Рішення № 136750413, 21.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/16512/25

Провадження № 2/756/1847/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

21 травня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання зобов`язання за умовами договору №444753265 від 10 лютого 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 (далі - Боржник) про надання фінансового кредиту на загальну суму 77 840,10 грн.

В обґрунтування вимог зазначив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»; Фактор), ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Клієнт) укладено договори факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (зі змінами, передбаченими Додатковою угодою №26), №20102022 від 20 жовтня 2022 року, відповідно до яких позивач отримав право грошової вимоги до відповідача.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Ухвалою суду, яка направлялась у встановленому порядку сторонам, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та будь-яких інших клопотань чи заяв по суті справи.

На підставі частини 5 статті 279 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі сторін та ухвалити заочне рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов`язання Боржником за договором кредиту, який наданий фінансовою установою (Клієнтом) та право на який відступлено Фактору згідно з договором факторингу.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції згідно з вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

10 лютого 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір фінансового кредиту № 444753265, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 6 100 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, строком на 30 днів, а останній зобов`язався повернути таку ж суму у день закінчення строку кредиту, сплатити проценти у розмірі 0,43% від суми кредиту (пункти 1.1, 1.2, 1.4 Договору).

Згідно зі змістом пунктів 1.4.1, 1.7.2 цього Договору за користування кредитом потягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти, які нараховуються виключно на період строку визначеного пунктом 1.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 156,95 % річних, що становить 0,43% від суми кредиту за кожний день користування ним.

У випадку продовження позичальником строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору) наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50% річних, що становить 2,30% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

11 лютого 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору фінансового кредиту № 444753265, відповідно до якої сторони домовилися на умовах строковості, зворотності, платності, збільшити суму кредиту на суму 10 100 грн з 11 лютого 2021 року на строк дії Договору № 444753265, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов Договору.

12 лютого 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору фінансового кредиту № 444753265, відповідно до якої сторони домовилися на умовах строковості, зворотності, платності, збільшити суму кредиту на суму 5 800 грн з 12 лютого 2021 року на строк дії Договору № 444753265, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов Договору.

Факт перерахування коштів відповідачу підтверджується платіжними дорученнями №4е74ес90-0774-4с1f-a63b-e547976mafdf від 10 лютого 2021 року, №c5545e22-a784-47cf-a397-cac499128ae7 від 11 лютого 2021 року, № 02ebfa70-8ccd-4d9b-93ee-7857e1ad1f4e від 12 лютого 2021 року, з яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 перераховано грошові кошти на картку № НОМЕР_1 , відповідно до договору №444753265, у розмірі 6 100 грн, 10 100 грн та 5 800 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №444753265, сума непогашеного зобов`язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у Договорі, становить 22 000 грн наданого кредиту, 27 043,10 грн відсотків, а всього 49 028,10 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01 (зі змінами, передбаченими Додатковою угодою №26 від 31 грудня 2020 року), у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з розрахунком заборгованості складеного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», з матеріалів справи, вбачається, що Фактором з 13 квітня 2021 року по 6 березня 2023 року, нараховувалися додаткові проценти за користування кредитом, внаслідок чого сума заборгованості збільшилася до 77 870,10 грн.

Також встановлено, що договір факторингу №28/1118-01 (зі змінами, передбаченими Додатковою угодою №26 від 31 грудня 2020 року) від 28 листопада 2018 року не містить пункту, який передбачає право Фактора нараховувати додаткові проценти до відступленої суми заборгованості.

20 жовтня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, про що складено відповідний Акт прийому-передачі Реєстру боржників.

Згідно з даними Витягу з Реєстру боржників №2 від 6 березня 2023 року до Договору факторингу №20102022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги за договором фінансового кредиту №444753265, що складається з 22 000 грн основної суми боргу та 55 870,10 грн заборгованості за відсотками, а всього - 77 870,10 грн.

ІV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частина 4 цієї Статті передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимогами статті 1055 ЦК України передбачено, що договір кредиту укладаються у письмовій формі, якщо позикодавець є юридична особа. При цьому абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно з частиною 2 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Порядок надання такого права та видача ліцензії визначаються Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Положенням про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 24 грудня 2021 року № 153 (чинному на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,3 а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12-ц (провадження №14-10цс18) зроблено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється».

Таким чином, у кредитодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти та пеню після закінчення строку його дії, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Як убачається з матеріалів справи, первісним кредитором нараховано проценти за користування кредитом починаючи з дня укладення такого договору - 10 лютого 2021 року по 13 квітня 2021 року, у сумі 27 043,10 грн.

Подальше нарахування відсотків фактором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період з 13 квітня 2021 року по 6 березня 2023 року у сумі 28 827 грн є порушенням чинного законодавства та умов договору, а тому не може бути стягнена з відповідача.

Враховуючи неправомірність нарахування відсотків позивачем після укладення договору факторингу №28/1118-01 (зі змінами, передбаченими Додатковою угодою №26 від 31 грудня 2020 року), суд зауважує, що стягненню з відповідача за кредитним договором №444753265 підлягає сума у розмірі 49 028,10 грн.

З урахуванням зазначеного, суд вважає доведеною наявність заборгованості відповідача за кредитним договором № 444753265 у сумі 49 028,10 грн, і презюмує його дійсність на підставі вимог статті 204 та частини 2 статті 1081 ЦК України.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів погашення відповідачем заборгованості перед кредитором та/або Фактором, що порушує право останнього.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.

Спростувань таким доказам відповідач суду не надав і таких не встановлено судом, а тому позов підлягає задоволенню частково.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 514 грн.

На підставі викладеного, статті 18 Закону України «Про споживче кредитування», статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 516, 526, 610-612, 625, 627-629, 638, 1046-1048, 1050, 1054, 1055, 1069, 1077-1081 ЦК України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-82, 141-142, 259, 263-265, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у сумі 49 028 (сорок дев`ять тисяч двадцять вісім) грн 10 коп. та 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, Київ, вул. Симона Петлюри, 30)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Рішення складено 21 травня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА