 31 липня 2025 року за власним бажання з посади менеджера відділу соціально-трудових відносин управління роботи з персоналом ДП «УКРСПИРТ».

Також відповідно до зазначеного документу, відділу розрахунків заробітної плати ДП «УКРСПИРТ» повинен здійснити виплату позивачці вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку.

Факт заборгованості за невиплачену заробітну плату ОСОБА_1 підтверджується довідкою №1.11-7/599 від 31 липня 2025 року, яка видана в.о. директора Банчуком С.Я. та в.о. головного бухгалтера ОСОБА_3 .

З даної довідки вбачається, що у період з січня 2024 року по липень 2025 року позивачці нараховано 1 110 182 грн 91 коп. доходу, з якого вирахувано податок на доходи фізичних осіб у сумі 199 832 грн 93 коп. та військовий збір у розмірі 39 943 грн 32 коп. Таким чином за цей період ОСОБА_1 виплачено лише 86 200 грн заробітної плати. Станом на 31 липня 2025 року сума заборгованості по заробітній платі складає 782 252 грн 10 коп.

На підтвердження розміру стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивачка надала довідку про доходи №1.11-7/58 від 31 липня 2025 року, з якої вбачається, що травень та червень 2025 року, середньоденна заробітна плата складала 2 312 грн 56 коп., а середньомісячна заробітна плата - 49 720 грн.

Таким чином, з розрахунку позивачки вбачається, що сума до стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, зокрема, за період з дати звільнення - 31 липня 2025 року по дату відкриття провадження у справі - 27 жовтня 2025 року, складає 145 691 грн 28 коп.

IV. Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписи статті 43 Конституції України закріплюють право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною 1 статті 47 Кодексу законив про працю (далі - КЗпП) роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до вимог частини 1 статті 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 1 статті 116 КЗпП передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

З матеріалів справи вбачається, що довідкою №1.11-7/599 від 31 липня 2025 року, підтверджується факт заборгованості відповідача по заробітній платі ОСОБА_1 за період з січня 2024 року по липень 2025 року у сумі 782 252 грн 10 коп.

Суд звертає увагу, що роботодавець надаючи зазначену довідку №1.11-7/599 визнав право позивача на отримання невиплаченої заробітної плати.

Приписи статті 117 КЗпП визначають, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Таким чином, передбачене статтею 117 КЗпП України відшкодування за затримку розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, що нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямоване на захист прав звільненого працівника щодо отримання ним у передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на які працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Цією нормою Кодексу на роботодавця покладено обов`язок виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за відсутності спору про розмір належних звільненому працівникові сум або в разі вирішення цього спору повністю на користь працівника. Окремо обумовлено, що в разі вирішення спору на користь працівника частково розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, що передбачені при звільненні, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, тому відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Така правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 560/11489/22, від 14 березня 2024 року у справі № 560/6960/23 від 31 жовтня 2023 року у справі № 240/15141/22, від 29 січня 2024 року у справі № 560/9586/22, від 22 лютого 2024 року у справі № 560/831/23 та від 1 травня 2024 року у справі № 140/16184/23.

Позивач надала розрахунки розміру середнього заробітку за період з 31 липня 2025 року по 27 жовтня 2025 року, сума такого складає - 145 691 грн 28 коп.

Однак, суд бере до уваги, що відповідно до наказу №106-к ОСОБА_1 звільнена 31 липня 2025 року, тобто в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від №100 (далі - Порядок), суму середнього заробітку необхідно рахувати з 1 серпня 2025 року по 27 жовтня 2025 року, включно.

Абзацом 3 пункту 2 Порядку встановлено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, період з 1 серпня 2025 року по 27 жовтня 2025 року, включно, становить 62 робочих днів. Отже, враховуючи довідку про доходи №1.11-7/58 від 31 липня 2025 року, з якої вбачається, що середньоденна заробітна плата за останні два місяці роботи позивача складала 2 312 грн 56 коп., суд зауважує, що за 62 робочих дні, середній заробіток позивача складає 62 х 2 312,56 = 143 378 грн 72 коп.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу свої вимог.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 47, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю, стаття 4, 5, 81, 82, 263-266, 268, 272-273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 782 252 (сімсот вісімдесят дві тисячі двісті п`ятдесят дві) грн 10 коп.

Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 143 378 (сто сорок три тисячі триста сімдесят вісім) грн 72 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (код ЄДРПОУ - 37199618, адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23)

Рішення складено 21 травня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА