Рішення № 136750025, 22.04.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/199/26

Справа №754/11313/25

РІШЕННЯ

Іменем України

22 квітня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.,

секретаря судового засідання - Каба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва в особі ліквідатора Потупало Наталії Ігорівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду міста Києва з позово до відповідача Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), КП «Житлорембуд сервіс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 про зняття арешту з майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_2 , залишилось спадкове майно. Під час звернення до нотаріуса для отримання спадкового майна позивачці та її сину ОСОБА_1 стало відомо, що на спадкове майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт. Позивачка звернулась до Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) із відповідною заявою про зняття арешту з майна. Відповідно до листа Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 26.03.2025, перевіркою даних, що містяться в автоматизованій системі виконавчих проваджень, встановлено,що строк зберігання виконавчих проваджень становить 3 роки, окрім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративних стягнень, строк зберігання яких становить 1 рік. Разом з тим, вказано, що арешт на майно померлого ОСОБА_2 було накладено через борг останнього перед КП по УЖГ «Житлорембудсервіс», наразі борг сплачено у повному обсязі, що підтверджується відповідною Довідкою №167-02-01-910/23387 від 17.01.2025, виданою арбітражним керуючим Потупало Н.І. Крім того, позивачці роз`яснено, що для вирішення питання щодо зняття арешту з усього майна остання може звернутися до суду у відповідності до п. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що іншим шляхом арешт зняти неможливо, позивачка просить задовольнити її вимоги.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 17.07.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 30.03.2026 залучено в якості співвідповідача по справі Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва в особі ліквідатора Потупало Н.І., закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення на позовну заяву від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ). Відповідно до яких, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору вважає, що підстави для задоволення позовної заяви про скасування арешту нерухомого майна відсутні. Боржником в позовній заяві про зняття арешту з майна не зазначено підстави в порядку ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» та не надано докази на підтвердження інформації про погашення боргових зобов`язань по виконавчому провадженню згідно якого було зареєстровано обтяження ВДВС Деснянського pайону м. Києва. Отже, у відділі відсутня інформація про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження при виконанні постанови.

Через систему «Електронний суд» до суду надійшли пояснення на позовну заяву від ліквідатора Потупало Н.І., у відповідності до яких вказує, що постановою Господарського суду міста Києва у справі № 910/23387/16 від 23.10.2017 КП по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Вказує, що КП по УЖГ «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва з 01.05.2015 припинило бути виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, як однієї з житлово-комунальних послуг для споживачів Деснянського району м. Києва. Під час приймання - передачі документів від в.о. керівника - ОСОБА_3 ліквідатору Потупало Н. І. будь - яких договорів про надання послуг населенню, окрім виконавчих листів за виконавчими провадженнями, передано не було. Повідомляє, що не заперечує, щодо зняття арешту з майна позивачки ОСОБА_1 , накладеного на користь КП по УЖГ «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва, оскільки відсутні боргові зобов`язання .

Від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від відповідача ліквідатора Потупало Н.І. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає, проти задоволення не заперечує.

Представник відповідача не забезпечив явку свого представника в судове засідання, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, в своїх поясненнях просили здійснювати розгляд справи у їх відсутність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1. в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора просили проводити розгляд справи за відсутністю представника у зв`язку з великою завантаженістю працівників нотаріальної контори, та прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що 09.11.2004 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського управління юстиції Коваленко П.І. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. (а.с.20).

Згідно інформації Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 18.11.2004 року за № 1483071 П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою на підставі постанови № аа629507 від 09.11.2004 виданої ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві, виконавець Коваленко накладено арешт на квартиру, власником якої являється померлий ОСОБА_2 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.11.2010 (а.с.13).

Згідно листа Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) від 09.10.2024 повідомлено про те, що відповідно до розділу 11 Наказу Міністерства юстиції України від № 1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в оргацах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень становить 3 роки, окрім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративних стягнень, строк зберігання яких становить 1 рік. Також посилаючись на ст. ст. 40, 41, 59 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначають про необхідність звернення до суду задля вирішення питання щодо зняття арешту.

Арешт на майно померлого ОСОБА_2 було накладено через борг останнього перед КП по УЖГ«Житлорембудсервіс», наразі борг сплачено у повному обсязі, що підтверджується відповідною Довідкою №167-02-01-910/23387 від 17.01.2025, виданою арбітражним керуючим Потупало Н.І.(а.с.22).

Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Правонаступниками ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_1 .

Зняття накладеного арешту необхідне для належного оформлення спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

За ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

24.04.2019 Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 2-3392/11, провадження № 14-105цс19 (ЄДРСРУ № 81691819) зазначила наступне:

Згідно із ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст. 328 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1,2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 317 ЦК України встановлено, що всі суб`єкти права власності (український народ, фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права) є рівними перед законом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Як встановлено при розгляді справи, відкритих виконавчих проваджень, за якими боржником виступає ОСОБА_2 на виконанні у відділі не перебуває.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

Разом із тим, накладений арешт на майно позивача на даний час не знято, що обмежує його право вільно розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

При цьому суд враховує, що скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час якого накладено арешт, знищено за закінченням строків зберігання. Отже державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись, cт. ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 258, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва в особі ліквідатора Потупало Наталії Ігорівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт накладений на майно ОСОБА_2 , запис про обтяження якого був вчинений на підставі постанови державного виконавця № аа629507 від 09.11.2004 виданої ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві, виконавець Коваленко, за реєстраційним номером 1483071 від 18.11.2004, вчинений реєстратором: П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: 02232, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 64.

Правонаступник Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва - в особі ліквідатора Потупало Наталії Ігорівни, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: м. Київ, вул. Нагірна, 22, офіс 222.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 24377382, місцезнаходження: м. Київ, вул. Миколи Закревського,буд.47.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено - 20.05.2026.

Суддя В.О.Сенюта